Ухвала

від 13.11.2013 по справі 2а/1270/7964/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року м. Київ К/800/8921/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Вербицької О.В., Костенка М.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 р.

у справі № 2а/1270/7964/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компані «Газресурссервіс» (далі - позивач, ТОВ «Компані «Газресурссервіс»)

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Ленінська МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС)

про визнання дій неправомірними, визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Компані «Газресурссервіс» звернулось у жовтні 2012 року до суду з позовом до до Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС, в якому просило суд визнати неправомірними дії відповідача щодо прийняття наказу № 358 від 03.03.2011 року про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресуссервіс»; визнати незаконним та скасувати наказ Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС № 358 від 03.03.2011 року про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресуссервіс»; визнати неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС щодо проведення та оформлення результатів позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року до 31.12.2010 року; визнати неправомірними дії відповідача щодо видалення даних про задекларовані ТОВ «Компані «Газресурссервіс» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань за грудень 2010 року із «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»; зобов'язати Ленінську МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС поновити задекларовані ТОВ «Компані «Газресурссервіс» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань за грудень 2010 року у «Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС щодо прийняття наказу №358 від 03.03.2011 року про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс»; визнано незаконним та скасовано наказ Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС № 358 від 03.03.2011 року про призначення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс». В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 03.03.2011 року по 04.03.2011 року перевіряючими податкового органу на підставі п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4, п. 78.1, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС від 03.03.2011 року № 358 проведена невиїзна документальна перевірка податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, поданих до Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС ТОВ «Компані «Газресурссервіс», код за ЄДРПОУ 36255608, за результатами якої складено акт від 04.03.2011 року № 73/23-36255608, відповідно до висновків якого відповідачем встановлено наступні порушення ТОВ «Компані Газресурссервіс»: п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського Кодексу України; п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ; пп. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 , пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року: завищено податкові зобов'язанням у сумі 3 926 318,00 гривень, у тому числі: грудень 2010 року в сумі 3 926 318,00 гривень, завищено податковий кредит у сумі 3 730 002,00 гривні, у тому числі: грудень 2010 року в сумі 3 730 002,00 гривні. Враховуючи те, що у ТОВ «Компані «Газресурссервіс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, згідно до частини 1, 5 ст. 203 , п. 1, 2 ст. 215 , ст. 228 Цивільного кодексу України , угоди з вищезазначеним підприємством, є нікчемними.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 79.1 ст. 79 ПК України, встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Згідно з п. 79.2. ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише за наявності підстав визначених ст. 78 Податкового кодексу України, що мають вичерпний перелік.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що наказ від 03.03.2011 року № 358 про проведення на підставі статей 78 та 79 ПК України документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Компані «Газресурссервіс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року до 31.12.2010 року виданий відповідачем без дотримання правових підстав, закріплених у статтях 78 та 79 ПК України .

Також судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.03.2012 року за вих. № 9202/23-223 на адресу позивача на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 ПК України направлено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження у законодавчо встановлений термін. Також вказано, що у разі ненадання відповідних документів буде проведено позапланову виїзну перевірку. Цей запит направлений на адресу позивача 04.03.2011 року, який не вручений адресату, у зв'язку з відсутністю його за місцем реєстрації, що підтверджується копією повідомлення про вручення, копією поштового конверту з відповідною відміткою.

Службовою запискою від 23.02.2011 року № 442 передано інформацію до ВПМ ЛМДПІ у м. Луганську для встановлення фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб.

Крім того, судами встановлено, що 04.03.2011 року уповноваженими особами податкового органу було здійснено перевірку суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Компані Газресурссервіс», якою встановлено - установчі та інші документи не надані, фактичне місцезнаходження не встановлено, за юридичною адресою посадові особи відсутні. За результатами перевірки складено акт щодо не встановлення місцезнаходження платника податків (посадових осіб платника податків) №82 від 4 березня 2011 року та акт про неможливість вручення акта перевірки №17 від 04.03.2011 року.

Відповідно до змісту акту від 04.03.2011 року № 73/23-3625508 в порушення п.2 розділу ІІ наказу №984 в ньому відсутня інформація про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки, якщо таке передбачено законом. А відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Наказ про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компані Газресурссервіс» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2010 року до 31.12.2010 року винесено також 03.03.2011 року.

З огляду на зазначене колегія суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що запит про витребування пояснень та їх документальне підтвердження у позивача та зазначений наказ про призначення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компані Газресурссервіс» винесено 03.03.2011 року та перевірку підприємства розпочато також 03.03.2011 року.

З акту перевірки вбачається, що період проведення перевірки зазначений - з 03.03.2011 року по 04.03.2011 року, тоді як сам акт за результатами перевірки складений 04.03.2011 року, наказ Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС № 358, на підставі якого проведено перевірку, також датований 03.03.2011 року, що, у свою чергу, унеможливлює направлення податковим органом на адресу позивача наказу на проведення перевірки або його вручення під розписку, та і в матеріалах справи відсутні докази вручення позивачу під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Вказана обставина свідчить про порушення відповідачем вимоги ст. 79 Податкового кодексу України.

Також, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, в порушення п. 2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, акт перевірки 04.03.2011 року. №73/23-3625508 не містить інформації про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм та враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що податковим органом проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача з порушенням п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984.

Частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність дій Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС при проведенні невиїзної документальної позапланової перевірки та можливості захисту прав позивача шляхом визнання таких дій податкового органу незаконними.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.11.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 року у справі № 2а/1270/7964/2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: (підпис) О.В. Вербицька Помічник судді (підпис) М.І. Костенко З оригіналом згідно Паніотова В.Г.