Рішення

від 06.11.2013 по справі 106/6553/13-ц

ЄВПАТОРІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 106/6553/13-ц

2/106/1750/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Євпаторійській міський суд АР Крим

у складі: головуючого судді Куликовської О.М.

за участю секретаря Любіш О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та відшкодування суми за рахунок спадкоємця,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину відшкодування суми за договором за рахунок спадкоємця.

Вимоги мотивовані тим, що 09 липня 2008 р. на Товарній Біржі «Біржа Західно-Кримського регіону» було укладено договір купівлі-продажу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Відповідно до даного договору купівлі-продажу

ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купив 65/100 частки будинку АДРЕСА_1 та частку земельної ділянки площею 0,0425 га, кадастровий номер 0110900000:01:076:0040, яка розташована по АДРЕСА_1. На виконання договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_1 суму у розмірі 219 244 грн., про що була складена розписка від 09.07.2008 р.

Даний договір купівлі-продажу був зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 23.09.2011 р.

ІНФОРМАЦІЯ_4 р. ОСОБА_3 померла. Відповідно до заповіту все своє майно ОСОБА_3 заповіла в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_1

ОСОБА_2 у лютому 2013 р. звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання нікчемним договору купівлі-продажу від 09.07.2008. та скасування за ним реєстрації права власності на нерухомість. Рішенням Євпаторійського міського суду від 06.03.2013 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 10.07.2013 р. позов ОСОБА_2 було задоволено: та визнано нікчемним договір купівлі-продажу 65/100 часток житлового будинку та земельної ділянки площею 0,0425 га, розташованих по АДРЕСА_1

Так, під час розгляду справи про визнання правочину недійсним вимоги про застосування наслідків недійсності правочину позивачем пред'явлені не були, не застосував наслідки нікчемності правочину з власної ініціативи і суд.

За договором купівлі-продажу, 65/100 частки будинку АДРЕСА_1 та частки земельної ділянки площею 0,0425 га, кадастровий номер 0110900000:01:076:0040, яка розташована по АДРЕСА_1, який у наслідку був визнаний нікчемним, покупець ОСОБА_1 у повному обсязі виконав зобов'язання щодо оплати цього договору, що підтверджується розпискою. Таким чином як сторона нікчемного правочину він має право на повернення того, що було передано на виконання цього договору ОСОБА_3 . Просить суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнутии з доньки померлої - ОСОБА_2 на його користь суму у розмірі 109 622 грн.на підставі с т. 1216, 1218, 1282 ЦК України .

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги , дав пояснення аналогічні викладеному та змісту позовної заяви . Просив задовольнити заявлені позовні вимоги

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, зауважила, що підпис на даній суду розписці від 09.07. 2008 р., про отримання грошей матір.ю позивача за договором купівлі- продажу у розмірі 219 244, 00 грн, не померлої ОСОБА_3, що може бути встановлено в результаті проведення судово- почеркознавчої експертизи . Просила відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог .

Суд, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши докази, які є у справі, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про відсутність праових підсав для задоволення позовних вимог .

Судом встановлені обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається , що рішенням Євпаторійського міського суду від 06.03.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нікчемним договору купівлі- продажу та скасування реєстрації права власності були задоволені.

У зв.язку з чим, було визнано нікчемним договір купівлі- продажу 65/100 часток жилого будинку та земельної ділянки площею 0,0425 га , розташованих по АДРЕСА_1 укладений та зареєстрований 09.07.2008 року на Товарній Біржі "Біржа Західно-Кримського регіону" в реєстрі за № 91-01/08 між продавцем - ОСОБА_3 та покупцем - ОСОБА_1. Також даним рішенням була скасована державна реєстрація права власності за ОСОБА_1 на 65/100 часток жилого будинку АДРЕСА_1, здійснена 23.09. 2011р. на підставі дублікату договору купівлі- продажу від 09.07. 2008 р, виданого 20.09. 2011р. замість втраченого договору купівлі- продажу , зареєстрованого на Товарній Біржі "Біржа Західно-Кримського регіону" 09.07. 2008 р., реєстровий № 91-01/08. Дане рішення набрало чинності. При вирішенні цього спору, судом надано висновок про те, що сам договір купівлі- продажу від 09.07.2008 року за № 91-01/08 , укладений на Товарній Біржі "Біржа Західно-Кримського регіону" між продавцем ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 відповідно до якого, за ОСОБА_1 було визнано право власності на 65/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1, що складаються з літ. "А" приміщення № 9 - підсобне, № 5 - коридор, № 6 -жила кімната, в підвалі приміщення І, III; жилої площі 14,7 м2, загальної площі - 48,2 м2; літньої кухні літ. Т"; сараїв літ. "Д", "Б", "б", "В", "в", вбиральня літ. "Уб". та визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0425 га кадастровий номер 0110900000:01:076:0040, розташовану по АДРЕСА_1 є нікчемним та він не може породжувати ні які правові наслідки для його учасників. Наслідкі нікчемого правочину судом не були застосовані при вирішенні рішення. Відповідно до змісту п.3 договору купівлі- продажу від 09.07. 2008 р., укладеного на товарній біржі, продаж вчинений на біржових торгах за 219 244 грн. , які покупець сплатив продавцю до укладення договору купівлі- продажу . Також суду надана розписка, датована 09.07. 2008 р. та підписана ОСОБА_3, про те , що вона при підписанні даної розписки отримала від ОСОБА_1, в присутності членів ТБ «БЗКР» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суму у розмірі 219 244 грн. за рахунок оплати 65/100 часток будинку та земельної дідінки по АДРЕСА_1. (а.с 14).

