Постанова

від 12.11.2013 по справі 826/15259/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 12 листопада 2013 року           12:00           № 826/15259/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія  Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В.  вирішив адміністративну справу За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Октава сервіс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава сервіс» (далі –Позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило: 1) визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо визнання у позасудовому порядку в висновку акта від 29.07.2013 № 567/26-55-22-01/37316713 «Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТАВА СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 37316713) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року», недійсними (нікчемним) правочинів між ТОВ «ОКТАВА СЕРВІС» та контрагентами та про не встановлення факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ОКТАВА СЕРВІС» за період з 01.04.2013 по 30.04.2013, в т.ч. відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів; 2) зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан ТОВ «Октава Сервіс», який був до внесення висновків акту перевірки від 29.07.2013р. № 567/26-55-22- 01/37316713. Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм діючого податкового законодавства України, з перевищенням наданих йому повноважень, вчиненні протиправні дії щодо визнання у позасудовому порядку в висновку акта від 29.07.2013 № 567/26-55-22-01/37316713 «Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКТАВА СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 37316713) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року», недійсними (нікчемним) правочинів між ТОВ «ОКТАВА СЕРВІС» та контрагентами та про не встановлення факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ОКТАВА СЕРВІС» за період з 01.04.2013 по 30.04.2013, в т.ч. відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, що призвело до порушення його прав та законних інтересів. Відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що ним дотримано вимог чинного законодавства при проведенні невиїзної документальної перевірки позивача. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів справи, з метою вручення запиту від 19.07.2013 №4472/10/26-55-22-01-10 про надання пояснень та їх документальних підтверджень з питань правильності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту при придбанні та продажу певної групи імпортованого товару за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року управлінням податкового аудиту ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві здійснено вихід на податкову адресу ТОВ „ОКТАВА СЕРВІС" в результаті чого було встановлено відсутність даного підприємства за податковою адресою: 1011 м.Київ, вул.Лєскова, буд.3, про що складено акт від 19.07.2013 №238/26-55-22-01 та передано запит від 19.07.2013 №157/9/26-55-22-01 до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб. Згідно пп. 78.1.1 Податкового кодексу України, позапланова документальна перевірка проводиться за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. В порушення вимог податкового законодавства, не направивши письмового запиту позивачу та не пересвідчившись про його отримання, відповідач видав наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ОКТАВА СЕРВІС" (податковий номер 37316713) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2013 по 30.04.2013. Згідно п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Доказів вручення позивачу під розписку чи направлення рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення копії наказу на перевірку відповідачем суду не надано. Зазначене в свою чергу свідчить про протиправність виданого наказу. За результатами перевірки складено акт від 29.07.2013 № 657/26-55-22-01/37316713, яким зафіксовано, що звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ОКТАВА СЕРВІС» за період з 01.04.2013 по 30.04.2013. Зазначено про відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185 Податкового Кодексу України. Зазначене в свою чергу свідчить про порушення відповідачем вимог 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, п.78.1, ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, та власного наказу, оскільки керівником податкового органу видано наказ саме на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, а фактично ним була проведена зустрічна звірка, як зазначено вище. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі – Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно пп.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). Згідно пп.20.1.4. п.20.1. ст.20, .75.1. ст.75 Кодексу, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка здійснюється, крім іншого, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Кодексу). Відповідно до п.79.1. ст.79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2. ст.79 Кодексу). Лише виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Відповідно до п.1.1., п.1.5., п.1.7. Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 р. № 213, визначено, що відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу ІІ Кодексу про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом. Для проведення документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки платника податків виписується направлення на перевірку в 1 примірнику окремо на кожну посадову (службову) особу, що буде проводити перевірку. Умови допуску посадових (службових) осіб до проведення документальних планових або позапланових виїзних та фактичних перевірок визначено статтею 81 розділу II Кодексу. Так, пунктом 81.1. ст.81 Кодексу визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; коші наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відповідно до п.1.10. Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 р. № 213, у разі неможливості розпочати документальну перевірку у зв'язку з ненаданням документів для перевірки працівником підрозділу, який очолює або бере участь у перевірці, складається акт у довільній формі. В акті викладаються причини неможливості розпочати перевірку з дати, зазначеної у направленні та наказі, та вчиняється відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення. Цей акт реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.8 цього розділу. Матеріалами справи не підтверджено надіслання позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому, чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що свідчить про порушення відповідачем порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. В той же час позивач не оскаржував наказ на проведення перевірки. Суд також вважає за необхідне зазначити, що актом перевірки позивача від 29.07.2013 № 567/26-55-22-01/37316713 зафіксовані лише порушення позивачем норм цивільного законодавства та встановлено нікчемність правочинів укладених з контрагентами. Будь-яких порушень податкового законодавства не встановлено. Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодного доказу, що вказаний акт перевірки якимось чином зіпсував ділову репутацію підприємства, як це було зазначено в позовній заяві. Так, згідно приписів пункту 4.11  наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327  - податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання. Відповідно із пунктом 1.3 цього ж  наказу  за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства складається довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Вказана норма Наказу під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Таким чином, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, та, міг бути предметом розгляду. Відповідно до пп. 58.1  ст. 58 Кодексу , контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. У разі не прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення за актом перевірки права платника податків, якого перевірили працівники податкового органу за загальним правилом не порушуються, якщо іншого не доведе суб'єкт підприємництва. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 №К/800/15324/13 Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України стан ТОВ «Октава Сервіс», який був до внесення висновків акту перевірки від 29.07.2013р. № 567/26-55-22- 01/37316713, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст.74 Кодексу, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби. Згідно положень ст.ст.14, 54, 179 Кодексу, внесення змін до облікових карток платників податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість, можливе лише на підставі самостійно поданої платником податків декларації чи на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення. Отже, як вбачається із вищевказаних норм, зміни у зв'язку зі складанням актів до облікових баз даних відповідача не вносяться. При цьому, з метою реалізації вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 р. № 262-р “Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість” податковою службою розроблені Методичні рекомендації щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, які затверджені наказом ДПА України від 18.04.2008 р. № 266 (далі - Методичні рекомендації). В той же час, наказ ДПА України від 18.04.2008 №266, не будучи зареєстрованими у Міністерстві юстиції України, не може вважатися нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини у сфері справляння податків і зборів, а затверджені ним Методичні рекомендації не носять для платників податків обов'язкового характеру. Для виконання службових обов'язків податковим органом створені такі програмні продукти: - система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; - система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; - система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Зокрема, АІС “Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” є програмним продуктом, створеним для внутрішнього використання органами державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі. Проте, будь-якої реєстрації ця програма не пройшла, законодавчої підстави для її створення та використання не існує, перевірці наявна в ній інформація не підлягає, а тому АІС “Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” не може нести інформацію, що має доказове значення, в тому числі, відноситись до податкової інформації. Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ, відповідно до Методичних рекомендацій, підлягають перевірці органами ДПС на місцях. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на підставі акта позивача від 29.07.2013 № 567/26-55-22-01/37316713, відповідачем не винесеного жодного податкового повідомлення-рішення, яким би позивача було зобов'язано сплатити суму грошового зобов'язання або внести зміни до податкової звітності. Також, не здійснено жодних коригувань в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, самі по собі не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків. Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Сервіс» відмовити повністю. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.           Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій