Постанова

від 29.10.2013 по справі 826/16080/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 жовтня 2013 року 14:36 № 826/16080/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Авто Центр" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16 травня 2013 року № 0006632290, № 0006642290 та № 0006652290;

- визнати протиправним та скасувати акт № 1150/22-90/35895629 від 18 квітня 2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Прайд Авто Центр» (код ЄДРПОУ 35895629) щодо підтвердження фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Центр Автозапчастини» (код ЄДРПОУ 37023683) за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року».

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням - рішенням, вважаючи його протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження відсутності реальної можливості здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Центр Автозапчастини», а реальність господарських операцій підтверджується належним чином оформленими документами.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта перевірки № 1150/22-90/35895629 від 18 квітня 2013 року.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 14 квітня 2008 року згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 457926; юридична адреса товариства: 01054, місто Київ, вул. Тургенєвська, будинок 38.

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 200127028.

Матеріали справи свідчать, що на підставі направлення та згідно наказу від 16 квітня 2013 року № 249 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, виданого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78. статті 78, абзацу 1 пункту 82.2 статті 82 Податкового Кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» щодо взаємовідносин з ТОВ «Центр Автозапчастини» (код ЄДРПОУ 37023683) за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року», за результатом якої складено акт перевірки № 1150/22-90/35895629 від 18 квітня 2013 року.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- пункту 198.3, пункту 198.6. статті 198, пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2012 року на 5784,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом за грудень 2012 року на суму 68833,00 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012 року (рядок 24 Декларації за грудень 2012 року) на 33990,00 грн.

- підпункту 14.1.27. та підпункту 14.1.36 пункту 14.1. статті 14, пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 329167,00 грн.

Такий висновок податкового органу обґрунтований наступним: за результатом проведеного аналізу податкового звітності ТОВ «Центр Автозапчастини» встановлено ненадання підприємством документів в повному обсязі, підтверджуючих факт здійснення фінансово-господарської діяльності; ненадання обґрунтованих письмових пояснень; відсутність підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності вірогідних підприємств постачальників, відсутність технічних та трудових ресурсів.

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини» здійснені з метою штучного формування податкового кредиту та не мають товарного характеру.

Листом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 14 травня 2013 року № 5431/10/22.9-23 заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» залишені без задоволення, а акт перевірки № 1150/22-90/35895629 від 18 квітня 2013 року - без змін.

За результатом адміністративного оскарження, рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 12 липня 2013 року та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 19 вересня 2013 року до спірні податкові повідомлення - рішення - залишені без змін.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 16 травня 2013 року № 0006632290 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 та пунктом 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 198.3, пункту 198.6. статті 198, пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7230,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 5484,00 грн., за штрафними санкціями - 1446,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 16 травня 2013 року № 0006642290 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 та підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України за порушення пункту 198.3, пункту 198.6. статті 198, пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 33990,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 16 травня 2013 року № 0006652290 згідно з пункту 54.3. статті 54 та пунктом 58.1. статті 58 Податкового кодексу України за порушення підпункту 14.1.27. та підпункту 14.1.36 пункту 14.1. статті 14, пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 329167,00 грн.

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» (Замовник за умовами Договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини» (Виконавець за умовами Договору) укладено Договір надання юридичних послуг № ЦЗ/У002-21 від 01 листопада 2012 року за умовами якого Замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника надавати йому за плату наступні юридичні послуги: у разі виникнення необхідності організовувати та вести претензійну та позовну роботу; надавати усні та письмові консультації, правові висновки, довідка з правових питань, що виникають у діяльності Замовника; складати, подавати та отримувати необхідні Замовнику довідки, заяви та документи; надавати консультаційні послуги стосовно правильності нарахування податку на прибуток, податку на додану вартість інших загальнодержавних та місцевих податків та зборів, також інформувати про зміни і виникають у законодавстві, що стосуються загальнодержавних та місцевих податків та зборів; надавати інші юридичні послуги згідно завдань та доручень Замовника.

Згідно Додатків № 1 від 30 листопада 2012 року та № 2 від 31 грудня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини» послуги, передбачені згаданим вище Договором, надані Виконавцем у встановлений термін, у повному обсязі та із дотриманням інших умов Договору № ЦЗ/У002-21 від 01 листопада 2012 року відповідно до переліку: надання усних консультацій; надання письмових консультацій; надання консультаційних послуг стосовно правильності нарахування податку на прибуток, податку на додану вартість інших загальнодержавних та місцевих податків та зборів; інформування про зміни які виникають у законодавстві, що стосуються загальнодержавних та місцевих податків і зборів.

Відповідно до актів надання послуг № 632 від 31 грудня 2012 року та № 569 від 30 листопада 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини» надано юридичні послуги позивачу на загальну суму 30 000,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини», в свою чергу, виписано позивачу податкові накладні від 31 грудня 2012 року № 53 та від 30 листопада 2012 року № 51.

Оплата за поставлений товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні копії платіжних доручень.

