Рішення

від 12.11.2013 по справі 908/3048/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 33/80/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 Справа № 908/3048/13

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Улісс-тур» (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-стар» (69104, м.Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 20, кв. 37)

про стягнення суми боргу

Суддя М.В.Мірошниченко

При секретарі Хилько Ю.І.

За участю представників :

позивача - Калініна-Заєць Ю.М., довіреність № б/н від 01.08.2013 р.;

відповідача - Шолудько В.І., довіреність № б/н від 02.09.2013 р.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Улісс-тур» звернулось до господарського суду Запорізької області із позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-стар» про стягнення суми 17500 грн. основного боргу за договором № 152 від 01.03.2013 р. оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 3 (кімнати 3, 4, 5, 11, 12).

Позовна вимога мотивована тим, що відповідач в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення № 152 від 01.03.2013 року орендну плату в повному обсязі не сплатив, у зв'язку із чим у ТОВ «Альфа-стар» за період часу з 01.03.2013р. по 30.08.2013р. виник основний борг у сумі 17500 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, посилаючись на ст.ст. 193, 222 ГК України, ст.ст. 525, 530, 610 ЦК України, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив. Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ці приміщення не можуть використовуватись за призначенням, оскільки на протязі дії договору оренди позивач порушував умови договору шляхом відсутності електропостачання. Позивач не виставляв рахунки на оплату та не надавав податкові накладні відповідачеві, а також перешкоджав в користуванні об'єктом шляхом блокування дверей в орендоване приміщення. Відповідач із посиланням на ст. 594 ЦК України вказує, що враховуючи обставини, які склалися з орендодавцем по користуванню приміщенням та виконанню умов договору оренди, змусили відповідача використати право на притримання оплати за договором оренди. Також відповідач зазначив, що позивач не надав відповідних доказів у підтвердження права власності на нерухоме майно, яке передано відповідачеві в оренду. На думку відповідача, розмір заборгованості визначений позивачем суперечливо. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.09.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, присвоєно номер провадження 33/80/13 у справі № 908/3048/13, справу до судового розгляду призначено на 09.10.2013 р.

В судовому засіданні 09.10.2013 р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 29.10.2013 р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 29.10.2013 р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 12.11.2013 р. об 12год. 00 хв.

23.10.2013 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від ТОВ «Улісс-тур» надійшла заява «про збільшення розміру позовних вимог», в якій позивач додатково, посилаючись на п.5.1 договору оренди № 152 від 01.03.2013р. та ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України, зазначає, що за прострочку оплати основного боргу з орендної плати, відповідачу нараховано пеню за період часу з 23.03.2013р. по 12.09.2013р. на суму 2482,20грн. Таким чином позивач в заяві просить додатково стягнути суму 2482,20грн. пені.

Згідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно до п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції . Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві .

В даному випадку фактично, заява позивача (а.с. - 33) не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки вона містить нову (іншу) позовну вимогу - про стягнення суми 2482,20грн. пені, якої первісно не було заявлено в самій позовній заяві.

Фактично, заява позивача, яка надійшла до суду 23.10.2013р. є заявою про зміну одночасно предмета та підстави позову, що у розумінні ст. 22 ГПК України є процесуально неприпустимим. Крім того, вказана заява подана після початку судового розгляду справи по суті.

Згідно до п. 3.12 постанови Пленуму ВГСУ № 18, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

За таких обставин заява позивача (вих. № 21/10/13 від 21.10.2013р.), яка надійшла до суду 23.10.2013р. залишається без розгляду і приєднується до матеріалів справи.

Таким чином, предметом судового розгляду є позовна вимога про стягнення з відповідача суми 17500грн. основного боргу з орендної плати, яка була заявлена первісно в позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог, з підстав, вказаних в відзиві на позовну заяву.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів фіксації судового процесу: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 12.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Як виходить з матеріалів справи, 01.03.2013 р. між ТОВ «Улісс-тур» (орендодавець) та ТОВ «Альфа-стар» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 152 (надалі - договір оренди).

Відповідно до розділу 1 договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 3 (кімнати 3, 4, 5, 11, 12), відповідно до викопіювання приміщень, яке є невід'ємною частиною договору). Об'єкт оренди передається в платне тимчасове користування для організації офісу та підсобного приміщення. Площа офісу та підсобного приміщення складає 71,8 м 2 .

Відповідно до п.п. 2.3.2 договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити платежі, встановлені договором, а по закінченню дії договору передати об'єкт оренди орендодавцю відповідно до акту з урахуванням стану природного зносу на момент прийняття об'єкта в тимчасове платне використання.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору оренди сторони обумовили, що за користування об'єктом оренди орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень із ПДВ без нарахування індексації. В орендну плату не входять витрати за комунальні послуги (вода, електроенергія, послуги ВРЕЖО, опалення, сигналізацію, вивіз сміття). Оплата вказаних платежів відшкодовується орендодавцю орендарем на підставі виставлених рахунків.

Орендна плата нараховується з моменту підписання акту прийому-передачі, що підтверджує передачу приміщень орендарю та закінчується в день підписання акту прийому-передачі, що підтверджує повернення приміщень орендодавцю (п.3.4 договору).

Подальші розрахунки по орендній платі згідно договору оплачуються орендарем до 15 числа поточного місяця на підставі договору або виставленого рахунку. А до 5 числа наступного місяця орендар надає орендодавцю документи, що підтверджують оплату орендної плати, експлуатаційних витрат (п. 3.5 договору).

У відповідності до п. 7.1 договору оренди, даний договір набирає чинності з 01.03.2013 р. та діє до 01.03.2014 р.

Продовження терміну дії даного договору може здійснюватись тільки за згодою сторін, яка оформлюється додатковою угодою до договору. Всі зміни та доповнення к даному договору здійснюються тільки в письмовому вигляді. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесення в нього змін не допускається. (п.п. 7.2, 7.3, 7.4 договору).

Внаслідок невиконання зобов'язання відповідачем в частині оплати орендної плати за період часу з 01.03.2013р. по 31.08.2013р., яке передбачено умовами договору оренди, позивачем заявлено даний позов про стягнення суми 17500грн. основного боргу.

Суд зазначає, що правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

За своєю правовою природою правочин по даній справі є договором оренди.

У відповідності до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За положеннями ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті орендної плати в розмірі 17500 грн. за період: з 01.03.2013 р. по 30.08.2013 р., відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 152 від 01.03.2013 р.

Пунктом 4.2. договору оренди передбачено, що приміщення вважається переданим орендодавцем та прийнятим орендарем (або, навпаки) з моменту підписання акта. Договір вважається припиненим тільки після підписання акта прийому-передачі об'єкта оренди.

01.03.2013 р. позивач передав, а відповідач прийняв у користування нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, буд. 3 (кімнати 3, 4, 5, 11, 12) у задовільному стані, придатне до експлуатації за цільовим призначенням, що підтверджується складеним сторонами актом прийому-передачі приміщення від 01.03.2013р.

Вказаним актом приймання-передачі від 01.03.13 р. спростовуються доводи відповідача, викладені у відзиві на позов.

Відповідно до п.п. 2.3.2 договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити платежі, встановлені договором, а по закінченню дії договору передати об'єкт оренди орендодавцю відповідно до акту з урахуванням стану природного зносу на момент прийняття об'єкта в тимчасове платне використання.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору оренди передбачено, що за користування об'єктом оренди щомісячно орендар сплачує орендодавцю орендну плату в сумі 3500 (три тисячі п'ятсот) гривень з ПДВ без нарахування індексації. В орендну плату не входять витрати за комунальні послуги (вода, електроенергія, послуги ВРЕЖО, опалення, сигналізацію, вивіз сміття). Оплата вказаних платежів відшкодовується орендодавцю орендарем на підставі виставлених рахунків.

Орендна плата нараховується з моменту підписання акту прийому-передачі, що підтверджує передачу приміщень орендарю та закінчується в день підписання акту прийому-передачі, що підтверджує повернення приміщень орендодавцю. Подальші розрахунки по орендній платі згідно договору оплачуються орендарем до 15 числа поточного місяця на підставі договору або виставленого рахунку. А до 5 числа наступного місяця орендар надає орендодавцю документи, що підтверджують оплату орендної плати, експлуатаційних витрат (п.п. 3.4, 3.5 договору).

На виконання умов договору оренди позивачем нараховано орендну плату за період: з 01 березня 2013 р. по 30 серпня 2013 р. у розмірі 21000грн. (3500грн. х 6 міс. = 21000грн.).

Відповідач, всупереч умовам договору, заборгованість оплатив частково у розмірі 3500 грн., що підтверджується Виписками про рух грошових коштів по банківському рахунку (а.с. 60 - 61).

Таким чином, залишок заборгованості відповідача становить 17500 грн. Доказів погашення вказаної суми заборгованості відповідачем до суду не надано.

Враховуюче вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати, вимога позивача про стягнення суми 17500 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає задоволенню.

Доводи відповідача (із посиланням на ст. 594 ЦК України) з приводу використання права на притримання судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

ТОВ «Альфа-стар» (відповідач у справі) не є кредитором у спірних правовідносинах, а є боржником щодо сплати орендних платежів. Відповідачем не доведено порушення будь-яких зобов'язань за договором з боку ТОВ «Улісс-тур» (як не доведено і розміру таких невиконаних позивачем зобов'язань), і відповідно право на притримання орендної плати у ТОВ «Альфа-стар» відсутнє.

Посилання відповідача на відсутність передачі позивачу податкових накладних; не надання позивачем доказів наявності права власності на приміщення; посилання на факт продажу приміщень в минулому колишнім власником - на користь ТОВ «Улісс-тур» та здійснення відповідачем поліпшень приміщення не має істотного значення для вирішення спору, оскільки вказані обставини не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку належним чином сплачувати орендну плату за діючим договором оренди. До того ж відповідачем не доведено розміру таких поліпшень. Вимога про стягнення вартості поліпшень може бути предметом позову ТОВ «Альфа-Стар» у іншій справі і не є предметом судового розгляду у справі № 908/3048/13. Крім того, спростовуючи доводи відповідача про ненадання доказу наявності права власності на нерухоме майно, позивачем надано копію договору купівлі-продажу від 28.08.2008р. Посилання відповідача на відсутність виставлених рахунків не є підставою для звільнення його від обов'язку сплачувати орендну плату, оскільки за змістом п.3.5 договору оренди № 152, орендна плата сплачується відповідачем (орендарем) на підставі договору або рахунку. Тобто відсутність рахунку не може бути підставою для відмови в оплаті розміру орендної плати, визначеного у сталому розмірі - 3500грн. (із ПДВ) щомісячно.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-стар» (69104, м.Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 20, кв. 37, код ЄДР 33272678, р/рахунки в установі банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Улісс-тур" (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17 код ЄДР 31970760, р/рахунки в установі банку не відомі) суму 17500 (сімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу з орендної плати та суму 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.11.2013р.

Суддя М.В. Мірошниченко