Постанова

від 31.10.2013 по справі 806/5467/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/5467/13-a

категорія 8.2.1

31 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Стралківської К.П.,

за участю:

представника позивача - Мартинюка І.В. (директор);

представника відповідача - Гарькавого М.В. (за довіреністю від 09.10.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Техкомплект" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000492200 від 18.07.2013 р.,-

встановив:

У серпні 2013 року Приватне підприємство "Техкомплект" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000492200 від 18.07.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 47665 грн., з яких: 38131 грн. - основний платіж; 9534 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність донарахування контролюючим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням №0000492200 від 18.07.2013 р.

Вказане рішення прийняте на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 26.06.2013р. №28/22/306178847 з питань підтвердження правомірності формування податкового кредиту по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Медпрофіт" (код ЄДРПОУ 37395786) за червень, липень, серпень та жовтень 2012 року, яким зафіксовано порушення товариством п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 38131 грн., в результаті неправомірного включення до податкового кредиту податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Медпрофіт" за червень, липень, серпень та жовтень 2012 року.

Позивач вважає правомірним включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за період, що перевірявся, оскільки факт виконання правочину укладеного з ТОВ "Медпрофіт" підтверджено документально, а контролюючий орган безпідставно збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47665 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000492200 від 18.07.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просив їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0000492200 від 18.07.2013 р. прийняте у зв'язку з порушенням позивачем п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 38131 грн., в результаті неправомірного включення до податкового кредиту податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Медпрофіт" за червень, липень, серпень та жовтень 2012 року, в тому числі по періодах: червень 2012 року - на суму 9438,80 грн.; липень 2012 року - на суму 8438 грн., серпень 2012 року - на суму 13490,20 грн., жовтень 2012 року - на суму 6765,60 грн. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Сума податку на додану вартість в розмірі 38131 грн., віднесена до податкового кредиту по податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Медпрофіт" не може вважатися сплаченою у зв'язку з придбанням товарів, використаних в господарській діяльності платника податків тому, що товарно-транспортні накладні та інші документи, що підтверджують перевезення та оприбуткування товарів Приватним підприємством "Техкомплект" не оформленні належним чином.

Посилаючись на зазначені обставини відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Техкомплект" (далі - ПП "Техкомплект") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 30617847, перебуває на податковому обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Бердичівська ОДПІ).

Відповідачем здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань підтвердження правомірності формування податкового кредиту по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ "Медпрофіт" (код ЄДРПОУ 37395786) за червень, липень, серпень та жовтень 2012 року, за наслідками якої складено акт №28/22/306178847 від 26.06.2013р. (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 38131 грн., в результаті неправомірного включення до податкового кредиту податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Медпрофіт" за червень, липень, серпень та жовтень 2012 року, в тому числі по періодах: червень 2012 року - на суму 9438,80 грн.; липень 2012 року - на суму 8438 грн., серпень 2012 року - на суму 13490,20 грн., жовтень 2012 року - на суму 6765,60 грн. Такий висновок контролюючим органом зроблено на підставі того, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Сума податку на додану вартість в розмірі 38131 грн., віднесена до податкового кредиту по податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Медпрофіт" не може вважатися сплаченою у зв'язку з придбанням товарів, використаних в господарській діяльності платника податків тому, що товарно-транспортні накладні та інші документи, що підтверджують перевезення та оприбуткування товарів Приватним підприємством "Техкомплект" не оформленні належним чином (а.с.15-23).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000492200 від 18.07.2013 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 47665 грн., у тому числі 38131 грн. - основний платіж, 9534 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.30).

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Медпрофіт".

Судом встановлено, що між ТОВ "Медпрофіт" ("Постачальник") та ПП "Техкомплект" ("Покупець") укладено договір поставки товарів №64 від 19.06.2012 р. (далі - Договір), на виконання умов якого "Постачальник" зобов'язується поставити (передати у власність) "Покупцю" товар (дріт та електроди згідно з рахунків-фактури). Асортимент, кількість й ціна товару, що є предмет цього Договору, визначаються в рахунках-фактурі.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 та 3.2 Договору загальна вартість товару, що постачається за цим Договором, складає 600000 грн. Розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі протягом 30 банківських днів з дати передачі товару у власність "Покупця". Доставка (перевезення) товару, який є предметом даного Договору, здійснюється "Постачальником" за власний рахунок (а.с.32-33).

Судом встановлено, що фактично умови Договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Медпрофіт", виконувався сторонами у спірному періоді.

На виконання умов Договору ТОВ "Медпрофіт" виписано позивачу видаткові накладні та податкові накладні на поставку товарно-матеріальних цінностей (а.с. 34, 36, 38, 40, 43, 45,48, 50, 52, 54).

Доставка (перевезення) товару, який є предметом даного Договору здійснювалась ФОП ОСОБА_3 на підставі договору про надання послуг з перевезень №1від 10.01.2011 р. та додаткової угоди до нього № від 10.01.2012 р. (а.с.60, 61,)

Факт виконання Договору за вказаний період підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.42, 47, 51, 55), актами прийому-передачі товару (а.с.37,41, 46), доказами подальшого використання позивачем, придбаних товарно-матеріальних цінностей, у господарській діяльності: договором поставки продукції №221 від 10.01.2011 р.; договором купівлі-продажу №5 від 10.01.2011 р.; договором купівлі-продажу №48/1 від 08.04.2010 р.; договором купівлі-продажу №2 від 10.01.2011 р. та первинними бухгалтерськими документами до них (а.с.104-105, 106, 107-108, 109, 110, 111,114, 121-148).

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ "Медпрофіт" здійснено шляхом безготівкового розрахунку (а.с.56-59).

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарська операція з придбання товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні товару на користь контрагента, до податкового кредиту.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім того, частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ - це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача первинні бухгалтерські документи підтверджують фактичне виконання вищевказаного договору, що свідчить про помилковість висновку контролюючого органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ "Медпрофіт".

За таких обставин, зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000492200 від 18.07.2013 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Приватного підприємства "Техкомплект" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000492200 від 18.07.2013 р., - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів №0000492200 від 18.07.2013 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Техкомплект" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 65 (шістдесят п'ять) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 31 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено: 05 листопада 2013 р.