Рішення

від 05.11.2013 по справі 910/5694/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5694/13 05.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

до Закритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Цитадель»

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача гр. Шульга В.І., гр.Шульга Ю.О., гр.Шульга В.М., гр.Кікоть Т.В.

Про звернення стягнення на предмет іпотеки

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Літвінова М.Є.

Суддя Нечай О.В.

Представники:

від позивача: Петровська А.М. (дов. № 10/00-267 від 09.07.2012)

від відповідача: не з'явився

третя особа 1 Шульга В.І.

третя особа 2 Шульга Ю.О.

від третьої особи 3 Шульга В.М.

від третьої особи 4: Кікоть Т.В.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цитадель» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтований тим, що позивач реалізує своє право звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки передбачене умовами Договору іпотеки від 13.06.06, укладеного між позивачем та відповідачем, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цитадель» не повернуто суму кредиту у строк та не сплачено відсотки за користування кредитом, відповідно до Генерального кредитного договору № 102/06/00-КL укладеного 17.04.2006 між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» та відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2013 порушено провадження у справі за вищезазначеним позовом та призначено справу до розгляду на 18.04.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2013 розгляд справи відкладено на 16.05.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду м. Києва від 16.05.2013 справу № 910/5694/13 передано для розгляду судді Шапталі Є.Ю.

Ухвалою суду від 16.05.2013 зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Шапталою Є.Ю. та призначено її до розгляду.

У зв'язку із поверненням судді Полякової К.В. із відрядження, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 справу передано для розгляду судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 справу № 910/5694/13 прийнято до свого провадження суддею Поляковою К.В. та призначено її до розгляду на 06.06.2013 року.

За наслідками судового засідання 06.06.2013 судом оголошено перерву до 26.06.2013 року.

26 червня 2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва позивачем надані письмові пояснення з доданням додаткових документів по справі.

Відповідачем також надано заперечення на позовну заяву, якими Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цитадель» вважаючи вимоги позивача законними, одночасно зауважило на тому, що квартири, на які звертається стягнення в межах даного спору, на підставі договорів оренди передані у користування фізичним особам.

У судовому засіданні 26.06.2013 за наслідком розгляду клопотань гр. Шульги Ю.О., гр. Кікоть Т.В., гр. Шульги В.М., гр. Шульги В.І., залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вказаних осіб, про що винесено відповідну ухвалу. Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2013 розгляд справи відкладено на 18.07.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 у зв'язку з перебуванням судді Полякової К.В. у відпустці, справу №910/5694/13 для вчинення процесуальних дій передано судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою суду від 18.07.2013 зазначену справу прийнято до свого провадження суддею Шкурдовою Л.М. та відкладено її розгляд.

18.07.2013 через відділ документообігу та діловодства Господарського суду міста Києва позивачем надані доповнення до письмових пояснень з доданням до матеріалів справи звітів про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомості - квартир , що є предметом іпотеки, звернення стягнення на які розглядається в межах даної справи.

У зв'язку із виходом судді Полякової К.В. із відпустки, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 справу передано для розгляду судді Поляковій К.В.

Ухвалою суду від 05.08.2013 справу прийнято до свого провадження суддею Поляковою К.В. та призначено її розгляд на 15.08.2013 року.

У зв'язку із поданням до суду позивачем звітів про визначення ринкової вартості об'єктів нерухомості, що є частиною предмету іпотеки, останнім уточнені позовні вимоги, шляхом визначення початкової вартості предмета іпотеки.

За наслідками судового засідання 15.08.2013 у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено на 26.09.2013 року.

26.09.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м.Києва від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог та додаткові документи по справі.

У судовому засіданні 26.09.2013 представник позивача та відповідача подали клопотання про продовження терміну розгляду справи на п'ятнадцять днів, яке суд дійшов висновку задовольнити, у зв'язку із чим оголосив перерву до 10.10.2013 року.

У судове засідання 10.10.2013 представник позивача та треті особи з'явились, представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.13 призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.10.13 визначено для розгляду справи № 910/5694/13 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Літвінова М.Є. та Нечай О.В.

Справу № 910/5694/13 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією та призначено її до розгляду на 05.11.13, про що судом винесено відповідну ухвалу від 10.10.13 року.

Під час судового засідання представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових письмових пояснення. Разом з тим, представник позивача пояснив під час судового засідання, що оскільки у п.1.1. Договору іпотеки зазначено, що іпотека забезпечує зобов'язання максимальний ліміт, якого визначено у розмірі 9 000 000,00 грн. Просив звернути стягнення саме у такому розмірі.

Відповідач не направив свого представника для участі у судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. У підтвердження належного повідомлення відповідача, у матеріалах справи міститься поштове повідомлення з відміткою про вручення поштового відправлення.

Приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що позивач та тертя особа не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача просили у позові відмовити, зауваживши про можливість позбавлення їх права на орендуєме житло, у разі задоволення позову та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ :

17 квітня 2006 між Акціонерним комерційним банком «Форум» , правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цитадель» укладено Генеральний кредитний договір № 102/06/00-КL ( а. с. 14-21).

У подальшому між сторонами вказаного Генерального кредитного договору укладались чисельні додаткові договори, якими змінювалися умови Генерального кредитного договору, зокрема: збільшувалася сума кредиту, відстрочувалися строки сплати відсотків за користуванням кредитом, продовжувалися строки дії договору, встановлювалися нові графіки погашення заборгованості, збільшувалися та зменшувалися відсоткові ставки за користування кредитними коштами, тощо (а. с. 22-37).

Із врахуванням змін та доповнень, внесеними до зазначеного Генерального кредитного договору на підставі укладених між сторонами додаткових договорів, позивач надав відповідачу кредитні кошти у формі кредитної лінії, у межах максимального ліміту заборгованості, зазначеного в Графі 1 Розділу 1 Генерального кредитного договору , в розмірі 11 093 118 (одинадцять мільйонів дев'яносто три тисячі сто сімнадцять) гривень 51 копійка із кінцевою датою повернення максимального ліміту кредитування - 15.04.2010 року. (п. п. 1, 2 ,5 Додаткового договору від 26.03.2010 року) (а. с. 36-37).

Досліджуючи умови укладеного між сторонами Генерального кредитного договору з додатковими договорами, судом встановлено, що у відповідності до положень пунктів 1.1 та 1.4 Генерального кредитного договору, сторони погодили за користування кредитними коштами сплату відповідачем банку 19 % річних, у період з 01.11.2006 по 31.12.2006 - 20 % річних; з 01.01.2007 по 28.02.2010 - 19 процентів річних, з 01.03.2010 - 1 процент річних (п. 3 Додаткового договору № 1 від 17.04.2006 із змінами внесеними Додатковими Договорами від 31.10.2006, 19.02.2009, 26.03.2010).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика"глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад"ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позивач наполягає на тому, що він виконав свої зобов'язання за кредитними договорами, зокрема, надав позичальнику грошові кошти в обумовленій сторонами сумі, що підтверджено наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами, які містять відмітки банку про проведення цих документів в операційному дні. (а. с. 38-59). Наявна у матеріалах справи Сальдова відомість за 23.10.2013 про залишок грошових коштів на кредитному та відсотковому рахунках боржника свідчить про наявність непогашеної заборгованості, згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем станом на 23.10.2013 також складає:

- по поверненню кредитних коштів - 11 093 118,51 грн.;

- по поверненню відсотків за користування кредитом - 337 629,64 грн.

Втім, позичальник не виконав у повному обсязі взяті на себе за Генеральним кредитним договором із змінами внесеними Додатковими договорами до нього, а саме, повернув кредитні кошти лише частково у розмірі 2246415,76 грн.

У зв'язку із порушенням умов Генерального кредитного договору 26.04.2012 за вих. № 2374/4.1.2 банк направив відповідачу вимогу про повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій, але жодної відповіді щодо досудового врегулювання правовідносин або грошових коштів в погашення заборгованості не отримав. (а. с. 60).

Згідно розрахунку заборгованості за Генеральним кредитним договором виготовленого станом на 12.03.2013 р. (який знаходиться в матеріалах справи) заборгованість Відповідача складає 11 436 021,08 грн., з них по поверненню кредитних коштів - 11 093 118, 51 грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 334 590,42 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та відсотків - 8 312,15 грн.

Під час судового розгляду відповідачем не заперечувався та не спростовувався факт наявності заборгованості за Генеральним кредитними договорами № 102/06/00-КL від 17.04.2006 із змінами внесеними Додатковими договорами до нього.

Разом тим, сума заборгованості у визначеному позивачем розмірі рахується за відповідачем, що також підтверджується встановленими судом фактами у рішенні Господарського суду міста Києва від 08.04.13 у справі № 910/5307/13, яке набрало законної сили 23.04.13 та на виконання якого 23.04.13 Господарським судом міста Києва видано наказ.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, у забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цитадель» за Генеральним кредитним договорам №102/06/00- КL від 17 квітня 2006 зі змінами внесеними Додатковими договорами, 13.06.2006 між ПАТ «Банк Форум» (іпотекодержатель) та ТОВ «Будівельна компанія «Цитадель» (іпотекодавець) укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки , зареєстрований у реєстрі за № 2894 (надалі - Договір іпотеки), за яким в іпотеку передано нерухоме майно, що визначено в п. 1.2. ( а.с.63-66 ).

Пунктом 1.1. Договору іпотеки визначено, даний договір забезпечує виконання Іпотекодавцем своїх обов'язків перед Іпотекодержателем за Генеральним кредитним договором, безпосередньо, щодо повернення кредитних коштів у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості у сумі 9000000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки від 13.06.06, предметом іпотеки є:

- трикімнатна квартира, загальною площею 64,20 кв.м., жилою площею 39,0 кв.м., розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Червоноарміська, буд. 7, кв.19;

- однокімнатна квартира, загальною площею 34,30 кв.м., жилою площею 17,10 кв.м., розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 5, кв. 38;

- двокімнатна квартира, загальною площею 53,50 кв.м., жилою площею 29,80 кв.м.. розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Франко, буд. 5, кв. 21;

- двокімнатна квартира, загальною площею 50,20 кв.м., жилою площею 27,20 кв.м., розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 4, кв. 4.

Умовами Договору іпотеки, а саме, п. 5.1, 5.2, передбачено, що Іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках невиконання основного зобов'язання, або порушення порядку його виконання, та інших випадках, передбачених основним зобов'язанням, цим договором та чинним законодавством України. У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, іпотеко держатель має право вимагати дострокового погашення заборгованості за основним зобов'язанням, а в разі його невиконанням - звернути стягнення на предмет іпотеки.

На виконання положення ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» щодо необхідності надсилання іпотекодавцю та боржнику вимоги про усунення порушення, позивачем 07.03.13 надіслано відповідачу повідомлення про усунення порушень № 1345/3.1.3 (а. с. 67), в якому банк вимагає від ТОВ «Будівельна компанія «Цитадель» здійснити погашення заборгованості за Генеральним кредитним договором № 102/06/00 KL, а також попереджено, що у випадку невиконання вимоги Банком будуть застосовані заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв'язку із залишенням вказаної вимоги без задоволення, Банк звернувся до Господарського суду міста Києва із даним позовом, у якому просить звернути стягнення на майно Іпотекодавця у межах максимального ліміту заборгованості 9000000,00 грн.

Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву, зазначає що ТОВ «Будівельна компанія «Цитадель» вважає вимоги банку законними, однак просить суд звернути увагу на той факт, що у квартирах, що є предметом іпотеки та на які, у межах даного позову, банк намагається звернути стягнення, проживають громадяни, що є орендарями відповідно до договорів оренди, укладених між ТОВ «Будівельна компанія «Цитадель» та Шульгою Юрієм Олександровичем, Шульгою Валентиною Іванівною, Шульгою Миколою Михайловичем та Кікоть Тетяною Валеріївною.

Треті особи у своїх письмових заявах просять відмовити у задоволенні позовних вимог банку, з метою уникнення їх виселення з житла, що перебуває в їх оренді.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

З наданих позивачем доказів - банківської виписки про рух коштів по позичковому рахунку, сальдової відомості за 23.10.13 - вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цитадель» за Генеральним кредитним договором № 102/06/00-KL від 17.04.06, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів у повному обсязі за даним кредитним договором належним чином не виконав.

Факт отримання відповідачем грошових коштів за умовами кредитного договору у межах розгляду даного господарського спору сторонами не заперечувався.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що вимоги за рахунок предмета іпотеки іпотеко держатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, шо визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, шо обумовлює основне зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач листом № 1345/3.1.3 від 07.03.13 повідомлявся про порушення зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 102/06/00 KL з одночасним попередженням про можливість звернення стягнення на предмети іпотеки, проте порушення умов Кредитного договору усунуті не були.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продаж, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»: «Резолютивна частина рішення суду в разі задоволення возову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам статті 39 Закону України «Про іпотеку». Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).».

У матеріалах справи наявні Звіти про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомості по кожному окремому об'єкту нерухомості, що є частиною предмета іпотеки, відповідно до яких ринкова вартість об'єктів нерухомого майна становить:

- трикімнатна квартира, загальною площею 64,20 кв.м., жилою площею 39,0 кв.м., розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Червоноарміська, буд. 7, кв.19 - 501645,00 грн.;

- однокімнатна квартира, загальною площею 34,30 кв.м., жилою площею 17,10 кв.м., розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 5, кв. 38 - 275087,00 грн.;

- двокімнатна квартира, загальною площею 53,50 кв.м., жилою площею 29,80 кв.м.. розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Франко, буд. 5, кв. 21 - 415028,00 грн.;

- двокімнатна квартира, загальною площею 50,20 кв.м., жилою площею 27,20 кв.м., розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 4, кв. 4 - 393600,00 грн.

