Постанова

від 12.11.2013 по справі 910/9474/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа№ 910/9474/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 12.11.2013 року по справі № 910/9474/13 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МАО-ТРЕЙД" на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 17.06.2013 року) по справі № 910/9474/13 (суддя - Пригунова А.Б.)

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАО Трейд"

про стягнення 21 949,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАО Трейд" про стягнення заборгованості за договором № 1971 від 01.07.2012 року у розмірі 21 107,05 грн., а також 691,96 грн. - пені, 11,85 грн. - інфляційних втрат та 138,39 грн. - 3 % річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАО Трейд" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" заборгованість у розмірі 21 107,05 грн., 691,96 грн. - пені, 11,85 грн. - інфляційних втрат, 138,39 грн. - 3 % річних та 1 720,50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МАО-ТРЕЙД, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду повністю та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2013 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/9474/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Куксов В.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року по справі № 910/9474/13 апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено перегляд рішення на 10.09.2013 року.

Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року у справі № 910/9474/13 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

09.09.2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю "МАО-ТРЕЙД надійшли доповнення до апеляційної скарги.

У зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/9474/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Куксов В.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року по справі № 910/9474/13 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МАО-ТРЕЙД" прийнято до провадження зазначеною колегією.

10.09.2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю "МАО-ТРЕЙД надійшли клопотання про залучення ЗАТ «Алма-Трейд» та Київську міську раду третіми особами; про витребування додаткових документів та про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 910/5154/13, які колегією суддів оглянуто та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні, призначеному на 10.09.2013 року, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 01.10.2013 року та зобов'язано сторони надати додаткові документи.

01.10.2013 року від комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" надійшли письмові пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду.

01.10.2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю "МАО-ТРЕЙД" надійшли клопотання про залучення ЗАТ «Алма-Трейд» та Київську міську раду третіми особами; про витребування додаткових документів та про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 910/5154/13, які колегією суддів оглянуто та долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з великою завантаженістю судді Смірнової Л.Г. розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року здійснено заміну судової колегії та для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/9474/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Куксов В.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року по справі № 910/9474/13 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МАО-ТРЕЙД" прийнято до провадження зазначеною колегією.

У судовому засіданні, призначеному на 01.10.2013 року, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.11.2013 року та зобов'язано сторони надати додаткові документи.

11.11.2013 року від комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" надійшли письмові пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду.

12.11.2013 року від товариства з обмеженою відповідальністю "МАО-ТРЕЙД" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Щодо клопотань про залучення третіх осіб, то вони задоволенню не підлягають оскільки, відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Зазначене рішення не впливає на права та обов'язки ЗАТ «Алма-Трейд» та Київської міської ради, тому колегія апеляційної суду вважає що відсутні підстави для задоволення клопотань про залучення третіх осіб.

Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, то воно задоволенню не підлягає оскільки по справі № 910/5154/13 Київським апеляційний господарський судом 05.11.2013 року було прийнято відповідну постанову.

Щодо витребування доказів, то воно задоволенню не підлягає, оскільки зазначені у клопотання документи не впливають на розгляд справи по суті.

Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, то колегія суддів апеляційного суду прийняла рішення про розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, оскільки перегляд рішення попередньо вже неодноразово відкладався, а по-друге апеляційний суд обмежений строком розгляду апеляційної скарги в два місяці, клопотань про продовження строку розгляду в порядку ст. 69 ГПК України сторонами не подавалися, за власної ініціативи суд позбавлений права продовжувати термін розгляду справи.

Представник відповідача був присутнім в судових засіданнях та надавав свої пояснення, якими підтримував доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Представник позивача в судових засіданнях надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МАО-ТРЕЙД" - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року по справі № 910/9474/13 - слід скасувати частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2012 року між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (підприємство, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАО Трейд" (споживач, відповідач) укладено договір № 1971 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (а.с. 8-10).

Відповідно до п. 1.1 договору його предметом є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежитловому приміщенні (будинку) за адресою: Вишгородська, 28/1 літ А.

У п. 2.1. договору зазначено, що при виконанні умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому законом порядку, положенням про Держенергоспоживнагляд, діючими правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 6.1. передбачено, що цей договір набуває чинності з 01.07.2012 року та діє до 01.07.2013 року.

У п. 2, 3 додатку № 2 до договору № 1971 від 01.07.2012 року зазначено, що відповідач щомісяця з 14 до 18 числа самостійно отримує у позивача акт на початок розрахункового періоду, розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період, платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт, які відповідач має оплачувати не пізніше 25-го числа поточного місяця.

Згідно з п. 3.4. додатку № 2 до договору № 1971 від 01.07.2012 року у випадку несплати за користування послугами, вказаними у договорі, до кінця розрахункового періоду, позивач нараховує відповідачу пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0, 5 % за кожний день прострочки платежу по день фактичної оплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

В порушення зазначеного договору відповідачем не оплачувалась вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування системи центрального опалення, у зв'язку з чим на думку позивача виникла заборгованість за період з жовтня 2012 року до квітня 2013 року у розмірі 21 107,05 грн.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не здійснено оплати за вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування системи центрального опалення, то заборгованість відповідача, за твердженням позивача, за період з жовтня 2012 року до квітня 2013 року складає 21 107,05 грн.

Разом з тим, у справі № 910/5154/13 судом першої інстанції було встановлено, що приміщення площею 236,50 кв. м. в будинку № 28/1 по вул. Вишгородська у м. Києві було продано ТОВ "Суріана" на підставі договору купівлі продажу № 15/13 від 05.03.2013 року.

Таким чином, не може нараховуватись заборгованість відповідача за березень та квітень 2013 року, оскільки в березні приміщення було продане.

З урахуванням зазначеного, заборгованість повинна бути нарахована з жовтня 2012 року по лютий 2013 року, що становить 15 195,06 грн.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в частині задоволення основного боргу у сумі 15 195,06 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 691,96 грн. - пені, 11,85 грн. - інфляційних втрат та 138,39 грн. - 3 % річних за період з 07.11.2012 року до 30.04.2013 року.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтями 546, 549 Цивільного кодексу України регламентовано, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 2.3.7 договору зазначено, що за несвоєчасну сплату передбачених цим договором нарахувань споживач на користь підприємства сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми прострочених платежів за кожний день прострочення, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що колегією суддів встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені у сумі 303,58 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання апеляційний суд, здійснивши перерахунок задовольняє вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 60,72 грн. та 11,85 грн. інфляційних втрат.

Щодо посилань скаржника на те, що судом першої інстанції в порушення ст. 129 Конституції України та ст. 4-2, 4-3 ГПК України було розглянуто справу без його предстаника, то вони до уваги не беруться з огляду на наступне.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки у відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Мечникова, 22-А, к. 22, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 15.05.2013 є юридичною адресою відповідача.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.2. постанови Плєнума Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Щодо посилань скаржника на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зазначаємо наступне.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо:

1) справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;

2) справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;

3) господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

4) рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу;

6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу;

7) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

Перелік підстав, за якими суд апеляційної інстанції має право скасувати в будь-якому випадку є вичерпним. Жоден із доводів, на яких відповідач ґрунтує апеляційну скаргу не може бути підставою для скасування рішення в даному випадку.

Щодо посилань скаржника на те, що в матеріалах справи є лише договір на постачанняч теплової енергії у гарячій воді, але відсутні докази фактичного надання послуг, треба відмітити, що зазначене спростовується як рахунками нарахувань за спожиту теплову енергію так і актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування, в яких вказано, що замовником є ТОВ "Мао-Трейд" (а.с. 36-41, 43-49).

Щодо посилань скаржника на те, що орендарем спірного приміщення є не відповідач, а ЗАТ "Алма-Україна", то ці доводи колегією суддів до уваги не беруться, оскільки рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року № 64/6280 внесено зміни в додаток 1 до рішення Київради від 31.01.2008 № 77/4549 "Про питання оренди обєктів права комунальної власності територільної громади міста Києва", а саме: позицію 14 викладено в наступній редакції замість: ЗАТ "Алма-Україна" 2 поверх приміщення за адресою вул. Вишгородська, № 28/1 літ. А/Івашкевича передано ТОВ "Укрсоюзторг", якию було повернуто в 2011 році, а борг відповідачу нараховано за період з жовтня 2012 року.

Не береться до уваги посилання скаржника на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року у справі № 910/5154/13, оскільки в даному спорі вирішується питання оплати вартості теплової енергії, а не оплата орендної плати та виселення зі спірного приміщення.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «МАО-ТРЕЙД» підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати частково та прийняти в цій частині нове, яким позов задовольнити частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на часткове скасування апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду та часткове задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МАО-ТРЕЙД» на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року у справі № 910/9474/13 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2013 року у справі № 910/9474/13 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАО Трейд" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 22-А, кв. 22, код ЄДРПОУ 34936434), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) заборгованість у розмірі 15 195 (п'ятнадцять тисяч сто дев'яносто п'ять) грн. 06 коп., 303 (триста три) грн. 58 коп. - пені, 11 (одинадцять) грн. 85 коп. - інфляційних втрат, 60 (шістдесят) грн. 72 коп. - 3 % річних та 1 220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 55 коп. - судового збору.

В іншій частині позову відмовити.»

3. Стягнути з Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАО Трейд" (01021, м. Київ, вул. Мечникова, 22-А, кв. 22, код ЄДРПОУ 34936434) 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 97 коп. судового збору за розгляд справи апеляційним господарським судом.

4. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 910/9474/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов