Ухвала

від 11.11.2013 по справі 908/3649/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/107/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Запоріжжя

11.11.2013 Справа № 908/3649/13

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Богатир», (юридична адреса: 47800, смт. Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області, вул. Січових Стільців, буд. 33; адреса для листування: 79010, м. Львів, вул. Чернігівська, буд. 21, кв. 8)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінтех», (69065, м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, буд. 24-А, кв. 62)

про стягнення 18900,00 грн. основного боргу

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

без виклику представників сторін

11.11.2013 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир», смт. Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінтех», м. Запоріжжя про стягнення 18900,00 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.11.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 908/3649/13, справі № 908/3649/13 присвоєний номер провадження 4/107/13, справа призначена до розгляду на 12.12.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В пункті третьому прохальної частини позовної заяви б/н від 05.11.2013 р. (вх. № 3834/09-05/13 від 11.11.2013 р.) позивачем викладено клопотання з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінтех», розміщені на р/р № 26008220307 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в м. Києві, МФО 380805

Розглянувши заявлене позивачем клопотання про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи № 908/3649/13, суд відхиляє клопотання про вжиття заходів забезпечення позову як безпідставне, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З 01.11.2011 р. набув чинності Закон України "Про судовий збір" № 02/163-48 від 08.07.2011 р., в пунктах 2 і 4 частини другої статті 4 якого визначений вичерпний перелік заяв (скарг, дій) за подання яких до господарського суду або за вчинення яких господарським судом справляється судовий збір. До цього переліку входить, в тому числі, подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" № 5515-VІ від 06.12.2012 р. на 2013 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена в сумі 1147,00 грн.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1720,50 грн.).

В п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р. зазначено, що Законом передбачено (абзац третій частини другої статті 6 Закон України "Про судовий збір") зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі при об'єднанні їх в одному документі. Якщо заяву про забезпечення позову подано після подання позовної заяви, то відповідне зменшення суми судового збору не здійснюється. Передбачене згаданою нормою зменшення розміру судового збору не ставиться Законом у залежність від результатів судового розгляду.

До позовної заяви б/н від 05.11.2013 р. (вх. № 3834/09-05/13 від 11.11.2013 р.) позивачем додано квитанцію № 24548.43.3 від 29.10.2013 р. про сплату 1720,00 грн. судового збору за подання саме позовної заяви.

Отже, клопотання про забезпечення позову, викладене в пункті третьому прохальної частини позовної заяви б/н від 05.11.2013 р. (вх. № 3834/09-05/13 від 11.11.2013 р.), позивачем судовим збором не оплачене, що є порушенням вимог чинних процесуальних норм.

Крім того, згідно постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. (пункт 1).

В пункті 3 цієї ж постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-8/973 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням наступних умов: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірності ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового розгляду. (пункт 15).

При вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову господарському суду необхідно враховувати, що такі заходи мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони здійснення відповідачу певних дій.

При цьому, господарський суд повинен вживати такі заходи, які фактично є рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Отже, аналіз приписів правових норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпечення позову застосовується судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів. (п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 16 від 26.12.2011 р.).

Проте, всупереч положенням ст., ст. 33, 34, 66 ГПК України позивачем не було наведеного жодного обґрунтування та не було надано жодного письмового доказу того, що виконання рішення суду у даній справі, у разі невжиття заходів забезпечення позову щодо яких ним заявлено клопотання, буде потребувати значних зусиль та витрат. Доводи позивача, що оскільки відповідачем не виконуються умови договору, не надаються відповіді на претензії, то це дає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, є лише власними припущеннями та міркуваннями позивача, які не ґрунтуються на жодній фактичній обставині.

Отже, позивач не довів суду, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому значною мірою утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду по даній справі.

З урахуванням наведеного суд не може дійти обґрунтованого висновку щодо адекватності вимог позивача стосовно забезпечення позову фактичним обставинам даної справи.

Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що відхилення клопотання про забезпечення позову на стадії порушення провадження у справі не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким клопотанням в ході судового вирішення спору при поданні суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та подані відповідних доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконанні рішення суду.

Керуючись ст., ст. 66-68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир», смт. Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/3649/13 відхилити.

2. Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Н.Г.Зінченко