Крім цього, між позивачем (Суборендар за умовами Договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини» (Орендар за умовами Договору) укладено Договір суборенди нерухомого майна № ЦЗ/А005-24 від 01 листопада 2012 року, згідно якого Орендар передає, а Суборендар приймає у відшкодувальне термінове користування наступне нерухоме майно: окрему частину нежитлової будівлі (Літера «К») загальною площею 2077,1 /дві тисячі сімдесят сім, та одна десята/ квадратних метри, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кіровоградська, будинок № 8-6 та зобов'язується за це сплачувати Орендарю орендну плату.

Згідно акту прийому передачі від 01 листопада 2012 року Орендарем передано, а Суборендарем прийнято нежитловий будинок загальною площею 2077,1 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кіровоградська, будинок № 8-6 та житловий будинок, загальною площею 204,7 кв. м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Волзька, будинок 65.

Згідно акту надання послуг № 626 від 31 грудня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини» надано послуги з суборенди нежитлових приміщень та площадок 2246,97 кв.м. за грудень 2012 року на загальну суму 380 000,00 грн.

В свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини» виписано позивачу податкову накладну від 31 грудня 2012 року № 47 на загальну суму 380 000,00 грн.

Оплата за поставлений товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні копії платіжних доручень.

З урахуванням викладеного, вирішуючи питання правомірності винесення податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 16 травня 2013 року № 0006652290 суд зазначає наступне.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу встановлює, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

У свою чергу Акти перевірки не містять інформації про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» на момент його перевірки відповідних розрахункових, платіжних та первинних документів по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини».

Така підстава як висновок податкового органу про відсутність у ТОВ «Центр Автозапчастини» технічних та трудових ресурсів, на переконання суду, не позбавляє правового значення відповідних первинних документів, виданих цим підприємством.

Вирішуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» здійснює діяльність у сфері торгівлі автомобілями та легковими автотранспортними засобами; технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів;м оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Для здійснення господарської діяльності позивач за договором суборенди № ЦЗ/А005-24 від 01 листопада 2012 року орендує нерухоме майно: окрему частину нежитлової будівлі (Літера «К») загальною площею 2077,1 /дві тисячі сімдесят сім, та одна десята/ квадратних метри, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кіровоградська, будинок № 8-6, де безпосередньо здійснює діяльність у сфері торгівлі автомобілями та легковими автотранспортними засобами; технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів; оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Слід зазначити, що здійснення господарської діяльності в орендованому приміщенні є легко доступною інформацією, оскільки позивач здійснює діяльність з торгівлі автомобілів марки Honda в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Кіровоградська, будинок № 8-6.

При цьому, юридичні послуги стосовно правильності нарахування податку на прибуток, податку на додану вартість інших загальнодержавних та місцевих податків та зборів; інформування про зміни які виникають у законодавстві, що стосуються загальнодержавних та місцевих податків і зборів придбавались позивачем для недопущення помилок під час ведення власної господарської діяльності.

Враховуючи викладене, на думку суду, господарські операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини» здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно формував витрати за перевірений період по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини» у зв'язку з придбанням послуг, а тому висновку акту перевірки про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 329167,00 грн. є неправомірними.

Відтак, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 16 травня 2013 року № 0006652290 підлягає скасуванню.

Щодо податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 16 травня 2013 року № 0006632290 та № 0006642290 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом вже детально зазначалось, що матеріали справи містять копії укладених Договорів позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини», копії податкових накладних, актів виконаних робіт на підтвердження реальності виконання умов вищезазначених договорів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Автозапчастини», тому а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення є помилковими, відтак податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 16 травня 2013 року № 0006632290 та № 0006642290 підлягають скасуванню.

Водночас, суд не погоджується із вимогами про визнання протиправним та скасування акту № 1150/22-90/35895629 від 18 квітня 2013 року з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі по тексту Порядок № 984) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом та який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а висновки податкового органу не порушують прав позивача

Враховуючи викладене, акт перевірки, складений органом державної податкової служби, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків.

При цьому, інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти інтерес, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичної особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Крім цього, слід звернути увагу, що розділом II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 визначено вимоги до змісту акта (довідки) документальної перевірки, зокрема, встановлено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

Висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень; виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів); в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання; відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його законним представникам.

За таких обставин, за результатом дослідження акту № 1150/22-90/35895629 від 18 квітня 2013 року судом не встановлено порушень форми або змісту спірного акту.

При цьому, вирішуючи питання про необхідність закриття провадження у справі в частині вимоги про скасування акту перевірки з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально - правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно - правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Однією з Конституційних засад судочинства є поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, згідно з частиною другою статті 124 Конституції України.

На підставі викладеного, суд доходить висновків, що у випадку оскарження позивачем рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які не порушують прав або охоронюваних Законом інтересів позивача, або не підлягають судовому оскарженню взагалі, суд повинен відмовити у задоволенні позову.

Закриття провадження судом вбачається можливим тільки у випадку відсутності владних повноважень відповідача, або у випадку прямого визначення Законом іншої юрисдикції заявлених вимог.

Оскільки іншого порядку оскарження дій податкових органів України чинним законодавством не встановлено, суд доходить висновків про відсутність підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість спірних рішень, а тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайд Авто Центр» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 16 травня 2013 року № 0006632290, № 0006642290 та № 0006652290.

3. В решті вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник