Ухвала

від 13.11.2013 по справі 5/632-25/109а/5015

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/47703/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Мироненко О.В., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач» до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2012 року,

у с т а н о в и л а :

У січні 2005 року ЗАТ «Автонавантажувач» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств.

Справа розглядалася неодноразово судами різних інстанцій.

Постановою господарського суду Львівської обл. від 3 серпня 2007 року заявлений позов задоволено: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області за № 0001002303/0 від 21 серпня 2004 року та № 0001002303/3 від 26 січня 2005 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 гривень сплаченого судового збору.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області № 0001002303/0 від 21 серпня 2004 року та № 0001002303/3 від 26 січня 2005 року у частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 314655,91 гривень, в тому числі 174808,84 гривень - за основним платежем та 139847,07 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ЗАТ «Автонавантажувач», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просив скасувати його постанову та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За приписами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

При цьому, згідно із пунктом 3 статті 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову, в мотивувальній її частині повинен зазначити встановлені ним обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Як вбачається з матеріалів справи, у своїй додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 21 травня 2012 року ЗАТ «Автонавантажувач» з посиланням на конкретні судові рішення, які вступили у законну силу після їх перегляду судами вищих інстанцій, зазначав на встановлені цими рішеннями обставини щодо незаконності проведеної Державною податковою інспекцією у Яворівському районі Львівської області у період з 1 березня по 20 серпня 2004 року перевірки, за результатами якої відповідачем були прийняті оскаржувані повідомлення-рішення № 0001002303/0 від 21 серпня 2004 року та № 0001002303/3 від 26 січня 2005 року (Т.2., а.с. 194-195).

Проаналізувавши зміст постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що вона прийнята взагалі без перевірки зазначених позивачем обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення цієї справи і встановлення обставин прийняття відповідачем оспорюваних повідомлень-рішень.

Крім того, мотивувальна частина ухвали не відповідає процесуальним вимогам і стандартам для судових рішень, які закріплені у статті 206 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного суду України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи те, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, його ухвала підлягає скасуванню, а сама справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 159, 220 1 , 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Автонавантажувач» задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2012 року у цій справі скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Мироненко

Т.А. Чумаченко