ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/17288/13 05.11.13
За позовом Приватного підприємства "СТИЛЬ І КОМФОРТ";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІДА-ОГ";
про стягнення 51 153,43 грн.
О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Орлов С. О., представник, довіреність № б/н від 12.06.2013 р.;
Від відповідача: не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013 р. порушено провадження у справі №910/17288/13, розгляд справи призначено на 17.09.2013 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. відкладено розгляд справи до 15.10.2013 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 р. відкладено розгляд справи до 05.11.2013 р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 51 153,43 грн. боргу за договором оренди будівлі № 3 від 26.02.2013 р., а також 1 883,74 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
До Господарського суду м. Києва 15.10.2013 р. надійшла від позивача заява про зміну предмету позову, в якій останній просить стягнути з відповідача на свою користь борг за договором оренди будівлі № 3 від 26.02.2013 р. та договором устаткування № 54 від 26.02.2013 р. в сумі 94 186,43 грн., а також 1 883,74 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у заяві про зміну предмету позову.
У судовому засіданні 05.11.13 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, про що свідчить відмітка відділу канцелярії на звороті ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, а також поштовий конверт, який повернувся на адресу суду у зв'язку із закінчення терміну його зберігання у поштовому відділенні, який підтверджує факт направлення ухвали на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а також не заперечив позовні вимоги по суті.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-
ВСТАНОВИВ:
Між Приватним підприємством «СТИЛЬ І КОМФОРТ» (орендодавець) та ТОВ «ІЗІДА-ОГ» (Орендар) 26.02.2013 р. був укладений договір оренди будівлі № 53, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування об'єкт оренди, яким є виробнича будівля загальною площею 1226,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: Київська обл., Іванковський р-н, с. Страхолісся, вул. Бикова, 1.
Згідно пункту 3.1. договору, строк оренди складає 12 місяців з дня підписання акта приймання-передачі об'єкта.
Відповідно до пункту 4.1. договору, розмір орендної плати складає 10 000,00 грн. в місяць.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця. Строки внесення орендної плати та її розмір не залежать від наслідків господарської діяльності орендаря та наявності виставленого орендодавцем рахунку на оплату.
Згідно п 4.4. договору, орендар зобов'язується додатково до орендної плати вказаної у п. 4.1. сплачувати всі витрати по утриманню об'єкта оренди з моменту підписання договору (витрати з електрики, водопостачання, каналізації, теплу, утримання території, вивезення сміття, охорону, оренду землі, страхуванню, вентиляції, сигналізації тощо). Витрати з утримання сплачується авансом 3-го числа за поточний місяць. Розмір щомісячного авансу витрат на утримання становить 20 000 грн. (п. 4.5. договору оренди будівлі).
Відповідно до п. 4.8. договору, орендар відшкодовує орендодавцю плату за земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оренди.
Також, 26.02.2013 р. між Приватним підприємством «СТИЛЬ І КОМФОРТ» (орендодавець) та ТОВ «ІЗІДА-ОГ» (орендар) був укладений договір оренди устаткування № 54, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування устаткування з виробництва пелет, яке знаходиться за адресою: Київська обл., Іванковський р-н, с. Страхолісся, вул. Бикова, 1.
Згідно пункту 3.1. договору оренди устаткування № 54, строк оренди майна складає 12 місяців з дня підписання акта приймання-передачі.
Відповідно до пункту 4.1. договору, розмір орендної плати за об'єкт складає 10 000,00 грн. в місяць.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа кожного місяця. Строки внесення орендної плати та її розмір не залежать від наслідків господарської діяльності орендаря та наявності виставленого орендодавцем рахунку на оплату.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Згідно п 5.2 договорів оренди № 53 та № 54, передача майна в оренду здійснюється відповідними представниками сторін шляхом підписання акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною цих договорів.
На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором оренди будівлі № 53 від 26.02.2013 р. та договором оренди устаткування № 54 від 26.02.2013 р. позивач надав суду акти приймання-передачі майна від 12.03.2013 року, які підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 6.1.2. договору оренди будівлі № 53, орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі та відшкодовувати витрати з утримання та плату за земельну ділянку.
Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в частині сплати орендних платежів за договором оренди будівлі № 53 від 26.02.2013 р у розмірі 49 375,43 грн., за договором оренди устаткування № 54 від 26.02.203 р. в сумі 40 000,00 грн., що підтверджується рахунками-фактурами та випискою з банківського рахунку, які знаходяться в матеріалах справи.
Листами-претензіями № 55 від 04.06.2013 р. та № 56 від 17.06.2013 позивач звертався до відповідача з вимогою погашення заборгованості за договорами оренди.
Вищезазначені претензії були проігноровані відповідачем та залишилися без відповіді.
Станом на день розгляду справи в суді відповідач боргу не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем, суду не надав.
Позивачем згідно статті 33 ГПК України доведено факт не виконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди, надано суду первинні документи на підтвердження суми боргу. Відповідачем, в свою чергу, доказів виконання зобов'язань за договорами щодо повного та своєчасного внесення ним орендної плати, суду не надав. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за договором оренди будівлі № 53 та договором оренди устаткування № 54 в сумі 89 375, 43 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 701,00 грн. та суму інфляційних втрат в розмірі 50,00 грн.
В силу вимог частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Здійснивши перерахунок вказаних вище сум, господарський суд прийшов до висновку, що стягненню з відповідача підлягає 333, 71 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми та 50,00 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 8.1.2. договору передбачено, що в разі прострочення по сплаті орендних платежів встановлена пеня в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.
Перевіривши нарахування надані позивачем пені в розмірі 4 060,00 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства "СТИЛЬ І КОМФОРТ" такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЗІДА-ОГ" (інд. 03179, м. Київ, проспект Перемоги 15 км, код ЄДРПОУ 37769668) на користь Приватного підприємства "СТИЛЬ І КОМФОРТ" (інд. 50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Янова, 1, код ЄДРПОУ 30734775) 89 375 (вісімдесят дев'ять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 43 коп. заборгованості, 50 (п'ятдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 333 (триста тридцять три) грн. 71 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 4 060 (чотири тисячі шістдесят) грн. 00 коп. пені, 1 876 (одна тисяча вісімсот сімдесят шість) грн. 39 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 12.11.2013 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2013 |
Оприлюднено | 18.11.2013 |
Номер документу | 35267842 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мандриченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні