Постанова

від 12.11.2013 по справі 804/13593/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р. Справа № 804/13593/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представників позивача - Чеславська Н.Г., Пелін Н.Г.

представник відповідача - Басова О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОЛІ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОЛІ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогою щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 01.10.2013р. № 0000032204 Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС, та скасувати його, як незаконне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки № 37/22.4-31761375 від 11.09.2013 року на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства, оскільки застосування нульової ставки ПДВ під час експорту товарів - це пільга надана державою для експортерів, яка передбачає повернення ПДВ, оплачений постачальнику ТОВ «МАКОЛІ». В підтвердження цього є зобов'язання ТОВ «МАКОЛІ» щодо надання звіту про суми податкових пільг по ф.№1-ПП, в якому позивач звітує про пільги з податку на додану вартість при експортних операціях. Отже, розраховуючи загальну суму витрат, які понесені на придбання товарів, що в подальшому експортувалися, податок на додану вартість із цих витрат не враховується. Тому сума витрат становить не 315 000 грн., а 262 500 грн., без ПДВ - 52 500 грн. Звідси операцію з експорту соняшника збитковою назвати не можна, тому що фінансовий результат від експортної операції становить 39 635 грн. (30 2135 грн. - 262 500 грн.) доходу.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити, в обґрунтування заперечень зазначив, що перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОЛІ» була проведена на виконання повноважень податкового органу, при наявності порушень позивачем податкового законодавства, а саме при порівнянні фактурної вартості (ціни) реалізованого на експорт соняшника із сукупною сумою ціни, сплаченої за дану продукцію, фінансовий результат від проведених експортних операцій - це збиток в сумі 12 864,90 грн. (302 135,40 - 315 000,30грн. = -12 864,90 грн.), тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до матеріалів акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 11.09.2013 року за 37/22.4-31761375 (далі за текстом - Акту перевірки) - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКОЛІ» (далі за текстом -ТОВ «МАКОЛІ») зареєстровано Павлоградською райдержадміністрацією 21.03.2002р. про що зроблено запис від 21.03.2002р. за № 040552330ю0010197. Форма власності - приватна - 240 (ТОВ). Податкова адреса відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «МАКОЛІ» - Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Карабинівка, вул. Центральна, 44-А. ТОВ «МАКОЛІ» взято на податковий облік 21.03.2002р. в Західно-Донбаській ОДПІ, реєстраційний №481. Довідка про взяття на облік платника податків від 21.03.2002р. №16, станом на дату складання акту перевірки перебуває на обліку в Західно-Донбаській ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Так, на підставі повідомлення від 29.08.2013р. № 15, виданого Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, фахівцем Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями та відповідно до наказу Західно-Донбаської ОДПІ № 155 від 29.08.2013р. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОЛІ» (код за ЄДРПОУ 31761375) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку па додану вартість при здійсненні експорту товарів не власного виробництва за січень 2013 року.

Копія наказу органу ДПС направлено 29.08.2013р. рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ТОВ «МАКОЛІ».

Перевірку проведено з відома директора ТОВ «МАКОЛІ» Кругового Юрія Миколайовича.

Вказаною перевіркою встановлено порушення п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в частині завищення сум податкового кредиту, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52 500,04 грн., в т.ч.:

- січень 2013 р. - 35166,67 грн.

- лютий 2013 р. - 17333,37 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 37/22.4-31761375 від 11.09.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОЛІ», (код за ЄДРПОУ 31761375) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні експорту товарів не власного виробництва за січень 2013 року».

Не погодившись з висновками акту, в строки встановлені Податковим кодексом України, позивач подав відповідачу свої заперечення до акту за вихідним № 18-09/01 від 18.09.2013р.

Листом № 6249/10/22.4 від 26.09.2013р. ОДПІ надала відповідь на подані заперечення, яким не прийнято до уваги доводи позивача, і на підставі вищезазначеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032204 від 01.10.2013р., яке надійшло на адресу позивача рекомендованою поштою 04.10.2013р.

Так, податковим повідомленням-рішенням № 0000032204 від 01.10.2013р. позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 65625,00 грн., у тому числі: за основним платежем +52500 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13125 грн.

Як вбачається з матеріалів Акту перевірки від 11.09.2013 року за № 37/22.4-31761375 (стор. 6, 7) - перевіркою дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні експорту товарів не власного виробництва, обсяги яких задекларовані у січні 2013 року, встановлено що ТОВ «МАКОЛІ» в рядку 2.1 Податкової звітності з податку на додану вартість задекларовані обсяги експорту товару не власного виробництва (а саме насіння соняшника).

В податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2013 року задекларовано експортні операції на загальну суму 302 135 грн. (декларація з ПДВ реєстраційний номер № 908224395 від 20.01.13р.). Під час перевірки надані договір на предмет придбання товару, отримані накладні, податкові накладні, вантажно-митні декларації, банківські виписки, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631.

В Акті перевірки зроблено висновок про те, що діяльність з реалізації продукції, а саме соняшника на експорт є нетиповою дія ТОВ «МАКОЛІ», основним видом діяльності якого є виробництво нерафінованої олії та жирів та вказано, що дані обставини дають підстави стверджувати, що купівля продукції та її подальша реалізація на експорт, не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності перевіряємого підприємства, оскільки не мала на меті отримання доходу від цих операцій, а отже не пов'язана з його господарською діяльністю.

Зазначено, що наявність цих ознак свідчить про спрямованість наміру платника податків на збагачення за рахунок бюджетних коштів, а відсутність економічної доцільності угоди - на несумлінність платників податків та є доказом, вчинення суб'єктом господарювання незаконної господарської діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань та без економічної обгрунтованості укладених угод. Крім цього, наявність наступних обставин може свідчити лише про направленість дій на ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди переважно чи за рахунок бюджету, а саме відсутність економічного ефекту від укладених угод.

Загальна сума витрат склала 315 000,30 грн., сума реалізації склала 302 135,40 грн.

З наведеного вище у розділі 3.1 акта, вбачається, що при порівнянні фактурної вартості (ціни) реалізованого на експорт соняшника згідно з вантажними митними деклараціями із сукупною сумою ціни, сплаченої за дану продукцію, фінансовий результат від проведених експортних операцій є збитковим, а саме: по вантажним митним деклараціям № 110080000/2013/101416 від 25.01.2013р., № 110080000/2013/10І4І5 від 25.01.2013р., № 110080000/2013/10141 8 від 25.01.2013р. (задекларовано у січні 2013 року) є збиток на суму 12864,90грн.

Тобто, до складу ціни реалізації на експорт ТОВ «Маколі» не були включені всі витрати, понесені у зв'язку з придбанням та реалізацією, що призвело до збитковості проведених операцій.

Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Пунктом 198.3 статті 198 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є у т.ч. операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту.

Податковий кредит був сформований позивачем у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях (постачання товарів на митній території України та вивезення товарів у режимі експорту) у межах господарської діяльності ТОВ «МАКОЛІ», за результатами якої був отриманий та задекларований дохід.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (...).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Пунктом 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України передбачено, що стаття 39 цього Кодексу (Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни) набирає чинності з 1 січня 2013 року.

В пункті 8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України вказано, що у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

При визначенні податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з поставки товарів ТОВ «МАКОЛІ» виходило з договірних цін, які встановлені стороною контракту та відповідають рівню звичайних цін. Протилежного податковим органом не доведено.

У відповідності із п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом встановлено, що правильність та правомірність відображення в податковому обліку операцій з придбання та продажу експортної продукції за період січень 2013 року сформовано на підставі належним чином наступних оформлених первинних документів.

Так, між ТОВ «МАКОЛІ» та ПАТ «Агронива» було укладено договір поставки № 040101 від 04.01.3013р. (с. Карабинівка).

Предмет Договору: Постачальник (ПАТ «Агронива») зобов'язується передати у власність Покупця (ТОВ «МАКОЛІ») товар, а Покупець - прийняти і оплатити за нього в кількості і по ціні згідно умов даного договору.

Оплата - безготівкова; постачальник зобов'язується відвантажити товар, надати покупцю рахунок, накладну, податкову накладну і сертифікат якості на товар; доставка товару здійснюється силами і за рахунок Покупця; договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

ПАТ «Агронива», код ЄДРПОУ 03749276, Запорізька обл., Гуляйпільський р-он, с. Воздвижівка, вул. Леніна, б. 34.

Договір підписано від Продавця ПАТ «Агронива» Директор М.М. Новохатько, від Покупця ТОВ «МАКОЛІ» директор Ю.М. Круговий.

Відповідно до Розділу 1 «Предмет договору» - ціна за 1 тонну соняшника без ПДВ у гривнях складає 4166,67 грн., за 68 т. без ПДВ складає 283333,33, де ПДВ - 56666,67 грн., всього вартість товару за 68 т. соняшника з урахуванням ПДВ складає 340000, 00 грн.

