Рішення

від 12.11.2013 по справі 906/1387/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" листопада 2013 р. Справа № 906/1387/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Тарадай Б.В. - довіреність №274 від 20.12.2012р.;

від відповідача: Забігайло Л.В. - довіреність №03-б/1663 від 15.10.2013р.;

Ільїна А.О. - довіреність №03-б/1662 від 15.10.2013р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Київ) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Житомир)

до Департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва Житомирської обласної державної адміністрації (м. Житомир)

про стягнення 9576,09 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.10.2013 до 12.11.2013р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 9576,09грн., з яких 9428,49грн. - основний борг, 65,19грн. - пеня, 82,41грн. - 3% річних. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. В зв'язку із сплатою відповідачем основного боргу та пені, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 82,41грн. та витрати по сплаті судового збору.

Представники відповідача позов визнали, щодо стягнення 3% річних в сумі 82,41грн. та судового збору не заперечили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (позивач) та Департаментом економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва Житомирської обласної державної адміністрації (відповідач) були укладені наступні договори:

- №41 від 27.03.2013р. про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти;

- №519 від 05.06.2007р. про надання АDSL-доступу до мережі інтернет.

За умовами вказаних договорів позивач зобов'язався надавати відповідачу телекомунікаційні та інші послуги, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати отримані послуги.

На виконання умов вказаних договорів позивач виконав свої зобов'язання, про що не заперечили сторони у судовому засіданні.

За умовами вказаних договорів відповідач проводить оплату за надані послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків позивача, виставлених до 10 числа поточного місяця, що натупає за звітним.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг виконував неналежним чином, внаслідок чого згідно розрахунку позивача, за період з 01.12.2012р. по 01.09.2013р. перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 9428,24 грн.

Крім основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 65,19грн. - пені та 82,41грн. - 3% річних.

За даними позивача Департаментом економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва після пред'явлення позову сплачено основну суму боргу та пеню.

Таким чином, на день розгляду справи у відповідача перед ПАТ "Укртелеком" залишилась непогашеною заборгованість 3% річних в сумі 82,41грн., що не заперечується відповідачем.

Не проведення відповідачем розрахунків за надані послуги стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить іст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п.7.3 договору №41 від 27.03.2013р. у разі затримки оплати за надані послуги замовнику нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обґрунтованого розрахунку, здійсненого позивачем, пеня за несвоєчасну оплату наданих послуг складає 65,19грн., 3% річних - 82,41грн. (а.с.19-20).

Як зазначалось вище, основний борг та пеня відповідачем сплачено у повному обсязі, що підтверджується довідкою позивача станом на 12.11.2013р. (а.с.93).

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати решти заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ "Укртелеком" обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в частині стягнення 82,41грн. - 3% річних. В частині стягнення основного боргу в сумі 9428,49грн. та пені в сумі 65,19грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутності предмету спору в зв'язку зі сплатою.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,80,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва Житомирської обласної державної адміністрації (10014, м. Житомир, вул. М. Бердичівська, 25, код 02741433)

- на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Т.Г. Шевченка, 18, код 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, код 01184114) - 82,41грн. 3% річних, а також 1720,50грн. сплаченого судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 9428,49грн. - основного боргу та 65,19грн. - пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14 листопада 2013 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу