Ухвала

від 12.11.2013 по справі 5004/958/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" листопада 2013 р. Справа № 5004/958/11 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали за скаргою Приватного підприємства "Лучеськ-Плюс" №б/н від 18.09.2013р. (вх. №01-40/161/13 від 18.09.2013р.) на дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції щодо відмови у знятті арешту з транспортного засобу FORD transit (вантажний), 2007р.в., № кузова НОМЕР_2, д.н. НОМЕР_1

по справі № 5004/958/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків

до Приватного підприємства "Лучеськ-Плюс", м.Луцьк

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення 3 060 458,82грн.

Суддя: Бондарєв С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від скаржника: Нагурний Є.П., дов. від 01.07.2013р. №б/н

від стягувача: Кульбій-Кухар Ю.В., дов. від 11.11.2011р. №13-801/11д

від Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції: Боярський Є.В., дов. №б/н від 12.10.2013р.

від третьої особи: н/з

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Лучеськ-Плюс" звернулося до господарського суду зі скаргою №б/н від 18.09.2013р. (вх. №01-40/161/13 від 18.09.2013р.) на дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції щодо відмови у знятті арешту з транспортного засобу FORD transit (вантажний), 2007р.в., № кузова НОМЕР_2, д.н. НОМЕР_1.

В обґрунтування скарги вказує, що ПП "Лучеськ-Плюс" звернулось з вимогою до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції про зняття арешту з даного майна, проте 09.09.2013р. було отримано відмову.

Дану відмову вважає незаконною, оскільки на даний момент між боржником ПП "Лучеськ-Плюс" та новим кредитором ПП "Професійний робочий одяг" існує домовленість, щодо погашення заборгованості за кредитним договором №33/09 від 26.08.2009р., шляхом реалізації заставного майна.

Стверджує, що станом на сьогоднішній день відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №33/09 від 26.08.2009р. та договором застави зі зміною кредитора, а тому вважає, що накладений арешт на предмет застави здійснений з порушенням порядку накладення арешту згідно ЗУ "Про виконавче провадження".

Посилається на ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 20.09.2013р. розгляд скарги призначено на 09.10.2013р. та зобов'язано сторони надати суду: ПП "Лучеськ-Плюс"-оригінали, долучених до скарги доказів; Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції-пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті скарги; матеріали виконавчого провадження щодо спірних питань надати для огляду в судовому засіданні.

07.10.2013р. через канцелярію суду надійшов відзив на скаргу №80-01 2575 від 02.10.2013р. (вх. №01-29/11369/13 від 07.10.2013р.) стягувача ПАТ "Мегабанк", в якому останній вважає скаргу необґрунтованою та просить її відхилити з наступних підстав.

Згідно постанови Другого відділу ДВС Луцького МУЮ від 31.10.2011р. ВП №29667479 відкрито виконавче провадження на підставі заяви стягувача та наказу №5004/958/11-1 від 10.10.2011р., виданого господарським судом Волинської області про стягнення із боржника на користь ПАТ "Мегабанк" 289907,32 доларів СІ1ІА основного боргу, 53 874,76 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом, 282 412,45 грн. неустойки, 2 384,25 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернен ня витрат на ІТЗ, в т.ч. 328 759,37 дол. США та 285 907,62 грн. для солідарного стягнення з ОСОБА_1, згідно виконавчого листа від 28.03.2011р., що вида ний Київським районним судом м. Харкова.

В процедурі здійснення виконавчих дій виконавцем виявлено майно боржника, а саме транспортний засіб Ford Transit (вантажний) 2007 p.в. номер кузову НОМЕР_2 д.н. НОМЕР_1, на яке відповідно було накладено арешт.

На заяву ПП «Лучеськ-Плюс» про звільнення з-під арешту вказаного автомобіля із Другого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ надійшла відповідь вих. №27091 від 09.09.2013р. про відмову у знятті арешту, яка відповідно оскаржується боржником.