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про оскарження зазначених звітів про оцінку, а також докази які б спростовували недостовірність зазначеної у них інформації.

Згідно з п. 3.1.6 Іпотечного договору Банк був повідомлений про наявність укладених договорів оренди житла тільки на три житлових приміщення (квартири), а саме: згідно договору оренди житла № 1-ОП від 02.06.2006р, предметом якого є передання в оренду житла - однокімнатної квартири, загальною площею 34,30 кв.м., жилою площею 17,10 кв.м.. розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 5, кв. 38; договору оренди житла № 2-ОП від 02.06.2006р, предметом якого є передання в оренду житла - двокімнатної квартири, загальною площею 53,50 кв.м., жилою площею 29,80 кв.м., розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Франко, буд. 5, кв. 21; згідно договору оренди житла № 3-ОП від 02.06.2006р, предметом якого є передання в оренду житла - двокімнатної квартири, загальною площею 50,20 кв.м., жилою площею 27,20 кв.м., розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 4, кв. 4 (надалі за текстом разом іменовані - Договори оренди).

Згідно з пп. 4.1.3, 4.1.4 Договорів оренди орендодавець, який є Відповідачем, має право продати квартиру, що орендується та вимагати звільнення квартири після закінчення строку дії договору оренди. У разі зміни власника квартири, що орендується в період дії договору, орендар залишає за собою незмінне право на оренду вказаної квартири на термін, зазначений в п. 7.2. договору - тобто до 01.05.2007р. При цьому умовами п. 7.3 Договорів оренди передбачено, якщо за місяць до закінчення дії договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про розірвання договору, він вважається подовженим на той же термін, але не довше ніж момент підписання Акту прийму-передачу об'єкту будівництва відповідно до Договору пайової участі у будівництві житлового будинку, укладеного між Відповідачем та відповідною фізичною особою.

За приписами статті 109 Житлового кодексу Української РСР, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 39, 40 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Положеннями ст. 769, 814, 822 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі спливу строку договору найму житла та/або у разі продажу житла, яке було предметом договору найму, наймач має переважне перед іншими особами право на його придбання та/або подовження строку договору найму.

Відтак, згідно чинному законодавству та умовам Договорів оренди, у разі переходу права власності на предмет іпотеки, зобов'язання за договорами оренди не припиняються.

Крім того, за своєю правовою природою іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника, та є підставою припинення права власності у Відповідача, що не тягне набуття права власності на нерухоме майно у Позивача (ст. 346 ЦК України). Тобто, Позивач реалізує своє право щодо задоволення свої вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами у спосіб прямо визначений Законом України «Про іпотеку».

Враховуючи викладене, позовні вимоги про звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у рахунок погашення заборгованості за Генеральним кредитним договором №102/06/00-KL від 17.04.06 визнані судом правомірними, обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цитадель» про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити повністю.

У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цитадель» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 606; ідентифікаційний код 33348631) перед Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» (02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради, 7; ідентифікаційний код 25174573) за Генеральним кредитним договором №102/06/00-KL від 17.04.06 у сумі 9000000 (дев'ять мільйонів) гривень 00 копійок звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметами іпотеки:

- трикімнатна квартира, загальною площею 64,20 кв.м., жилою площею 39,0 кв.м., розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Червоноарміська, буд. 7, кв.19. Оціночна вартість предмета іпотеки 501645 (п'ятсот одна тисяча шістсот сорок п'ять) гривень 00 копійок без ПДВ ;

- однокімнатна квартира, загальною площею 34,30 кв.м., жилою площею 17,10 кв.м., розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 5, кв. 38 - Оціночна вартість предмета іпотеки 275087 (двісті сімдесят п'ять тисяч вісімдесят сім) гривень 00 копійок без ПДВ ;

- двокімнатна квартира, загальною площею 53,50 кв.м., жилою площею 29,80 кв.м.. розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Франко, буд. 5, кв. 21. Оціночна вартість предмета іпотеки 415028 (чотириста п'ятнадцять тисяч двадцять вісім) гривень 00 копійок без ПДВ ;

- двокімнатна квартира, загальною площею 50,20 кв.м., жилою площею 27,20 кв.м., розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, буд. 4, кв. 4 Оціночна вартість предмета іпотеки 393600 (триста дев'яносто три тисячі шістсот) гривень 00 копійок без ПДВ ;

Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною , на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та встановленої Звітами про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Цитадель» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 606; ідентифікаційний код 33348631) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (02100, місто Київ, бульвар Верховної Ради, 7; ідентифікаційний код 25174573) .

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та результативну частини у судовому засіданні 05.11.13 у присутності представника позивача.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 11.11.13 року

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя М.Є. Літвінова

Суддя О.В. Нечай