Рішення

від 13.11.2013 по справі 738/2224/13-ц

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/2224/13-ц

№ провадження 2/738/520/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року м. Мена

Менський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Волошиної Н.В.

з участю секретаря Костюка І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Менського району Чернігівської області, Менської районної державної адміністрації, відділу держземагентства у Менському районі Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме спадкове майно та визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки та виключення їх з державного земельного кадастру, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Менського району Чернігівської області, Менської районної державної адміністрації, відділу держземагентства у Менському районі Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме спадкове майно та визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки та виключення їх державного земельного кадастру. Свій позов мотивує тим, що 25 квітня 1994 року померла ОСОБА_3, спадкоємцем якої був її син, а її чоловік, - ОСОБА_4, який фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив. 14 листопада 2012 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина на належну йому частку у житловому будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Жовтневе по вул. Жолдака, 40 Менського району Чернігівської області, та на земельні ділянки, розташовані на території ОСОБА_2 та Слобідської сільських рад Менського району Чернігівської області. Вона як спадкоємець за законом першої черги звернулася до Менської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно, проте їй було відмовлено у видачі таких свідоцтв на житловий будинок та на земельні ділянки у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок та у зв’язку виявленими технічними помилками у державних актах на земельні ділянки та рекомендовано визнати право власності на нерухоме майно в порядку спадкування в судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з’явилася, просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представники відповідачів ОСОБА_2 сільської ради Менського району, Менської районної державної адміністрації, відділу держземагентсва у Менському районі Чернігівської області в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнають.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що справу можливо розглянути без участі сторін, за наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, застосовуються правила книги шостої цивільного Кодексу, але оскільки, відповідно до закону, який діяв до 1 січня 2004 року, спадкоємці визнавались такими, що прийняли спадщину у випадку вчинення дій, передбачених ст. 549 ЦК УРСР 1963 року, тому застосовуються як норми ЦК України 1963 року, так і норми ЦК нині чинного. Зокрема, правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким із спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК УРСР.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти, дружина та батьки померлого. Для прийняття спадщини відповідно до вимог ст.ст. 548, 549 ЦК Української РСР необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Судом встановлено, що 25 квітня 1994 року померла ОСОБА_3, про що ОСОБА_2 сільською радою Менського району Чернігівської області видано свідоцтво про смерть серії I-ЕЛ № 267654 (а.с. 10).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну їй частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по вул. Жолдака, 40 в с. Жовтневе Менського району Чернігівської області та на інше майно.

Як вбачається з довідки ОСОБА_2 сільської ради Менського району Чернігівської області від 01 жовтня 2013 року № 529/03-14, ОСОБА_4 своєчасно в шестимісячний строк прийняв спадщину після померлої 25 квітня 1994 року матері ОСОБА_3, здійснював догляд за будинком, майном, обробляв земельну ділянку (а.с.66).

Згідно повідомлення Державного нотаріального архіву Чернігівської області Головного управління юстиції Чернігівської області від 28 жовтня 2013 року № 3388/01-17 спадкова справа після померлої 25 квітня 1994 року ОСОБА_3 не заводилась (94). Таким чином, інші спадкоємці померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_5М, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вважаються такими, що спадщини не приняли.

Спадкодавець ОСОБА_4 помер 14 листопада 2012 року, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ЕЛ № 196165, видане виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Менського району Чернігівської області (а.с.8). Після його смерті відкрилась спадщина на належні йому частку житлового будинку з надвірними будівлями в с. Жовтневе по вул. Жолдака, 40 Менського району Чернігівської області та на земельні ділянки, розташовані на території ОСОБА_2 та Слобідської сільських рад, та на інше майно.

Матеріалами справи документального підтверджується, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після померлого ОСОБА_4 (а.с.9, 63).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 30/2013, заведеної за заявою ОСОБА_1, остання в установлений законом строк звернулася до Менської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а через деякий час із заявами та про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно.

