Постанова

від 07.11.2013 по справі 826/15253/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 листопада 2013 року 09:52 № 826/15253/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Продукт-Л» до відповідачаДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2010 р. № 0000452302/0 за участю представників сторін:

від позивача: Юрченко Т.Д. (довіреність № 78 від 25.09.2013 р.)

від відповідача: Корчук Л.В. (довіреність № 6279/9/26-54-10-034 від 04.09.2013 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 07.11.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Продукт-Л» звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.09.2010 р. № 0000452302/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження в адміністративній справі № 826/15253/13-а та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 07.11.2013 р. представником позивача було подано письмову заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої представник позивача в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) від 27.09.2010 р. № 0000452302/0;

- стягнути з Державного бюджету на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 764,55 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Торговий дім «Ельба», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Продукт-Л», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, щодо завищення ПП «ТД «Ельба» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного поточного «податкового» періоду у розмірі 131 365 грн. та залишку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, на 73 181 грн., та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет, на 50 970 грн., в тому числі по періодах: квітень 2008 року на суму 427 грн., липень 2008 року на суму 542 грн., вересень 2008 року на суму 7 618 грн., жовтень 2008 року на суму 694 грн., липень 2009 року на суму 512 грн., січень 2010 року на суму 349 грн., лютий 2010 року на суму завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 131 365 грн., та залишку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 73 181 грн., та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 8 954 грн., березень 2010 року на суму 42 016 грн.

Як зазначив представник позивача, відповідач дійшов необґрунтованого висновку про наявність таких порушень з боку ПП «ТД «Ельба», внаслідок невірного висновку про протиправність декларування позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за господарськими операціями з контрагентом ПП «Авіком груп», оскільки Акт податкового органу про анулювання свідоцтва реєстрації платником ПДВ контрагента позивача ПП «Авіком груп», на який посилається відповідач, був скасований в судовому порядку, та таке судове рішення набрало законної сили, а відповідно, позивачем, у повній відповідності до вимог чинного законодавства, було включено до складу податкового кредиту перевіряємого періоду суму ПДВ у загальному розмірі 50 970 грн., сплачену по правовідносинах із контрагентом ПП «Авіком груп», а претензій щодо товарності (дійсності) таких правочинів позивача із ПП «Авіком груп» - контролюючим органом в Акті перевірки позивача не заявлялося, та належність оформлених первинних документів - не заперечувалася.

На обґрунтування заявлених позовних вимог, представник позивача, крім вже зазначеного, наголосив також на тому, що відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо невизначення контрагентом позивача ПП «Авіком груп» сум податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем для сплати до Державного бюджету після скасування Акта податкового органу про анулювання свідоцтва реєстрації платника ПДВ ПП «Авіком груп», а відповідно не було доведено завдання жодної шкоди Державному бюджету за наслідками таких правовідносин позивача із ПП «Авіком груп».

З даного приводу, позивач наголосив на тому, що наявними матеріалами справи (додатком № 5 до податкової декларації ПП «Авіком груп» з ПДВ за лютий 2010 р.) підтверджується, що таким контрагентом позивача було в повному обсязі визначено всі податкові зобов'язання по правовідносинах із позивачем для сплати до Державного бюджету, а відповідно за наслідками таких правовідносин позивача із ПП «Авіком груп» не було завдано жодної шкоди Державному бюджету.

Відповідачем в свою чергу були подані письмові заперечення проти позову, та в судовому засіданні 07.11.2013 р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог позивача також заперечив повністю, зазначивши про те, що позивач у перевіряємому періоді формував податковий кредит з ПДВ за наслідками правовідносин із контрагентом ПП «Авіком груп», свідоцтво платника ПДВ якого на день виписки таких податкових накладних було анульоване, а саме - 29.01.2010 року.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві), на підставі направлень від 29.06.2010 р. № 1010/23 та від 27.07.2010 р. № 256/23, та на підставі ст. 11, ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, була проведена планова виїзна перевірка позивача Приватного підприємства «Торговий дім «Ельба» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Продукт-Л»), з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2010 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 16.09.2010 р. № 576/23/2/32206431, в якому встановлені порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями, щодо завищення ПП «ТД «Ельба» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного поточного «податкового» періоду у розмірі 131 365 грн. та залишку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, на 73 181 грн., та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет, на 50 970 грн., в тому числі по періодах: квітень 2008 року на суму 427 грн., липень 2008 року на суму 542 грн., вересень 2008 року на суму 7 618 грн., жовтень 2008 року на суму 694 грн., липень 2009 року на суму 512 грн., січень 2010 року на суму 349 грн., лютий 2010 року на суму завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 131 365 грн., та залишку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на 73 181 грн., та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 8 954 грн., березень 2010 року на суму 42 016 грн.

Так, в п. 3.2.2.2 (стор. 24 Акта перевірки) відповідачем вказано, що позивачем у складі податкового кредиту за лютий 2010 року задекларовано суму ПДВ в розмірі 213 500 грн., що не підтверджена належним чином оформленими податковими накладними, оскільки свідоцтво платника ПДВ по контрагенту ПП «Авіком груп», за наслідками правовідносин із яким позивач формував податковий кредит, на день виписки таких податкових накладних: № 29 від 01.02.2010 р., № 37 від 05.02.2010 р. та № 38 від 07.02.2010 р. - було анульоване, а саме - 29.01.2010 року.

