Постанова

від 30.10.2013 по справі 801/8615/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2013 р. (11:55 год.) Справа №801/8615/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АРК

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ

про стягнення,

без участі представників сторін,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АРК до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ про стягнення суми заборгованості у розмірі 1467,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення ст. 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV від 23.09.1999 року не відшкодовується сума виплаченого пенсіонерам основного розміру пенсії та витрат на її виплату та доставку за травень - липень 2013 року в загальному розмірі 1467,12 грн.

Сторони явку своїх представників у судове засідання 30.10.2013 року не забезпечили.

До дня розгляду справи від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника (а.с.40).

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - електронною поштою. Відповідачем на адресу суду направлені письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.34-36), в яких відповідач зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що механізм відшкодування спірних пенсій визначений Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4-4 (далі Порядок 5-4-4). В основу цього механізму покладене проведення на місцях між фондами взаємних актів звірки понесених витрат ПФУ.

Відповідач вважає, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту порушеного права, оскільки за відсутності у Фонді особових справ зазначених осіб, Фонд не має правових підстав для здійснення відшкодувань Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

В запереченнях на позовну заяву відповідач зазначає, що на сьогоднішній день діє Багатостороння Угода про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, яка підписана 09.09.1994 року (далі Угода). Дана Угода підписана державами колишнього СРСР: Азербайджаном, Вірменією, Білорусією, Грузією, Казахста ном, Киргизією, Молдовою, Росією,Таджикистаном, Узбекистаном, Україною. В зв'язку з тим, що дана Угода ратифікована ВР України і набрала законної сили для України з 06.10.1995 р. вона є частиною національного законодавства.

Нормами зазначеної угоди визначено, що відшкодування потерпілому шкоди, вчиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві, здійснюється стороною тієї держави, де стався нещасний випадок.

На підставі вищевказаного відповідач зазначив, що особи, які є потерпілими внаслідок нещасного випадку на підприємствах держав СНД, не мають статусу застрахованої особи, яка має право на відшкодування шкоди від нещасного випадку на виробництві на підставі Закону.

Відповідач відмітив, що Угодою і міжнародними договорами між Україною і іншими державами закріплюється право громадян мати однакові права з своїми громадянами по відношенню до прав на соціальне забезпечення. Надання соціальних послуг цім громадянам позивачем , а не Фондом ніяким чином не впливає на права цих громадян.

Виходячи з викладеного, на погляд відповідача, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадян держав - учасниць СНГ в галузі пенсійного забезпечення та членів їх сімей, які здійснюються за законодавством держави на території якої вони проживають, не повинні враховуватися при призначені, проведенні перерахування сум щомісячних соціальних виплат, а, тим більше, відшкодовуватися Фондом - відповідачем Пенсійному фонду України.

Таким чином, вимоги Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі про відшкодування йому витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності особам, які переїхали на постійне місце проживання в Україну, є безпідставними і суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яким передбачається відшкодування страхових виплат особам, які є застрахованими відповідно до Закону і отримали трудове каліцтво чи професійне захворю вання на підприємствах, установах організаціях, що є суб'єктами страхування від нещасного ви падку за законодавством України.

Потерпілі, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, не є застрахованими в Україні і за них не сплачувалися до Фонду страхові внески, а тому здійснення їм страхових виплат за рахунок страхових коштів Фонду є нецільовим використанням.

Виходячи з матеріалів справи, і керуючись вищевказаними нормативними актами, відділення вважає, що позивач незаконно вимагає у відповідача відшкодувати за період з 01.05.2013 по 01.08.2013 р.р. виплачені пенсії по інвалідності від трудового каліцтва потерпілому від нещасного випадку на ви робництві, які трапились на території колишнього СРСР і призначені іноземними державами, а саме: на території Узбекистану: ОСОБА_6 - основний розмір пенсії за період з травня по червень 2013р. - 422,40 грн., ОСОБА_4- основний розмір пенсії за період травень - червень 2013р. - 457,00 грн.

Відносно ОСОБА_5, відповідач пояснив, що суду надано копії актів, а згідно пенсійного законодавства, і як зазна чає Окружний адміністративний суд у постанові по справі № 2а-15793/11/0170/14, «для випла ти пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва передбачена необхідність отримання органами Пенсійного Фонду України наступних документів: акту про нещасний випадок: трудової книжки; довідки МСЄК», тобто оригінали документів, а не їх копії.

Відносно ОСОБА_6, ОСОБА_4 відповідач пояснив, що в акті про нещасний випадок відсутні підписи уповноважених посадових осіб, що є порушенням Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворю вань і аварій на виробництві, затвердженим Постановою КМУ від 25.08.2004 р. №1112.

