Справа № 432/7096/13-ц
Провадження №2/432/2307/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2013 р. Стахановський міський суд Луганської області
у складі
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Поляруш Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Стаханова цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності,
В С Т А Н О В И В :
В обґрунтування заявлених вимог позивачі вказали, що на підставі договору купівлі-продажу будівлі пилорамного цеху від 17.11.2000р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, реєстр за №5184, рішення Стахановського міського суду від 20.09.2006р., справа №2-2000 за 2006р., та державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого Стахановським міським управлінням земельних ресурсів від 10.05.2006р., кадастровий номер земельної ділянки 4413100000:08:005:0003, ОСОБА_3 є власником будівлі пилорамного цеху - А-1, прибудов - а,а1,а2, котельні - а3, сушарні - а4, прибудови-а5, будівлі-Б, підвалів - ПД,ПД, загальною площею 1184,1 кв.м. і земельної ділянки площею 0,1242 га, розташованих в м. Стаханові по вул.12-е Поселення, 1 «б».
17.05.2013р. між ними та відповідачем, була досягнута угода про попередню купівлю-продаж будівлі пилорамного цеху з прибудовами, будівлею та земельною ділянкою, розташованих в м. Стаханові по вул.12-е Поселення,1 «б».
Вищевказана угода була оформлена 17.05.2013р. між ними та відповідачем у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення. Того ж числа вони заплатили відповідачу гроші у розмірі 100000,00 (сто тисяч) гривень, а відповідач був зобов’язаний, у строк до 31 липня 2013р. підготувати належним чином оформлені документи для здійснення угоди купівлі-продажу з нотаріальним посвідченням.
У встановлений в договорі строк, відповідач не підготував належним чином оформлені документи для укладення договору купівлі-продажу будівлі пилорамного цеху з прибудовами, будівлею та земельною ділянкою, розташованих в м. Стаханові по вул.12-е Поселення, 1 «б» з нотаріальним посвідченням.
На неодноразові їхні звернення до відповідача для здійснення угоди купівлі-продажу з нотаріальним посвідченням, відповідач кожного разу відповідав їм про відсутність деяких документів, які необхідні для здійснення угоди купівлі-продажу. У жовтні 2013 року, відповідач віддав позивачам документи на будівлю пилорами з земельною ділянкою, а саме: технічний паспорт, договір купівлі-продажу, рішення суду, державний акт на право власності на земельну ділянку, повідомив, що займатися документами він не буде, а згідно п.4 попереднього договору від 17.05.2013р., майно переходить до них.
Позивачами цілком виконано взяті на себе обов’язки, а саме. вчинена виплата суми, вказаної в договорі купівлі-продажу за будівлю пилорамного цеху з прибудовами, будівлею та земельною ділянкою, розташованих в м.Стаханові по вул.12-е Поселення, 1«б» і ними робиться капітальний ремонт у будівлі. Крім того, разом з нерухомим майном, ними придбано обладнання до пилорамного цеху, яке вони використовують.
На підставі викладеного позивачі просили визнати за ними, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, право власності, по 1/2 частині за кожним, на будівлю пилорамного цеху-А з прибудовами, будівлю-Б, загальною площею 1184,1 кв.м. і земельну ділянку площею 0,1242 га, розташованих в м. Стаханові по вул.12-е Поселення, 1 «б».
Позивачі у судове засідання не з’явились, надали суду заяви, в яких просили справу слухати за їх відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягали.
Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив справу слухати за його відсутністю, позовні вимоги позивачів визнав, зазначив, що з позовом згодний.
Враховуючи вищенаведене у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі справи, справа підлягає розгляду в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи у межах заявлених вимог. Кожна особа, що бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Відповідно до ст.31 ЦПК України відповідач вправі визнати позов протягом усього часу розгляду справи.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з огляду на нижчевикладене.
У судовому засіданні встановлено наступне.
Матеріалами справи, а саме договором купівлі-продажу будівлі пилорамного цеху від 17.11.2000р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4, реєстр за №5184 (ар.с.5), рішенням Стахановського міського суду від 20.09.2006р., справа №2-2000 за 2006р. (ар.с.6), технічним паспортом на будівлю пилорамного цеху (ар.с.8-12) та державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого Стахановським міським управлінням земельних ресурсів від 10.05.2006р., кадастровий номер земельної ділянки 4413100000:08:005:0003 (ар.с.7) підтверджується той факт, що ОСОБА_3 є власником будівлі пилорамного цеху - А з прибудовами, котельні - а3, сушарні - а4, прибудови-а5, будівлі-Б, загальною площею 1184,1 кв.м. і земельної ділянки площею 0,1242 га, розташованих в м. Стаханові по вул.12-е Поселення, 1 «б».