25 жовтня 2013 року державним нотаріусом Менської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вклади з належними до них відсотками та компенсаціями, що зберігалися в ТВБВ №10024/0225 відділенні ВАТ «Державний ощадний банк України» на рахунках №1674 та №9155116674/206, а постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24 вересня 2013 року за № 1369/02-31 та від 27 вересня 2013 року за № 1401/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями в зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього, та на земельні ділянки у зв’язку з допущеними у них технічними помилками (а.с. 43, 61).

З довідок №525/03-14, 527/03-14 від 01 жовтня 2013 року, виданих виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Менського району Чернігівської області, та витягу із погосподарської книги №6 за 1991-1995 роки, вбачається, що житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Жолдака (Першотравнева) в с. Жовтневе Менського району Чернігівської області зареєстрований в сільській раді з 1967 року під №40, станом на 15 квітня 1994 року мав статус колгоспного двору, головою якого була - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була зареєстрована з 15 березня 1976 року по 25 квітня 1994 року, та члени двору: син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований з 17 травня 1976 року по 14 листопада 2012 року, виписаний у зв’язку зі смертю, невістка - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована з 17 травня 1976 року по теперішній час (а.с. 62, 64, 82).

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у постанові №15 від 22.05.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами), до правовідносин, що виникли до 15.04.1991 року, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, що було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, які регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 р. не втратили права на частку в його майні, розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (п. 6).

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР в редакції 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Частиною 2 ст. 123 даного кодексу визначено, що розмір часток члена колгоспного двору встановлюється виходячи із рівності часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Таким чином, житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Жолдака, 40 в с. Жовтневе Менського району Чернігівської області, належав на праві власності у рівних частках ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 по 1/3 кожному.

Після смерті ОСОБА_3 належну їй частку у спірному будинку успадкував ОСОБА_4, в зв’язку з чим його частка збільшилась з 1/3 до 2/3.

Згідно Закону УРСР "Про сільську Раду народних депутатів трудящих УРСР" (від 02.06.1968р.) кожна сільська рада вела погосподарські книги. В заглавній частині особистого рахунку записувались прізвище, ім’я по батькові глави сім’ї, на ім’я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку, іншим чином реєстрація власності в сільській місцевості передбачена не була за виключенням договорів дарування, міни, купівлі-продажу, пожиттєвого утримування, спадкування. З введенням в дію Закону України "Про власність" 1991 року та ЦК України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15.04.1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачається, самовільно збудованими вони також не являються так як будувалися і реєструвались згідно діючого на той час законодавства.

Згідно повідомлення Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації від 15 квітня 2013 року №27 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул. Жолдака, 40 в с. Жовтневе Менського району Чернігівської області не зареєстровано, процент готовності - 100% (а.с.12).

Згідно оцінки, проведеної у жовтні 2013 року суб’єктом оціночної діяльності СПД ОСОБА_8, вартість житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по вул. Жолдака, 40 в с. Жовтневе Менського району Чернігівської області, становить 19 700,00 грн. (а.с. 18-42).

Згідно технічної документації садиба в с. Жовтневе по вул. Жолдака, 40 складається з житлового будинку А-1 (збудований до 1917 року), веранди а-1, ґанку а 1 -1 (збудованих в 1976 році), погрібника Б-1 (збудований в 1970 році), погреба п-г (збудований в 1950 році), сараю В-1 (збудований в 1974 році), сараю Г-1 (збудований в 1951 році), воріт з хвірткою №1, огорожі №2 Жодних відміток про наявність самочинного будівництва у садибі, технічний паспорт не містить (а.с. 13-17).

Крім того, спадкодавцю ОСОБА_4 за життя належали земельні ділянки на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 203677 та серії ЯЗ №203296, виданих 16 липня 2009 року на підставі розпорядження Менської районної державної адміністрації від 16 лютого 2009 року №72 (а.с.45,46).

Згідно ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Як вбачається із повідомлень Державного кадастрового реєстратора від 27 вересня 2013 року у Державних актах на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №203677 та серії ЯЗ №203296, зареєстрованих у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відповідно за №010984400085 та за №010984400091 від 16 липня 2009 року, допущені помилки у кадастрових номерах на земельні ділянки, а саме кадастрові номери 7423084000:02:000:2194 та 7423084000:02:000:0060 є невірними, правильними є кадастрові номери 7423088200:02:000:2194 та 7423084000:03:000:0060 (а.с.53,60).

Зазначене підтверджується Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7400674222013 та № НВ-7400674172013 від 27 вересня 2013 року, з яких вбачається, що ОСОБА_4 на праві власності згідно Державного акту серії ЯА № 203677 належала земельна ділянка площею 0,1747 га, кадастровий номер 7423088200:02:000:2194, та згідно Державного Державного акта серії ЯЗ №203296 - земельна ділянка площею 3,4865 га, кадастровий номер 7423084000:03:000:0060.

Згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих відділом Держземагенства у Менському районі за №835 та №834 від 26 вересня 2013 року, вартість земельної ділянки - сіножаті складає 944,48 грн., вартість земельної ділянки - ріллі - 53076,47 грн. (а.с. 47 -54).

Відповідно до п.2.9 наказу Держкомзему №43 від 04.05.1999 року «Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею та договорів оренди землі» заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

Згідно з п. 4.1 наказу Держкомзему №325 від 22.06.2009 року «Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою» виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається.

Таким чином, позивач не може оформити спадщину після смерті свого чоловіка на зазначені земельні ділянки із-за допущених помилок при заповненні Державних актів на право власності на земельну ділянку, чим порушується її право власності, передбачене ст. 328 ЦК України.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання про необхідність судового захисту права ОСОБА_1 на спадкування після померлого 14 листопада 2012 року чоловіка - ОСОБА_4, шляхом задоволення її позову в повному обсязі та визнання за нею права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. ОСОБА_2 по вул. Жолдака, 40 Менського району Чернігівської області в цілому з врахуванням належної їй частки у спірному будинку, та на земельні ділянки (сіножать) площею 0,1747 га (кадастровий номер 7423088200:02:000:2194), розташовану на території Слобідської сільської ради Менського району Чернігівської області, та (рілля) площею 3,4865 га (кадастровий номер 7423084000:03:000:0060), розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Менського району Чернігівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Державні акти, які містять технічні помилки, необхідно визнати недійсними та виключити їх з Державного земельного кадастру.

Керуючись ст. ст. 120, 123, 529, 548, 549 ЦК Української РСР 1963 року, ст.ст. 328, 1218, 1223, 1225, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Менського району Чернігівської області, Менської районної державної адміністрації, відділу держземагентства у Менському районі Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме спадкове майно та визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки та виключення їх з державного земельного кадастру - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по вул. Жолдака, 40 у с. Жовтневе Менського району Чернігівської області.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку (сіножать) площею 0,1747 га (кадастровий номер 7423088200:02:000:2194), розташовану на території Слобідської сільської ради Менського району Чернігівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати за ОСОБА_9 право власності на земельну ділянку (рілля) площею 3,4865 га (кадастровий номер 7423084000:03:000:0060), розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Менського району Чернігівської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №203677, виданий 16 липня 2009 року ім’я ОСОБА_4 на підставі розпорядження Менської районної державної адміністрації Чернігівської області від 16 лютого 2009 року №72, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010984400085 та виключити його із державного земельного кадастру.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №203296, виданий 16 липня 2009 року на ім’я ОСОБА_4 на підставі розпорядження Менської районної державної адміністрації Чернігівської області від 16 лютого 2009 року №72, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на змелю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010984400091 та виключити його із державного земельного кадастру.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Суддя: Н.В. Волошина