Судом встановлено, що сторони за даним договором знаходились в родинних стосунках. Продавець - ОСОБА_3 є рідною матір.ю покупця - ОСОБА_1 , а також відповідача по даній справі ОСОБА_2 Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 р., про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с 20). Після її смерті відповідач -ОСОБА_2 приїхала з Росії на Україну та дізналась, що 65/100 часток будинку та частка земельної ділянки по АДРЕСА_1, які належали на праві власності їх матері на підставі договору купівлі- продажу, укладеного на товарній біржі 09.07. 2008 р. належать її брату - ОСОБА_1 Судом встановлено, що померлої ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.05.2000 р. та рішення третейського суду від 24.03.2008 р. належав на праві власності в цілому будинок АДРЕСА_1 . На підставі державного акту від 21.04.2005 р., ОСОБА_3 також належала на праві власності земельна ділянка площею 0,0525 га по АДРЕСА_1.

Суду надана ксерокопія оформленого в нотаріальному порядку заповіта від 28.01.2003 р., згідно якого, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у випадку своєї смерті заповідала все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те , що їй буде належати на день смерті і на що, вона за законом матиме право, в рівних частках ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с 19, 43)

На запит суду, з першої Євпаторійської державної нотарільної контори була витребована спадкова справа № 836/2009 заведена 27.11. 2009 р., щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 р. ОСОБА_3 (а.с 50-56). Але в даній спадковій справі знаходиться тільки заява ОСОБА_6 датована 23.11.2009 р. про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3, витяги зі спадкового реєстру та довідка, видана КП « Єдиний розрахунковий центр» за № 11228 від 19.05. 2010р. на приізвище ОСОБА_1, про те, що на день своєї смерті - ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1, разом з нею зареєстрований ОСОБА_1 - син. Але заповіт в даній справі відсутній. Відсутні також данні про всіх спадкоємців , документи , які б підтверджували належність спадкового майна спадкодавцю . При таких обставинах , суд не може приймати в якості належного доказу по даній справі , ксерокопію заповіта від 28.01. 2003 р.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцеві з часу ії відкриття. На підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296 , 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК).

Відповідно до п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при прийнятті заяви про прийняття спадщини нотаріус не перевіряє наявність спадкового майна та його належність спадкодавцю.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілько спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.

Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись належними доказами: копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом, довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

За роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України , наданих в п. 9 Постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим, вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Відповідно до вимог ст.. 1231 ЦК України , до спадкоємця переходить обов.язок відшкодуівати майнову шкоду ( збитки ) , яка була завдана спадкодавцем . п.4 майнова та моральна шкода , яка була завдана спадкодавцем , відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого та нерухомого майна , яке було одержане ними у спадщину .

У зв'язку з тим, що суду не надано належного документального підтвердження розміру успадкового майна відповідачем ОСОБА_2 після смерті її матері - ОСОБА_3 , то визначити суму ( розмір ) , яку необхідно з неї стягнути по нікчемному договору на даний час не можливо . При таких обставинах справи , суд вважає , що позивачем позовні вимоги заявлені передчасно .

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ст. 60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 5,6 , 14, 15, 16, 1216-1219, 1222, 1223, ч.5 1224, 1225, 1228, 1231, 1233, 1235 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 10, 11, 59-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 256-257 ЦПК України, суд

Вирішив :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та відшкодування суми за рахунок спадкоємця - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Повний текст рішення виготовлений 11.03. 2013 р.

Суддя: О.М. Куликовська