Рішення

від 11.11.2013 по справі 922/4239/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р.Справа № 922/4239/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Яровому А.С.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" м. Київ, в особі філії бурове управління "Укрбургаз", м. Красноград до Публічного акціонерного товариства "Сахновщинський молокозавод" м. Сахновщина про стягнення 33000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Топов В.Г., за довіреністю № 2-117д від 03.01.2013 року;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі філії бурове управління «Укрбургаз» звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Сахновщицький молокозавод» 33000,00 грн. заборгованості. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов договору на реалізацію молока № УБГ 406/035-11 від 01.012.2011 року неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 жовтня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 22 жовтня 2013 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 22.10.2013 року представник позивача супровідним листом (вх. № 39038) надав документи, на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від 09.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 11.11.2013 року о 10 год. 00 хв.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 08.11.2013 року представник позивача супровідним листом (вх. № 41336) надав документи, на виконання вимог попередніх ухвал суду.

Представник позивача у судовому засіданні 11.11.2013 року позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 11.11.2013 року не з'явився, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про, що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.

Присутній в судовому засіданні 11 листопада 2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

01.12.2011 року між Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтобаз України» в особі філії бурове управління «Укрбургаз» (на даний час філія БУ «Укрбургаз ПАТ «Укргазвидобування», позивач) та Закритим акціонерним товариством «Сахновщицький молокозавод» (на даний час ПАТ «Сахновщицький молокозавод») було укладено договір на реалізацію молока № УБГ 406/035-11, у відповідності до умов якого позивач зобов"язується продати, а відповідач зобов»язується на умовах, визначених договором прийняти та оплатити цю продукцію в кількості і асортименті вказаному у договорі та його додатках. Відповідно до пункту 1 договору предметом поставки є молоко (далі продукція). Пунктом 4.1 договору розрахунок за відпущену позивачем сировину, позивач проводить по узгодженій в протоколах погодження ціні, після надання постачальником товарно - транспортних накладних перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до останнього дня місяця, в якому провадилася поставка молока.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 189736,40 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними та податковими накладними (а.с. 20-31), в яких зазначена підстава договір № УБГ 406/035-11 від 01.12.2011 року.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей: дов. ЯЛН №345983 від 25.11.2011 року, дов. ЯЛН №345984 від 1.12.2011 року, дов. ЯЛН №345992 від 2.01.2012 року, дов. ЯЛН №345993 від 01.02.2012 року.

За вимогами ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи відповідач розрахувався за отриманий товар лише частково на суму 156736,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями на оплату молока коров'ячого згідно договору № УБГ 406/035-11 (а.с. 32-43).

Також з матеріалів справи вбачається, що 10.04.2013 року позивач направив відповідачу претензію за вих. № 032-03-3029 (а.с.18) та повідомлення від 20.05.2013 року за вих. № 035-03-3800 (а.с.19) з нагадуванням про необхідність виконання прийнятого грошового зобов'язання згідно договору в сумі 33000,00 грн., відповідач відповіді на вимогу не надав борг не сплатив внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 33000,00 грн., що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту відвантаження товару згідно вищеперелічених накладних та недоведеність з боку відповідача факту повного розрахунку з позивачем за отриманий товар за цими накладними, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 33000,00грн. обґрунтованими, правомірними, доведені матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 526, 530, 610, ст. 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сахновщинський молокозавод» (64501, Харківська область, Сахновщинський р-н, вул. Шевченка, 2, п/р 26001300326305 в філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДПОУ 00447340) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії бурове управління «Укрбургаз» Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Полтавська,86, р/р 26003087062000 в ПАТ КБ «Надра», МФО 380764, код ЄДРПОУ 00156392 ) 33000,00 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.11.2013 р.

Суддя Добреля Н.С.

922/4329/13