У своїй скарзі ПП «Лучеськ-Плюс» вказує на існування договору про відступлення права вимоги укладеного між ПАТ «Кредобанк» та ПП «Професійний робочий одяг» 12.09.2011р. та посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області ОСОБА_5 зареєстрованого в реєстрі за №1420, згідно з яким новий кредитор прийняв на себе право вимоги зобов'язань першого до ПП «Лучеськ-Плюс» за кредитним договором №33/09 від 26.08.2009р.

В свою чергу, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №33/09 від 26.08.2009р. надано у заставу ПАТ «Кредобанк» транспортний засіб Ford Transit (вантажний) 2007 p.в. номер кузову НОМЕР_2 д.н. НОМЕР_1, згідно договору застави посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №1837.

В обґрунтування своїх заперечень посилається на ст.ст. 11, 25, 54, 56, 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження", ст.ст. 2, 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Крім того зауважує, що враховуючи невиконання боржником ПП «Лучеськ-Плюс» рішення суду про повернення заборгованості на користь ПАТ "Мегабанк" у розмірі 289 907,32 доларів США ос новного боргу, 53 874,76 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом, 282 412,45 грн. неустойки, 2 384,25 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат на ІТЗ, в т.ч. 328 759,37 дол. США та 285 907,62 грн. у виконавчому провадженні ВП №29667479 та можливість погашення боргу за рахунок продажу арештованого майна боржника, заступником начальника Другого відділу ДВС Луцького МУЮ обґрунтовано та законно відмовлено у знятті арешту.

Звертає увагу суду на ту обставину, що ні ПАТ «Кредобанк» ні ПП «Професійний робочий одяг» не зверталися із заявою про зняття арешту із заставного майна до Другого відділу ДВС Луцького МУЮ.

Не зазначено боржником ПП «Лучеськ-Плюс» інформації щодо стану здійснення процедури щодо повернення заборгованості зі сторони ПП «Професійний робочий одяг» та наявних рішень судів щодо наведеного питання.

Не представлено боржником і доказів реєстрації обтяження на предмет застави у відповідності до ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки задоволення вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом, а тому продаж предмету застави для погашення незареєстрованого обтяження призведе до порушення прав іншого обтяжувача- кредитора, в даному випадку ПАТ «Мегабанк».

Вказує, що ПП «Лучеськ-Плюс» може і не погасити в добровільному порядку заборгованість перед ПП «Професійний робочий одяг», в забезпечення якої було передано транспортний засіб згідно договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області ОСОБА_5 за №1837 та договору про відступлення права вимоги від 12.09.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області ОСОБА_5 за №1420 та в подальшому відчуживши своє майно, оскільки воно звільнене з-під арешту, спрямувати кошти вилучені при цьому на інші потреби, що в цілому призведе до нанесення збитків кредиторам.

Зазначає, що законодавством чітко передбачено процедуру реалізації арештованого та описаного майна боржника, зокрема шляхом продажу його майна на прилюдних торгах в процедурі виконавчого провадження, однак, скаржником не доведено необхідності продажу транспортного засобу Ford Transit (вантажний) 2007 р.в. номер кузову НОМЕР_2 д.н. НОМЕР_1 для погашення заборгованості перед ПП «Професійний робочий одяг», поза процедурою виконавчого провадження.

Зауважує, що згідно п.1.2. договору про відступлення права вимоги від 12.09.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області ОСОБА_5 за №1420 до нового кредитора надійшло право вимоги і за іншими договорами застави та іпотеки, відтак кошти вилучені в процедурі продажу транспортного засобу Ford Transit (вантажний) 2007 р.в. номер кузову НОМЕР_2 д.н. НОМЕР_1 можуть бути спрямовані на погашення заборгованості боржника, як перед ПП «Професійний робочий одяг», так і перед ПАТ «Мегабанк», а тому відсутні підстави для зняття арешту із арештованого майна.

В судовому засіданні 09.10.2013р. представник скаржника ПП "Лучеськ-Плюс", скаргу підтримав та просить задовольнити останню в повному обсязі.