17 травня 2013 року між ОСОБА_3 та позивачами у справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 був укладений попередній договір купівлі - продажу будівлі пилорамного цеху з прибудовами, будівлею та земельною ділянкою, розташованих в м. Стаханові по вул.12-е Поселення,1 «б». Вищевказана угода була оформлена 17.05.2013р. між позивачами та відповідачем у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення. Відповідно до п.4 зазначеного договору від 17.05.2013року в момент підписання цього договору покупці передали, а продавець отримав суму у розмірі 100000 гривень. (ар.с.13).
Відповідно до вимог ст.1 Протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод та ч.1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Частиною 2 ст. 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Відповідно до ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з п. 8 Договору сторони взяли на себе зобов’язання посвідчити угоду нотаріально до 31.07.2013 року.
Таким чином, суд доходить висновку про повне виконання покупцями своїх зобов’язань по сплаті грошових коштів за договором купівлі-продажу, укладеним між ними та відповідачем по справі 17.05.2013р.
Відповідач віддав позивачам документи на будівлю пилорами з земельною ділянкою, а саме: технічний паспорт, договір купівлі-продажу, рішення суду, державний акт на право власності на земельну ділянку, що ним не заперечується, а відповідно до п.4 договору від 17.05.2013року, у випадку невиконання цього договору, покупці мають право на отримання зазначеного у договорі майна у власність.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Частиною 1 ст.15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 Цивільного кодексу України.
Частина 1 ст.16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
В силу ч. 2 ст. 328 ЦК України майно набуте правомірно та не може бути витребуване у відповідача.
Як слід, подальші дії щодо продажу майна відповідачем позивачам є в силу ст. ст. 316, 319 ЦК України правомірними діями власника щодо розпорядження майном.
Стаття 657 ЦК України встановлює, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Разом з цим, договір між позивачами та відповідачем був підписаний, але не був нотаріально посвідчений, що не відповідає вимогам ст. 657 ЦК України.
У разі недодержання сторонами умов договору, передбачених статтею 657 ЦК, договір вважається не укладеним (ст. 640 ЦК) та нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК).
Але частина 2 статті 220 ЦК України передбачає, що суд може визнати дійсним договір, не посвідчений нотаріально, у разі якщо сторони домовились щодо всіх істотних умов, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
На думку суду, між сторонами у справі була досягнута домовленість стосовно усіх суттєвих умов договору купівлі-продажу: предмет, строки, ціна та інші умови. Таким чином укладений між сторонами договір ніяким чином не може вступати в протиріччя з Цивільним кодексом України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Доказів спростовуючих викладене, відповідачем з дотриманням вимог ЦПК України до суду представлено не було, вказаний договір будь-ким із заінтересованих осіб до теперішнього часу не оскаржено.
Більш того, як зазначалось вище, відповідачем згідно з його заявою, позовні вимоги були визнані повністю, а згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Позивачі свої обов’язки щодо виконання умов договору купівлі-продажу виконали в повному обсязі проте, відповідач до теперішнього часу від посвідчення угоди купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально ухиляється, в зв’язку з чим, позивачі змушені звернутися до суду з даною позовною заявою.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги фактичне виконання сторонами по справі умов договору купівлі-продажу, а також ухилення відповідача від нотаріального посвідчення вказаного договору, суд, керуючись ст.ст. 220, 657 ЦК України, доходить висновку щодо наявності підстав вважати дійсним договір, укладений між позивачами та відповідачем .
Приймаючи до уваги висновки, до яких дійшов суд за результатами позовних вимог, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги позивачів про визнання права власності на об’єкти вищезазначеного договору з урахуванням наступного.
У відповідності до положень ст.ст. 328, 329 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При цьому, відповідно до ст. 320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. З огляду на викладене, будь-які неправомірні дії третіх осіб, які обмежують повноту використання власником наданих йому законом повноважень володіння, користування і розпорядження належним йому майном, у тому числі і ухилення від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу на підставі якого заінтересованою особою було придбане спірне майно, на думку суду, є порушенням чинного законодавства України.
Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції Закону України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі визнання права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).
Відповідно до Першого протоколу Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Підсумовуючи наведене, враховуючи ті обставини, що визнання за особою права власності на придбане за цивільно-правовою угодою майно в судовому порядку не суперечить вимогам чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивачів та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст.220, 319, 328, 329, 657 ЦК України, у зв’язку з чим за позивачами слід визнати право власності на придбане на підставі договору купівлі-продажу майно.
Оскільки відповідач у справі позов визнав, а також те, що підстав вважати, що визнання позову суперечить закону, або ним будуть порушені чиїсь інтереси, не встановлено, його можна прийняти, а позов задовольнити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 174, 212-215, 292-294 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2, право власності, по 1/2 частині за кожним, на будівлю пилорамного цеху-А з прибудовами, будівлю-Б, загальною площею 1184,1 кв.м. і земельну ділянку площею 0,1242 га, розташованих в м. Стаханові по вул.12-е Поселення,1 «б».
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 500,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, витрати по сплаті судового збору в сумі 500,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Суд | Стахановський міський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2013 |
Оприлюднено | 20.01.2014 |
Номер документу | 35239084 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Стахановський міський суд Луганської області
Юрченко І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні