Рішення

від 05.11.2013 по справі 910/17834/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17834/13 05.11.13

За позовом Управління освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтоцентр";

про стягнення 19 924,72 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Кошелєва М. О., представник, довіреність № 18 від 04.01.2013 р.;

Від відповідача: не з'явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 р. порушено провадження у справі №910/17834/13, розгляд справи призначено на 26.09.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2013 р. відкладено розгляд справи до 05.11.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 17 298,86 грн. заборгованості, 1 286,52 грн. пені, 1 339,34 грн. трьох відсотків річних, а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, про що свідчить відмітка відділу канцелярії на звороті ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, а також поштовий конверт, який повернувся на адресу суду у зв'язку із закінчення терміну його зберігання у поштовому відділенні, який підтверджує факт направлення ухвали на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ:

На підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 30.05.2002 № 356 між управлінням освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтоцентр» (орендар) укладено договір № 037 від 19.06.2002 про оренду нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що є об'єктом комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Кошиця, 6, СШ № 295, загальною площею 71,44 кв.м., для використання під автокласи, терміном з 01.06.2002 до 01.06.2003.

Додатковою угодою до договору № 037 від 19.06.2002 р. сторони продовжили термін дії договору до 01.06.2008 р.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої сесією районної у м. Києві Ради.

Відповідно до пункту 3.2. договору оренди, орендна плата сплачується орендарем щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до пункту 5.2. договору оренди, орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування нерухомим майном одночасно із підписанням сторонами цього договору та акту прийому-передачі майна.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором позивач надав суду акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 6, СШ № 295, від 19.06.2012 р., який підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з пунктом 2.3 договору оренди, майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі.

Пунктом 5.11 договору, передбачено, що в разі припинення договору оренди, орендар зобов'язується повернути орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на той час, коли здавалося в оренду, з урахуванням його фізичного зносу.

Відповідно до пунктів 2.3. та 5.11. договору оренди, відповідач 19.12.2009 повернув позивачу орендоване приміщення згідно акту приймання - передачі за адресою: м ,Київ, вул. Кошиця, 6, загальною площею 71,44 кв.м.

Відповідач свої зобов'язання за договором в частині сплати орендних платежів не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 16 004,57 грн., заборгованість за користуванням комунальними послугами в сумі 1 032,02 грн. та заборгованість з відшкодування земельного податку - 262,27 грн.

Сторонами було укладено додаткову угоду від 01.10.2009 р. до договору оренди № 037 від 19.06.2002 р., згідно якої відповідач визнає заборгованість по орендній платі, відшкодуванню податку на землю, комунальних послуг в сумі 16 803,37 грн., та зобов'язується сплатити борг у повному обсязі згідно затвердженого додатковою угодою графіку до 01.04.2010 року.

Однак, як стверджує позивач, відповідач взяті на себе зобов'язання за вищезазначеної додаткової угоди не виконав, суму боргу станом на дату подання позову не повернув.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за договором оренди № 037 від 19.06.2002 р, тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 16 004,57 грн., заборгованості за користуванням комунальними послугами в сумі 1 032,02 грн. та заборгованість з відшкодування земельного податку у розмірі 262,27 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 1 286,52 грн. пені та 1 339,34 грн. 3 % річних.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Необхідно звернути увагу на те, що, як вже зазначалося, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладине, вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтоцентр" (інд. 01014, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 32, код ЄДРПОУ 30674486) на користь управління освіти Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації 17 298 (сімнадцять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 86 коп. основної заборгованості, 1 286 (одна тисяча двісті вісімдесят шість) грн. 52 коп. пені, 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 34 коп. трьох відсотків річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 12.11.2013 р.