Відповідно листа Управління Пенсійного фонду України в АРК від 21.03.2003 року 01-5/1364 пенсії призначені за актами держав СНД відшкодуванню не підлягають.

Стосовно стягнення з Відділення суми 302,36 грн. на поховання ОСОБА_8 відповідач зазначив, що згідно наданих позивачем документів відсутня довідка МСЄК про наявність причинного зв'язку між смертю потерпілого та обставинами, за яких настав страховий випадок, що є обов'язковим документом щодо призначення допомоги на поховання, що суперечить Постанові Правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України № 11 від 28.02.2007 р. « Про внесення змін до Порядку відшкодовування Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України Пенсійному Фонду України витрат на виплату пенсій у зв'язку із втратою годувальника» та Розд. 2 Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвер дженої Наказом Міністерства здоров'я України № 606 від 15.11.2005 р.

Враховуючи той факт що позивач не надав Відділенню Фонду ніяких документів (в тому числі висновку МСЄК), які б підтверджували встановлення причинного зв'язку між смертю потерпілого та обста винами, при яких настав страховий випадок, що є обов'язковим документом щодо призначення допомоги на поховання згідно п. 6.1.1. п.п.9 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових ви плат, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України №24 від 27.04.2007 р., внаслідок чого відділен ням було спрямовано лист, з роз'ясненням причин, з яких вищезазначена допомога на поховання поте рпілого ОСОБА_8 не підлягає відшкодуванню Відділенням.

На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим є юридичною особою, державною організацією, видом діяльності за КВЕД є діяльність у сфері обов'язкового соціального страхування.

В травні - липні 2013 року Управлінням Пенсійного фонду у Красноперекопському районі АР Крим та Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноперекопськ АР Крим були проведені щомісячні звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, про що складено відповідні акти (а.с.7, 9, 11).

Загальна сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за травень - липень 2013 року складає 1449,03 грн., витрати на її виплату та доставку - 18,09 грн.

Судом встановлено, що відповідачем не прийняті до відшкодування суми основного розміру пенсії та витрат на її виплату і доставку за травень - липень 2013 року ОСОБА_5 в сумі 283,11 грн. та 2,25 грн. витрат на її виплату та доставку, ОСОБА_6 в сумі 415,92 грн. та 6,48 грн. витрат на її виплату та доставку, ОСОБА_4 в сумі 450,00 грн. та 7,00 грн. витрат на її виплату та доставку, ОСОБА_8 в сумі 300,00 грн. та 2,36 грн. витрат на її виплату та доставку.

Законодавством, що регулює спірні відносини у цій сфері є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 від 23.09.1999 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1105).

Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до статті 46 Закону України № 1105, проводить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;

- коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;

- добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Крім того, статтею 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Закон України № 16/98-ВР від 14.01.1998 року) передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом ССНВВ, складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.

Позивачем були понесені витрати на виплату основного розміру пенсії та витрати на її виплату та доставку у травні - липні 2013 року чотирьом пенсіонерам в загальному розмірі 1467,12 грн.

Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону №1105 є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Відповідно до статті 25 Закону №1105 усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Таким чином, Законом № 1105 визначені як об'єкти, які підлягають виплаті застрахованим особам Фондом, так і об'єкти, які підлягають відшкодуванню Фондом у разі виплати таких сум іншими страховиками. До зазначених витрат не належать будь-які додаткові види соціальної допомоги, які не включені до статей 21, 22, 24 Закону №1105. Отже відшкодування державної адресної допомоги не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Стаття 21 вказаного Закону містить повний перелік страхових виплат, відшкодування яких здійснюється тільки за рахунок коштів бюджету Фонду.

Що стосується діяльності органів Пенсійного фонду, то їх повноваження мають відношення лише до призначення та виплати пенсій, які є гарантією з боку держави на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.

Виплата пенсій відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року зі змінами та доповненнями здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до п.4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 7 червня 2002 року № 120 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 липня 2002 року за № 595/6883.

Судом встановлено, що відповідачем не прийняті до заліку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у травні 2013 року у розмірі 388,25 грн., у червні 2013 року у розмірі 388,25 грн. у липні 2013 року у розмірі 690,62 грн., а загалом 1467,12 грн.

Підтвердженням настання страхового випадку та наявності причинного зв'язку між нещасним випадком та виробничими функціями постраждалого під час того, як трапився останній, є акт про нещасний випадок, довідки МСЕК, акти розслідування нещасного випадку (професійного захворювання), довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу, копія трудової книжки потерпілого та інш., про що вказано у п. 4 Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату, затвердженої постановою Правління ФСС НВВПЗ України від 20.04.2001 р. № 10.

Стосовно осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4 матеріалами справи (матеріалами пенсійних справ, витяги з яких є в матеріалах справи) у сукупності підтверджується зв'язок між отриманим захворюванням та виробництвом; можливо ідентифікувати особу та визначити її трудовий стаж стосовно осіб, які вказані у Списках осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, стосовно яких відповідачем було вказано на невідповідність у документах пенсіонерів, витрати за якими заявлені позивачем до стягнення, зокрема: ОСОБА_5 основний розмір пенсії в сумі 283,11 грн. та 2,25 грн. витрат на її виплату та доставку, ОСОБА_6 основний розмір пенсії в сумі 415,92 грн. та 6,48 грн. витрат на її виплату та доставку, ОСОБА_4 основний розмір пенсії в сумі 450,00 грн. та 7,00 грн. витрат на її виплату та доставку, в загальному розмірі 1164,76 грн. (а.с.13-21, 59-60).

Що стосується посилання відповідача у запереченнях на те, що відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності особам, які переїхали на постійне місце проживання в Україну, є безпідставним і суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яким передбачається відшкодування страхових виплат особам, які є застрахованими відповідно до Закону і отримали трудове каліцтво чи професійне захворю вання на підприємствах, установах організаціях, що є суб'єктами страхування від нещасного ви падку за законодавством України, суд зазначає наступне.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію осіб, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом «а» статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

У зв'язку з зазначеним, витрати, пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії підлягають відшкодуванню відповідачем.

Що стосується відшкодування допомоги на поховання в сумі 300,00 грн. та 2,36 грн. витрат на її виплату та доставку у зв'язку зі смертю ОСОБА_8, суд зазначає наступне.

Нещасний випадок, який стався зі ОСОБА_8, підтверджується актом № 1 про нещасний випадок на виробництві (а.с.47-50), витягом з акту огляду у ЛТЕК про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності в процентах, потреби в додаткових видах допомоги підтверджується встановлення ОСОБА_8 ступеню втрати працездатності 70 % (а.с.51-52).

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 зареєстрована смерть ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.61).

Відповідно до ст. 33 Закону у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

При цьому суд зазначає, що наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.11.2005 року № 606, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.12.2005 р. за № 1455/11735, затверджено Інструкцію про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, розділом ІІ якої визначений порядок розгляду питань про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом.

Пунктом 2.9 розділу ІІ Інструкції визначено, що датою встановлення причинного зв'язку вважається дата реєстрації документів у МСЕК, якщо він у подальшому встановлений.

Відповідно до п. 2.10 Інструкції висновок про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом оформляється довідкою у трьох примірниках, що використовується МСЕК за формою, що затверджується МОЗ України та видається: перший - установі, що надавала направлення до МСЕК, другий - відповідному відділенню виконавчої дирекції Фонду, третій - заявнику. Підставою є акт визначення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом (форма акта затверджується МОЗ України).

До матеріалів справи не надано доказів підтвердження причинного зв'язку смерті з трудовим каліцтвом ОСОБА_8

Суд звертає увагу учасників процесу, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду України зазначені витрати тільки у разі, якщо пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві призначена Пенсійним фондом правомірно. У разі, якщо особа не мала права на призначення відповідної пенсії, відповідач не зобов'язаний відшкодовувати позивачу витрати на її виплату.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що підстав для відшкодування Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Красноперекопськ допомоги на поховання ОСОБА_9 у розмірі 300,00 грн. та 2,36 грн. витрат на її виплату та доставку немає, у зв'язку з відсутністю доказів підтвердження причинного зв'язку смерті з трудовим каліцтвом ОСОБА_8

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково та сума заборгованості відповідача перед позивачем з відшкодування витрат на виплату і доставку основного розміру пенсій за травень - липень 2013 року складає 1164,76 грн., у тому числі ОСОБА_5 основний розмір пенсії 283,11 грн. та 2,25 грн. витрати на її виплату та доставку, ОСОБА_6 основний розмір пенсії 415,92 грн. та 6,48 грн. витрати на її виплату та доставку, ОСОБА_4 основний розмір пенсії 450,00 грн. та 7,00 грн. витрати на її виплату та доставку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноперекопськ АР Крим (ЄДРПОУ 25871486) на користь Управління Пенсійного Фонду України у Красноперекопському районі АР Крим (ЄДРПОУ 22300375) 1164,76 грн. (одну тисячу сто шістдесят чотири гривні 76 коп.) заборгованості, у тому числі 1149,03 грн. (одну тисячу сто сорок дев'ять гривень 03 коп.) основного розміру пенсії та 15,73 грн. (п'ятнадцять гривень 73 коп.) витрат на її виплату та доставку за травень - липень 2013 року.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.