Відповідно до наданих до перевірки документів ПАТ «Агронива» виписало ТОВ «МАКОЛІ» податкові накладні № 17 від 14.01.2013р., № 18 від 15.01.2013р., № 21 від 16.01.2013р., № 25 від 17.01.2013р. та видаткову накладну.

Сума податку на додану вартість за податковими накладними включено до податкового кредиту в січні 2013 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які включені до складу додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2013 року.

Згідно автоматизованої системи співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2013 року розбіжностей не виявлено між податковими зобов'язаннями контрагента та податковим кредитом ТОВ «МАКОЛІ».

До матеріалів справи позивачем також надано: договір № 02/01 від 02.01.2013р. у кладений між ПП багатопрофільна фірма «НА і КС» - Перевізник та ТОВ «МАКОЛІ» - Замовник на перевезення вантажу автомобільним транспортом; рахунок-фактура, акт здачі приймання робіт, податкова накладна; товарно-транспортні документи, згідно яких:

- ТТН № 750142 від 17.01.2013, автомобіль Камаз АЕ 7896 АВ, причеп АЕ 2490 ХХ, водій Дехтяренко, автопідприємство ПП «На І КС», замовник і вантажоодержувач ТОВ «МАКОЛІ», вантажовідправник ПАТ «Агронива», пункт навантаження с. Воздвижівка, пункт розвантаження с. Карабанівка, соняшник в кількості 23,180 т.;

- ТТН № 7501143 від 17.01.2013, автомобіль Камаз АЕ 1403 АВ, причеп СВ 1585 ХХ, водій Шапошніков, автопідприємство ПП «На І КС», замовник і вантажоодержувач ТОВ «МАКОЛІ», вантажовідправник ПАТ «Агронива», пункт навантаження с. Воздвижівка, пункт розвантаження с. Карабанівка, соняшник в кількості 22,170 т.;

- ТТН № 7501144 від 17.01.2013, автомобіль Камаз АЕ 8926 АМ, причеп АЕ 3690 ХХ, водій Харламов, автопідприємство ПП «На І КС», замовник і вантажоодержувач ТОВ «МАКОЛІ», вантажовідправник ПАТ «Агронива», пункт навантаження с. Воздвижівка, пункт розвантаження с. Карабанівка, соняшник в кількості 22,650 т.

Всього відвантажено соняшника 68,00т. Товариством надано документи, підтверджуючі оплату за поставлений товар відповідно до виписки банківських установ.

Як зазначено в акті перевірки (стор. 9) витрати на автопослуги були включені у собівартість придбаного соняшника, що відповідно до виписаної ПП багатопрофільна фірма «НА і КС» податкової накладної № 9 від 17.01.2013р. складає 6800 грн. в тому числі ПДВ - 1133,33 грн.

Також встановлено, що з метою реалізації товару на експорт ТОВ «МАКОЛІ» з ЕООО «КИБ Агро» укладено контракт №280912 від 28.09.2012р. (с. Карабинівка, Павлоградський район), Предмет контракту: Продавець (ТОВ «МАКОЛІ») зобов'язується передати у власність Покупця (ЕООО «КИБ Агро»), а Покупець прийняти і оплатити насіння соняшника, ДСТУ 7011:2009, виготовлення України (далі-товар) в кількості 1500 т.; ціна на товар встановлюється в розмірі 600 дол. США за 1 тонну; загальна вартість товару складає 900000 дол. США; ціна приймається на умовах FCA - м. Дніпропетровськ і включає в себе вартість товару, тари, упаковки маркування, завантаження, а також оплату за проведення митних процедур в зоні дії митниці Вантажовідправника (Продавця); оплата - безготівкова, базис поставки FCA - м. Дніпропетровськ (Україна) згідно Інктотермс 2010; поставка відбувається автомобільним транспортом Покупця за його рахунок; якість товару, що поставляється повинно підтверджуватись сертифікатом про якість, виданим державною хлібною інспекцією України, який продавець разом з товаром, контракт вступає в силу після підписання сторонами і діє до 31.08.2013р.

Покупець: ЕООО «КИБ Агро», 8000, республіка Болгарія, м. Бургас, вул. Адам Міцкевич, б. 7, оф.2.

До контракту №280912 від 28.09.2012 р. надана специфікація № 2 від 14.01.2013 року, де ціна за 1 т. насіння соняшника склала 600 дол. США, а за всього за 63 т. склала 37800,00 дол. США.

Реальність здійснення господарських операцій підтверджується митними деклараціями: №110080000/2013/101416 від 25.01.2013 року на суму 100711,80 грн. або 12600,00 дол. США. Згідно якої:

- відправник - ТОВ «МАКОЛІ», 51471, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-он, с. Карабинівка, вул. Центральна, 6.44-А,

- одержувач - ЕООО «КИБ Агро», 8000, м. Бургас, вул. Адам Міцкевич, б. 7, оф. 2, Республіка Болгарія,

- особа відповідальна за фінансове врегулювання - ТОВ «МАКОЛІ»,

- країна призначення Болгарія,

- умови поставки - FCA-UA м. Дніпропетровськ,

- маркування Насіння соняшника ДСТУ 7011:2009, рік врожаю 2012 р., вага нетто 21 тонна (країна проходження - UA), код товару - 12060099,

- ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу на кордоні - Т9710АСТ0901ЕЕ, BG;

2) № 110080000/2013/101415 від 25.01.2013 року на суму 100711,80 грн. або 12600,00 дол. США. Згідно якої:

- відправник - ТОВ «МАКОЛІ», 51471, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-он, с. Карабинівка, вул. Центральна, 6.44-А,

- одержувач - ЕООО «КИБ Агро», 8000, м. Бургас, вул. Адам Міцкевич, б. 7, оф. 2, Республіка Болгарія,

- особа відповідальна за фінансове врегулювання - ТОВ «МАКОЛІ»,

- країна призначення Болгарія,

- умови поставки - FCA-UA м. Дніпропетровськ,

- маркування Насіння соняшника ДСТУ 7011:2009, рік врожаю 2012 р., вага нетто 21 тонна (країна проходження - UA), код товару - 12060099,

- ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу на кордоні - Т2199ТТ/Т1303ЕЕ, BG;

3) № 110080000/2013/101418 від 25.01.2013 року на суму 100711,80 грн. або 12600,00 дол. США. Згідно якої:

- відправник - ТОВ «МАКОЛІ», 51471, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-он, с. Карабинівка, вул. Центральна, 6.44-А,

- одержувач - ЕООО «КИБ Агро», 8000, м. Бургас, вул. Адам Міцкевич, б. 7, оф. 2, Республіка Болгарія,

- особа відповідальна за фінансове врегулювання - ТОВ «МАКОЛІ»,

- країна призначення Болгарія,

- умови поставки - FCA-UA м. Дніпропетровськ,

- маркування Насіння соняшника ДСТУ 7011:2009, рік врожаю 2012 р., вага нетто 21 тонна (країна проходження - UA), код товару - 12060099,

- ідентифікація і країна реєстрації транспортного засобу на кордоні - Т9303КТ/Т5075ЕЕ, BG.

На виконання умов Договору Продавцем ТОВ «МАКОЛІ» виписано податкові накладні: №20 від 25.01.2013р., де сума в гривнях за 21т. насіння соняшника в мішках склала 100711,80 грн.; №21 від 25.01.2013р., де сума в гривнях за 21т. насіння соняшника в мішках склала 100711,80 грн.; №23 від 25.01.2013р., де сума в гривнях за 21т. насіння соняшника в мішках склала 100711,80 грн., що загалом складає - 302 135,40 грн.

Також реальність здійснення господарських відносин щодо підтвердження оплати за поставлений товар встановлена на підставі виписок банківських установ.

Крім того, суд вважає, що ТОВ «МАКОЛІ» згідно господарських відносини з продавцем ПАТ «Агронива» відповідно до договору поставки № 040101 від 04.01.2013р. та покупцем ЕООО «КИБ Агро», за контрактом №280912 від 28.09.2012р. мало на меті отримання доходу від діяльності з цима контрагентами, та керуючись наведеними нормами Податкового кодексу України мало право віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені в зв'язку із придбанням товарів (послуг) для потреб власної господарської діяльності, організації та забезпечення виробництва продукції у січні 2013 року.

Як визначено у п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку. Підприємство має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.

Статтею 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Діяльність по придбанню товарів, матеріалів та виробництву продукції цих товарів, матеріалів супроводжується витратами підприємства. На окремих стадіях, при здійсненні окремих господарських операцій придбання товарів, матеріалів платник податку може не отримати доходів, а понести витрати. Законодавством не встановлено умов щодо прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав дохід.

Таким чином, господарська діяльність пов'язана із підприємницьким ризиком і може привести до того, що товар не буде використаний в оподатковуваних операціях, у зв'язку із непередбачуваними обставинами діяльності господарства, попиту ринку тощо. Отже, збитковість господарської діяльності сама по собі не може бути підставою для визначення діяльності як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний ризик не отримати дохід.

Не можна погодитися з правомірністю здійсненого податковим органом донарахування податкового зобов'язання з ПДВ з причин продажу позивачем соняшника за ціною, нижчою від його придбання, оскільки до факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов'язаних з закупівлею товару, належать рівень попиту на продукцію, кон'юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об'єктивно впливають на формування ціни. При цьому чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування ПДВ, виходячи з собівартості товару. З огляду ж на визначення господарської діяльності, що міститься у пункті пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами.

А відтак продаж позивачем експортної продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача.

З такою правовою позицію погоджується Вищий адміністративний суд України, яка викладена в ухвалі від 15.12.2010р. в справі N К-32595/09.

Безпідставним також є висновок ОДПІ проте, що при порівнянні фактурної вартості (ціни) реалізованого на експорт соняшника згідно з вантажними митними деклараціями із сукупною сумою ціни, сплаченої за дану продукцію, фінансовий результат від проведених експортних операцій є збиток на суму 12 864,90 грн. Такі доводи податкового органу є помилковими та не відповідають реальним обставинам формування податкового кредиту, що вбачається з наступного.

Підприємство позивача зберегло відносини з покупцем та мало на меті отримання доходу від діяльності з цим контрагентом в подальшому, сплачувало ПДВ за придбання товарів (послуг), а суми ПДВ сплачені в зв'язку із таким придбанням правомірно були віднесені до складу податкового кредиту.

Крім того, представником Західно-Донбаської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не надано детального розрахунку, згідно якого визначено різницю між собівартістю придбаної продукції та подальшою реалізацією цієї ж продукції.

Нормами п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Відповідно до положень п.п. 14.1.228 ст. 14 ПКУ собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу 111 цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Так, згідно з п. 10 ПБУ-16 (Наказ Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р.) собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (надалі за текстом - ПБО-9). У положеннях п. 9 ПБО-9 (наказ Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р.) передбачено перелік фактичних витрат, що формують первісну вартість товарів, придбаних за плату. До них відносяться:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Оскільки ПДВ згідно з нормами діючого законодавства є непрямим податком, і відшкодовується підприємству згідно з нормами ПКУ, то при формуванні первісної вартості товарів, яка в подальшому складає собівартість реалізованих товарів, ПДВ не враховується в складі собівартості придбаних і реалізованих товарів.

Ставка ПДВ при вивезенні товарів за межі митної території України у митному режимі експорту відповідно до пп. а) пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК України складає 0%.

Отже розраховуючи загальну суму витрат, які понесені на придбання товарів, що в подальшому експортувалися, податок на додану вартість із цих витрат не враховується. Тому сума витрат за операцією по придбанню позивачем соняшника, який в подальшому було реалізовано ЕООО «КИБ Агро» по контракту №280912 від 28.09.2012р., без врахування ПДВ 52 500,04 грн., складає не 315 000,30 грн., як зазначає відповідач, а 262 500,26 грн. Звідси операцію з експорту соняшника збитковою назвати не можна, тому що фінансовий результат (дохід) від експортної операції становить 302 135,40 грн. - 262 500,26 грн. = 39 635,14 грн.

Господарським кодексом України у ст. 42 передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Під господарською діяльністю у ст.3 ГКУ розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Також, Податковим кодексом України господарська діяльність визначена, як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи (п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ).

В свою чергу діюче законодавство визначило прибуток (доход) суб'єкта господарювання як показник фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань (ст.142 ГКУ).

Таким чином, прибуток - це мета всій діяльності, а не результат кожної окремої операції, яка здійснюється в процесі цієї діяльності, як помилково, не спираючись на норми права, вважає відповідач.

Саме такі висновки робить ВАСУ в постанові від 15.12.11р. по справі № К-35575/09, вказуючи, що господарська операція, яка направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об'єктивним процесом здійснення господарської діяльності, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати доходу від конкретної операції. При цьому збитковість господарської операції не може бути підставою для визначення виробничої діяльності як негосподарської.

З точки зору податкового та бухгалтерського законодавства ПДВ не можна вважати ні доходом, ні витратами. Про це свідчать прямі норми пп. 136.1.2 ст.136 (про не включення ПДВ до складу доходів) та пп. 139.1.6 ст.139 ПКУ (про не включення ПДВ до складу витрат), а також відповідні норми стандартів бухгалтерського обліку.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000032204 від 01.10.2013р., яке винесено Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права в частині визнання недійсним повністю податкового повідомлення-рішення та скасування його, як незаконне, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОЛІ» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000032204 від 01.10.2013р. винесене Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОЛІ».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 18.11.2013р.

Суддя Е.О. Юрков