Постанова

від 12.11.2013 по справі 810/5481/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 року 810/5481/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області

до Товариства з додатковою відповідальністю «Агропрогрес»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Агропрогрес» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 5652,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за червень-вересень 2013 року. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 29.10.2013.

У судове засідання 29.10.2013 уповноважені представники сторін не з'явились.

Від позивача до суду надійшло клопотання від 28.10.2013 № 4181/7, в якому позивач просив суд здійснювати розгляд справи без участі представників Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області.

Суд керуючись приписами пункту першого частини першої відклав розгляд справи на 12.11.2013.

У судове засідання 12.11.2013 уповноважені представники сторін не з'явились.

Від відповідача до суду надійшла письмова заява від 12.11.2013, в якій відповідач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представників підприємства.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на приписи вказаної статті розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з додатковою відповідальністю «Агропрогрес» як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області.

Як встановлено судом, позивачем сформовано і надіслано відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з березня 2013 року.

Так, позивачем на підставі розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2) і частини другої Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій з березня 2013 року у сумі 1413,23 грн.

Вказаний розрахунок вручено відповідачу 20.03.2013, про що свідчать дані наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0866202126682.

Відповідно до розрахунку суми позовних вимог загальний розмір витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій за період з червня по вересень 2013 за списком № 2 складає 5652,92 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 2, визначено, зокрема у підпунктах «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У свою чергу, статті 27, 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 і списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Винятком із даного правила є порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особливий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списом робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2004 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2004 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, відповідно до статті 14 Закону України від 05.11.1991 № 1788 «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При цьому, аналіз пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV дає підстави стверджувати, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2004 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України від 05.11.1991 № 1788 «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах. Кошти Пенсійного фонду України, що зараховуються на єдиний рахунок Фонду і зберігаються на окремих рахунках його органів в уповноваженому банку, визначеному Кабінетом Міністрів України, обслуговують органи Державного казначейства.

Таким чином, територіальні органи Пенсійного фонду України у відносинах із страхувальниками та застрахованими особами з приводу виплати пенсій або стягнення заборгованості власної правосуб'єктності не мають, а діють від імені Пенсійного фонду України в межах повноважень, які поширюються на територію відповідної адміністративної одиниці.

Оскільки відповідач є боржником Пенсійного фонду України і знаходиться на території адміністративної одиниці, на яку поширюються повноваження позивача, дії позивача щодо стягнення заборгованості на користь Пенсійного фонду України є правомірними.

З огляду на викладене адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Агропрогрес» (код ЄДРПОУ 03563324) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 5652 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 92 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.