За наслідками висновків вищевказаного Акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 27.09.2010 р. № 0000452302/0, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 76 455 грн., з яких: за основним платежем - 50 970 грн., та за штрафними санкціями - 25 485 грн.

Як вбачається з наведеного ППР від 27.09.2010 р. № 0000452302/0, суми донарахованих у ньому зобов'язань та штрафних санкцій з ПДВ стосуються виключно взаємовідносин позивача із контрагентом ПП «Авіком груп».

Однак, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) від 27.09.2010 р. № 0000452302/0, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було заперечено відповідачем, непідтвердженням суми податкового кредиту податковими накладними контролюючий орган вважає:

- розбіжність між звітними даними, задекларованими позивачем, як покупцем товарів (робіт, послуг) та його постачальником ПП «Авіком Груп» (код за ЄДРПОУ 34537509) в деклараціях з ПДВ за лютий 2010 року. Така розбіжність була встановлена відповідачем в результаті проведеного ним аналізу даних податкових декларацій з ПДВ з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів (додаток № 5 Декларації);

- наявність у позивача накладних, виписаних контрагентом-продавцем, свідоцтво платника ПДВ якого на день виписки таких податкових накладних було анульоване, а саме - 29.01.2010 року.

З приводу зазначеного, як підтверджується наявними у справі доказами, а також не спростовується положеннями Акта перевірки, на день такої перевірки у позивача були в наявності податкові накладні № 29 від 01.02.2010 року, № 37 від 05.02.2010 року та № 38 від 07.02.2010 року, виписані контрагентом (продавцем) ПП «Авіком Груп» (код за ЄДРПОУ 34537509).

Як вбачається з наведених податкових накладних, що також не заперечувалося представником відповідача, такі податкові накладні від ПП «Авіком Груп» мали всі необхідні реквізити згідно п.п. «а»-«и» п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент перевірки) та відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент перевірки) були виписані ПП «Авіком Груп» у момент виникнення податкових зобов'язань останнього.

Так, як було встановлено відповідачем, на момент виписки зазначених податкових накладних, ПП «Авіком Груп» не був платником податку на додану вартість, а тому не мав права виписувати податкові накладні, зважаючи на що позивач також не мав права включати суми ПДВ по таких накладних до складу податкового кредиту у лютому 2010 року.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодним чином спростовано позивачем, 31 березня 2010 року Полтавським окружним адміністративним судом по справі № 2а-812/10/1670 за позовом ПП «Авіком Груп» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання недійсним та скасування Акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, була прийнята постанова, якою позовні вимоги ПП «Авіком Груп» були задоволені, визнано недійсним та скасовано Акт Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Авіком Груп» з 29.01.2010 року.

Дана постанова Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 2а-812/10/1670 була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2010 року, та відповідно до ст. 254 КАС України - рішення набрало законної сили.

Касаційна скарга Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.08.2011 року була відхилена, а рішення І та II інстанцій по справі залишені без змін.

Таким чином, в судовому порядку було підтверджено незаконність анулювання реєстрації ПП «Авіком Груп» платником податку на додану вартість з 29.01.2010 року, а отже, всі податкові накладні, виписані контрагентом позивача в цей період є чинними, відповідно до чого суми ПДВ по таких податкових накладних контрагенти ПП «Авіком Груп» мають право відносити до складу податкового кредиту відповідного періоду, за наявності підтвердження реальності (фактичності) здійснення господарських операцій із ПП «Авіком Груп», чого відповідачем в даному випадку не заперечувалося, та зазначене не ставилося під сумнів і в Акті перевірки позивача.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент перевірки), податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент перевірки), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У відповідності до вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент перевірки), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент перевірки), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи наведені норми законодавства, що було чинним на момент виникнення спірних відносин, а також зважаючи на наявні у справі докази, вбачається, що ПП «Торговий дім «Ельба», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Продукт-Л», було правомірно включено до складу податкового кредиту в лютому 2010 р. суму ПДВ в розмірі 213 500 грн., сплачену в ціні товару (послуг) по взаємовідносинах із контрагентом ПП «Авіком груп» (товарність операцій із яким відповідачем не заперечувалася), та який в свою чергу (згідно додатку № 5 до податкової декларації ПП «Авіком груп» з ПДВ за лютий 2010 р.) включив таку суму ПДВ в розмірі 213 500 грн. у повному обсязі до податкових зобов'язань з ПДВ у лютому 2010 р. для сплати до Державного бюджету, внаслідок чого, жодної шкоди інтересам держави в даному випадку завдано не було.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, в порушення вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 71 КАС України, не виконав вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі щодо надання відповідних документів на підтвердження його правової позиції, викладеної в Акті перевірки позивача та у запереченні на позовну заяву, та відповідно не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 27.09.2010 р. № 0000452302/0.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.09.2010 р. № 0000452302/0.

Зважаючи на викладене, та керуючись ч. 6 ст. 71 КАС України, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) від 27.09.2010 р. № 0000452302/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукт-Л» (рах. № 2600009300005315 в АТ «Златобанк», МФО 380612, код ЄДРПОУ 32206431) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 764,55 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 14.11.2013 р.