Представник стягувача ПАТ "Мегабанк" в судовому засіданні 09.10.2013р. просив скаргу відхилити з підстав зазначених у відзиві від 02.10.2013р. №80-01 2575 (вх. №01-29/11369/13 від 07.10.2013р.).

Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції в судове засідання 09.10.2013р. не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.09.2013р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301031920110 від 25.09.2013р.

Ухвалою суду від 09.10.2013р. розгляд скарги відкладався згідно ст.77 ГПК України, зважаючи на непредставлення витребуваних судом доказів.

Крім того, учасників виконавчого провадження зобов'язано представити суду: ПП "Лучеськ-Плюс"-оригінали, долучених до скарги доказів; Другий відділ державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції-письмові пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті скарги; завірені копії матеріалів виконавчого провадження щодо спірних питань (оригінали надати для огляду в судовому засіданні).

В судовому засіданні 12.11.2013р. скаржник скаргу підтримав та просив її задоволити в повному обсязі.

Представник стягувача, в судовому засіданні 12.11.2013р. скаргу заперечив та просив її відхилити.

На виконання вимог суду, представник Другого відділу ДВС Луцького МУЮ в судовому засіданні 12.11.2013р. надав заперечення на скаргу №б/н від 12.11.2013р., в якій просив скаргу відхилити.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що на примусовоме виконання до Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції 28.10.2011 року надійшов наказ № 5004/958/11-1 від 10.10.2011р. стягнення з ПП "Лучеськ-Плюс" на користь ПАТ "Мегабанк" 289907,32 доларів США основного боргу, 53874,76 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом, 282412,45 грн. неустойки, 2384,25 грн. в повернення витрат по сплаті державаного мита, 236 грн. в повернення витрат на ІТЗ, в т.ч. 328759,37 дол. США та 285907,62 грн. для солідарного стягнення з ОСОБА_1, згідно виконавчого листа від 28.03.2011 року, що виданий Київським районним судом м. Харкова.

Відповідно до ст. 2, 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 31.10.2011р. відкрито виконавче провадження № 29667479 та надано термін до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для добровільного виконання виконавчого документа. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження були направлені сторонам для виконання і відома.

Відповідно до заяви стягувач ПАТ "Мегабанк" просив, накласти арешт на все майно боржника, тому державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження було накладено одночасно і арешти на нерухоме та рухоме майно.

У строк, встановлений для добровільного виконання, рішення суду не виконано, а тому відповідно до ст. ст. 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження" його слід виконати в примусовому порядку шляхом звернення стягнення на майно боржника.

В процедурі здійснення виконавчих дій виконавцем виявлено майно боржника, а саме транспортний засіб Ford Transit (вантажний) 2007 p.в. номер кузову НОМЕР_2 днз. НОМЕР_1., на яке відповідно було накладено арешт.

На заяву ПП «Лучеськ-Плюс» про звільнення з під арешту вказаного автомобіля із Другого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ надійшла відповідь вих. №27091 від 09.09.2013р. про відмову у знятті арешту, яка відповідно оскаржується боржником.

У своїй скарзі ПП «Лучеськ-Плюс» вказує на існування договору про відступлення права вимоги укладеного між ПАТ «Кредобанк» та Приватним підприємством «Професійний робочий одяг» 12.09.2011р. та посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області ОСОБА_5 зареєстровано в реєстрі за №1420. згідно з яким новий кредитор прийняв на себе право вимоги зобов'язань першого до ПП «Лучеськ- Плюс» за кредитним договором №33/09 від 26.08.2009р.

Зазначив, що враховуючи невиконання боржником ПП "Лучеськ-Плюс" рішення суду про повернення заборгованості на користь ПАТ "Мегабанк" у розмірі 289907,32 доларів США основного боргу, 53874,76 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом, 282412.45 грн. неустойки, 2384,25 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита. 236 грн. в повернення витрат на ІТЗ, в т.ч. 328759,37 дол. США та 285907,62 грн. у виконавчому провадженні ВП№29667479 та можливість погашення боргу за рахунок продажу арештованого майна боржника, заступником начальника Другого відділу ДВС Луцького МУЮ П.В.Бондаруком обгрунтовано та законно відмовлено у знятті арешту із транспортного засобу Ford Тгаn s it (вантажний) 2007р.в. номер кузову НОМЕР_2 днз. НОМЕР_1.

Звернув увагу суду на ту обставину, шо ні ПАТ «Кредобанк» ні Приватне підприємство «Професійний робочий обяг» не зверталися із заявою про зняття арешту із заставного майна до Другого відділу ДВС Луцького МУЮ.

Зауважив, що не зазначено боржником ПП "Луцечьк-Плюс" інформації щодо стану здійснення процедури щодо повернення заборгованості зі сторони ПП "Професійний робочий одяг" та наявних рішень судів щодо наведеного питання.

Посилався на ст.ст. 11, 25, 54, 57, 60 ЗУ "Про виконавче провадження".

Долучив до матеріалів скарги копії матеріалів виконавчого провадження №29667479.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1, в судове засідання 12.11.2013р. не з'явився. Ухвала суду від 09.10.2013р., направлена на його адресу, повернулась до суду органами поштового зв'язку з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.120), місцезнаходження ОСОБА_1: АДРЕСА_1, куди і надсилалась ухвала суду.

Господарський суд, заслухавши пояснення представників скаржника, стягувача та Другого відділу ДВС Луцького МУЮ, дослідивши долучені до скарги докази, -

встановив:

Рішенням господарського суду Волинської області від 01.06.2011р. у справі №5004/958/11 стягнуто з Приватного підприємства "Лучеськ-Плюс", м. Луцьк, пр. Молоді, 8А, код 31964673 на користь Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків, вул. Артема, 30, код 09804119 - 289 907, 32 дол. США основного боргу, 53 874, 76 дол. США заборгованості по відсотках за користування кредитом, 282 412 грн. 45 коп. неустойки, 2 384 грн. 25 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в т. ч. 328 759, 37 дол. США та 285 907, 62 грн. для солідарного стягнення з ОСОБА_1, м. Луцьк, згідно виконавчого листа від 28.03.2011 року, що виданий Київським районним судом м. Харкова. (а.с. 152-154)

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2011р. рішення господарського суду Волинської області від 01.06.2011р. у справі №5004/958/11 залишено без змін. (а.с. 200-202)

На виконання рішення господарського суду Волинської області від 01.06.2011р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 05.09.2011р. по справі №5004/958/11 господарським судом Волинської області видано наказ №5004/958/11-1 від 10.10.2011р. (а.с. 209)

31.10.2011р. старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Пирогою С.С., на підставі заяви про примусове виконання рішення №80-01-2006 від 25.10.2011р. (отриманою Другим відділом ДВС Луцького МУЮ 28.10.2011р.) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №29667479 щодо виконання наказу від 10.10.2011р., накладено арешт на все майно, що належить боржнику, а також заборонено відчужувати будь-яке майно, яке належить боржнику ПП "Лучеськ-Плюс".

Дана постанова не оскаржена.

У строк, встановлений для добровільного виконання рішення суду скаржник свої зобов'язання не виконав, а тому відповідно до ст.ст. 52, 57 ЗУ "Про виконавче провадження " його слід виконати в примусовому порядку шляхом звернення стягнення на майно боржника.

В процедурі здійснення виконавчих дій виконавцем виявлено майно боржника, а саме транспортний засіб Ford Transit (вантажний) 2007 p.в. номер кузову НОМЕР_2 днз. НОМЕР_1., на яке відповідно було накладено арешт. Будь-яких обтяжень щодо зазначеного транспортного засобу, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, на той час не було (доказів суду не надано).

