Постанова

від 11.11.2013 по справі 123/12574/13-к

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

Справа № 123/12574/13-к

Номер провадження 1/123/115/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2013 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Шофаренко Ю.Ф.

при секретарі Ковальчук Х.Ю.,

за участю прокурора Семенової Т.С.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, маючої на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 172, ч. 2 ст. 172 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «АФХ-Сервіс груп» (протокол №3/К від 28.10.2010) та наказу №6 від 01.11.2010, директором ТОВ «АФХ-Сервіс груп», діючого на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №37132401 від 10.06.2010, при здійсненні господарсько-статутної діяльності за адресою: м. Сімферополь, вул. Глінки, 67, офіс 10, спрямованої на отримання прибутку, задоволення соціально-економічних інтересів членів трудового колективу, користуючись правом найму працівників, укладення договорів, видання наказів, видачі від свого імені офіційних документів, затвердження штатного розкладу, визначення форми, системи та розмірів оплати праці, а також розміру інших доходів працівників, будучи зобов’язаною дотримуватися спеціальних умов і обмеження по прийому на роботу та звільнення працівників з роботи, маючи умисел на порушення вимог ст. ст. 21, 24 КЗпП України, в період з 01 листопада 2010 року по 02 лютого 2011 року використовувала працю менеджера по роботі з клієнтами ТОВ «АФХ-Сервіс груп» ОСОБА_3, не укладаючи з ним трудового договору шляхом винесення наказу про зарахування (прийняття) працівника на роботу.

Крім того, в порушення вимог ст. 48 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 №301 «Про трудові книжки працівників», Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Мінюсті України 17.08.1993 за №110, ОСОБА_2 на працівника ОСОБА_3 пропрацював у неї більше 5 днів, не завела трудової книжки, куди повинна була внести дані про прийом і звільнення на роботу, його посаду.

Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на грубе порушення законодавства про працю України, ОСОБА_2 при звільненні ОСОБА_3 з роботи, в порушення ст. 83 КЗпП України, ст. ст. 6, 24 Закону України «Про відпустки», не здійснила йому нарахування та виплату компенсацій за період роботи з 01 листопада 2010 року по 02 лютого 2011 року за невикористану щорічну відпустку.

У відповідності зі ст. 253 КЗпП України, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають тільки особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або фізичної особи.

Зазначені порушення трудового законодавства України, допущені ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_3, чиї конституційні та трудові права, передбачені ст. 43 Конституції України були істотно порушені, по своїй сукупності, носять характер іншого грубого порушення законодавства України про працю, що позбавило його права на працю, права на включення відпрацьованого часу в трудовий стаж, права на пенсійне забезпечення, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування на випадок хвороби, втрати повної чи часткової працездатності, передбачені ст. 255 КЗпП України, права на звернення до суду для вирішення трудових спорів та можливості підтвердити свій трудовий стаж за вказаний період роботи.

Вона ж, будучи на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «АФХ-Сервіс груп» (протокол №3/К від 28.10.2010) та наказу №6 від 01.11.2010, директором ТОВ «АФХ-Сервіс груп», що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №37132401 від 10.06.2010 про здійснення господарсько-статутної діяльності за адресою: м. Сімферополь, вул. Глінки, 67, офіс 10, спрямованої на отримання прибутку, задоволення соціально-економічних інтересів членів трудового колективу, користуючись правом найму працівників, укладення договорів, виданню наказів, видачі від свого імені офіційних документів, затвердження штатного розкладу, визначення форми, системи та розмірів оплати праці, а також розміру інших доходів працівників, та інших функцій відносяться до діяльності товариства, будучи зобов’язаною дотримуватися спеціальні умови і обмеження по прийому на роботу та звільнення працівників з роботи, маючи умисел на порушення вимог ст. ст. 21, 24 КЗпП України в період з 01 листопада 2010 по 02 лютого 2011 років використовувала працю менеджера по роботі з клієнтами ТОВ «АФХ-Сервіс груп» ОСОБА_4, достовірно знаючи про те що ОСОБА_4 є самотньою матір’ю дитини ІНФОРМАЦІЯ_6 навмисне не укладаючи з нею трудового договору.

Крім того, в порушення вимог ст. 48 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 №301 «Про трудові книжки працівників», Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Мінюсті України 17.08.1993 за №110, ОСОБА_2 на працівника ОСОБА_4, яка пропрацювала у неї більше ніж 5 днів, не завела трудової книжки, куди повинна була внести дані про прийом і звільнення на роботу, її посаду.

Продовжуючи злочинні дії, спрямовані на грубе порушення законодавства про працю України, ОСОБА_2 при звільненні ОСОБА_4 з роботи, в порушення ст. 83 КЗпП України, ст. ст. 19, 24 Закону України «Про відпустки», не здійснила їй нарахування та виплату компенсації за період роботи з 01 листопада 2010 року по 02 лютого 2011 року за невикористану щорічну відпустку, а також за невикористану соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів, передбачену самотній жінці, яка виховує дитину без батька.

У відповідності зі ст. 253 КЗпП України, загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають тільки особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або фізичної особи.

Зазначені порушення трудового законодавства України, допущені ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_4, чиї конституційні та трудові права, передбачені ст. 43 Конституції України були істотно порушені, по своїй сукупності, носять характер іншого грубого порушення законодавства України про працю, що позбавило її права на працю, права на включення відпрацьованого часу в трудовий стаж, права на пенсійне забезпечення, на матеріальне забезпечення, передбачене ст. 255 КЗпП України, в порядку соціального страхування на випадок хвороби, втрати повної чи часткової працездатності, права на звернення до суду для вирішення трудових спорів та можливості підтвердити свій трудовий стаж за вказаний період роботи.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 172, як інше грубе порушення законодавства про працю, та за ч.2 ст. 172 КК України, як інше грубе порушення законодавства про працю, вчинене щодо матері, яка має дитину віком до чотирнадцяти років.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 заявила клопотання про закриття відносно неї кримінальної справи, у зв’язку із закінчення строків давності.

Заслухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, але наполягав на витребуванні інформації щодо можливого притягнення підсудної до кримінальної відповідальності за інші злочини, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

ст. 11-1 КПК України(1960 року) передбачено закриття кримінальної справи з підстав, передбачених ст. 49 КК України.

Вказаною нормою ( ч. 1 ст. 49 КК) передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості минуло два роки.

Із матеріалів справи, вбачається, що з дня вчинення злочину, пройшло більше двох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-1 КПК України суд, за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України закриває кримінальну справу у зв’язку із закінчення строку давності

Керуючись ст. 11-1 КПК України, ст. 49 КК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 172, ч.2 ст. 172 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності .

Провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 172, ч. 2 ст. 172 КК України, - закрити.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 - підписку про невиїзд - відмінити.

Речові докази - документи, вилучені в ТОВ «АФХ - Сервіс груп», які містяться у матеріалах кримінальної справи, - залишити у справі.

Речові докази - копії документів, вилучені в ТОВ «ІШИК», Клуб «Шарль» та ПП «СІМ», які містяться у матеріалах кримінальної справи, - залишити у справі.

Позовну заяву ОСОБА_4 залишити без задоволення, у зв’язку із відшкодуванням завданої шкоди.

На постанову може бути подана апеляція протягом 7 діб через Київський районний суд м. Сімферополя.

Суддя Шофаренко Ю. Ф.