Рішення

від 07.11.2013 по справі 236/2550/13-ц

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/2550/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Шавиріної Л.П.

при секретарі - Киркач Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красний Лиман за участю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дошкільного навчального закладу № 10 загального розвитку м. Красний Лиман, третя особа ОСОБА_2, про відшкодування моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

17 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до дошкільного навчального закладу № 10 загального розвитку м. Красний Лиман про відшкодування моральної шкоди в сумі 11000,0 грн. та судових витрат в сумі 229,40 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю і суду показала, що 01 листопада 2011 року під час прогулянки в ДНЗ № 10 її дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приймаючи участь у рухливих іграх на знарядді, встановленому відповідачем, отримала травму - закритий перелом с/3 обох кісток правового передпліччя зі зміщенням. Вказує на те, що травма мала місце через неналежне виконання вихователем своїх обов»язків, про що свідчить акт форми Н-Н. В результаті травми її дитина втратила здоров»я, відчувала біль та душевні страждання, вимушена була застосовувати заходи до організації свого побуту та життя у зв»язку з травмою правої руки, чим їй було завдано моральної шкоди. Крім того, вказує на те, що моральна шкода була завдана і позивачу, як матері, яка хвилювалася за здоров»я своєї дитини та у зв»язку з тим, що відповідач більше року зволікав зі складанням акту про нещасний випадок. Моральну шкоду свою та дитини оцінила в 11000,0 грн.

Представник відповідача та третя особа позов не визнали, заперечували проти його задоволення, посилаючись на те, що вони не впевнені в тому, що дитина отримала травму під час перебування у дитячому садку, про що свідчили відсутність будь-яких зовнішніх симптомів переламу, поведінка дитини, яка цілий день гралася, обслуговувала себе(у тому числі і правою ручкою), ніяких скарг з приводу травми від дитини не надходило. Не заперечували того, що 27.02.2013 року було складено акт форми Н-Н про нещасний випадок 01.11.2011 року, яким засвідчено, що з вини вихователя ОСОБА_2 дитина позивача отримала вказану травму.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється дочкою позивача та в листопаді місяці 2011 року відвідувала ДНЗ № 10 загального розвитку м. Красний Лиман(а.с.10,12-15).

01 листопада 2011 року о 12 годині, перебуваючи у ДНЗ № 10, на ігровому майданчику, розташованому на території дитячого садка, під час рухливих ігор, невдало сповзла з колеса на свою руку і отримала травму - закритий перелом с/3 обох кісток правового передпліччя зі зміщенням. закритий перелом с/3 обох кісток правового передпліччя зі зміщенням що встановлено рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 26.10.2012 року та актом № 1 по нещасний випадок, від 27.02.2013 року(а.с.7-8,9,12-15). Вказана обставина встановлення рішенням суду і відповідно до ст.61 ЦПК України доказування не потребує.

Частиною 3 ст.59 Основ законодавства України про охорону здоров»я від 19.11.1992 року дітям, які перебувають на вихованні в дитячих дошкільних закладах і навчаються в школах, забезпечуються необхідні умови для збереження і зміцнення здоров»я.

Обов»язки працівників дитячих дошкільних закладів, щодо забезпечення безпечних умов для життя та здоров»я дітей передбачено Інструкцією з організації охорони життя і здоров»я дітей у дитячих дошкільних навчальних закладах, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2008 року № 985(далі Інструкція).

Так п.1 розділу П Інструкції передбачено, що працівники дошкільного навчального закладу несуть відповідальність за життя та здоров»я дітей. При цьому відповідно до п.14,16 розділу другого Інструкції підчас перебування на території дошкільного навчального закладу за дітьми слід пильно стежити. А під час прогулянки вихователь повинен тримати в полі зору всіх дітей.

Тому суд приходить до висновку про те, що нещасний випадок з ОСОБА_3, 2006 року народження, який мав місце в ДНЗ № 10 01 листопада 2011 року стався з вини відповідача, що підтверджується вимогами Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 року, яким дітям гарантовано право на безпечні та нешкідливі умови виховання.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає :

1) у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні часті та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи зазначені положення закону, суд вважає, що в наслідок винних дій

відповідача, який не забезпечив безпечні умови виховання малолітній ОСОБА_3 заподіяна моральна шкода, оскільки в наслідок травмування вона відчувала фізичний біль, тривалий час перебувала на лікуванні, що порушувало її нормальні життєві зв»язки(а.с.9).

Визначаючи розмір грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер душевних та фізичних страждань дитини, якій було заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, термін знаходження її на лікуванні, дитина більше місяці була позбавлена можливості обслуговувати себе, у тому числі і виконання найпростішого гігієнічного догляду за собою, самостійного харчування, відвідувати дитячий садок та готуватися до школи, змушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, бо в неї була травмована саме права рука.

Тому враховуючи конкретні обставини справи, характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала дитина у зв»язку з ушкодженням здоров»я, їх тривалість, ступінь порушення життєвих зв»язків, відсутність тяжких наслідків, ту обставину, що відповідач є бюджетною організацією, форму вини відповідача - необережність, а також вимоги розумності, справедливості, виваженості та співмірності, суд оцінює моральні страждання дитини в сумі 5000,0 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було вчинено(протиправні) винні дії, які полягали у необґрунтованій відмові у складенні акту про нещасний випадок з дитиною, що призвело до завдання позивачу, яка являється матір»ю дитини, моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, які позивач зазнав у зв»язку з протиправною поведінкою відповідача щодо її власної дитини.

Але, враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала позивач у зв»язку з цим, а також вимоги розумності, справедливості, виваженості та співмірності, суд оцінює моральні страждання позивача в сумі 1000,0 грн.

Тобто позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню частково - всього в сумі 6000,0 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в порядку ст.88 ЦПК України суд стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду, оплаті підлягав судовий збір в сумі 114,70 грн. Але позивачем такий сплачено в більшому розмірі - 229,40 грн. (а.с.1). У зв»язку з чим судовий збір в сумі 114,70 грн. на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню позивачу.

А інша частина збору в сумі 114,70 грн. на підставі ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.23,1167 ЦК України, ст.10,11, 60,61,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з дошкільного навчального закладу № 10 загального розвитку м. Красний Лиман, ідентифікаційний код юридичної особи 34064533, на користь ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 6000,0(шість тисяч) грн. та понесених судових витрат в сумі 114(сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Повернути ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_1, надміру сплачений 17.09.2013 року по квитанції № 14951.569.2 Краснолиманського відділення РУПАТ КБ "ПриватБанк" м. Донецьк, судовий збір в сумі 114(сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у зв"язку з відсутністю підстав.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд в 10-денний строк з моменту його проголошення.

Суддя