09.09.2013р. Другим відділом ДВС Луцького МУЮ на підставі ст. 60 ЗУ "Про виконавче провадження" було відмовлено боржнику у знятті арешту з транспортного засобу Ford Transit (вантажний) 2007 p.в. номер кузову НОМЕР_2 днз. НОМЕР_1. (а.с. 226)

Проте, скаржник не погоджуючись з такими діями державного виконавця, у своїй скарзі вказав на існування договору про відступлення права вимоги укладеного між ПАТ «Кредобанк» та Приватним підприємством «Професійний робочий одяг» 12.09.2011р. та посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу у Волинській області ОСОБА_5 зареєстровано в реєстрі за №1420. згідно з яким новий кредитор прийняв на себе право вимоги зобов'язань першого до ПП «Лучеськ- Плюс» за кредитним договором №33/09 від 26.08.2009р.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У статті 1 вказаного Закону зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 11 цього Закону визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У зв'язку з тим, що боржник не виконав рішення суду добровільно у визначений для цього строк, державним виконавцем було прийнято рішення про примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 32 Закону України „Про виконавче провадження", одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем (ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження").

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Враховуючи недостатність коштів на рахунках боржника для задоволення вимог стягувача, державним виконавцем підставно було накладено арешт на майно боржника.

У відповідності до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 2 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет - переважне право обтяжувача відносно права іншої особи на те ж саме рухоме майно, вищий пріоритет - переважний пріоритет одного обтяжувача відносно пріоритету іншого обтяжувача на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна.

Згідно ч.1,2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зазначено, якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

У відповідності до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що для задоволення вимог стягувачів. які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

У відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до цього Закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.08.1976 р. № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" (з наступними змінами та доповненнями) за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Отже, враховуючи невиконання боржником ПП "Лучеськ-Плюс" рішення суду про повернення заборгованості на користь ПАТ "Мегабанк" у розмірі 289907,32 доларів США основного боргу, 53874,76 доларів США заборгованості по відсотках за користування кредитом, 282412.45 грн. неустойки, 2384,25 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита. 236 грн. в повернення витрат на ІТЗ, в т.ч. 328759,37 дол. США та 285907,62 грн. у виконавчому провадженні ВП№29667479 та можливість погашення боргу за рахунок продажу арештованого майна боржника, заступником начальника Другого відділу ДВС Луцького МУЮ П.В.Бондаруком обгрунтовано та законно відмовлено у знятті арешту із транспортного засобу Ford Тгаnzit (вантажний) 2007р.в. номер кузову НОМЕР_2 днз. НОМЕР_1.

В матеріалах скарги відсутні відомості щодо звернення ПАТ «Кредобанк» та ПП «Професійний робочий обяг» із заявою про зняття арешту із заставного майна до Другого відділу ДВС Луцького МУЮ.

Крім того, не зазначено боржником ПП "Луцечьк-Плюс" інформації щодо стану здійснення процедури щодо повернення заборгованості зі сторони ПП "Професійний робочий одяг" та наявних рішень судів щодо наведеного питання.

Не представлено скаржником і доказів реєстрації обтяження на предмет застави у відповідності до ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", оскільки задоволення вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121 2 ГПК.

В пункті 9.10. вказаної постанови зазначено, що у розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України „Про виконавче провадження".

Будь-яких доводів щодо здійснення державною виконавчою службою дій, що суперечать положенням Закону України „Про виконавче провадження", пов'язаних з арештом майна, скаржником не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції діяв в межах, встановлених діючим законодавством про виконавче провадження, наведені скаржниками доводи є безпідставними, а тому скаргу слід відхилити.

У пункті 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 32, 54, 56, 57 Закону України „Про виконавче провадження", ст. 121 2 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

Скаргу Приватного підприємства "Лучеськ-Плюс" №б/н від 18.09.2013р. (вх. №01-40/161/13 від 18.09.2013р.) на дії заступника начальника Другого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції щодо відмови у знятті арешту з транспортного засобу FORD transit (вантажний), 2007р.в., № кузова НОМЕР_2, д.н. НОМЕР_1 по справі №5004/958/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" до Приватного підприємства "Лучеськ-Плюс", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 3 060 458,82грн. відхилити.

Суддя С. В. Бондарєв