Постанова

від 11.11.2013 по справі 2а-2761/10/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року Справа № 167/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Левицької Н.Г., Сеник Р.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європродукт» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Європродукт» звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем безпідставно донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів та земельному податку і незаконно застосовано штрафні санкції. Зазначає, що зазначені податковим органом в акті перевірки висновки не відповідають дійсності, на його думку невірно визначено зобов'язання по податку з власників транспортних засобів. Твердження податкового органу про заниження позивачем валового доходу 22 085 грн. на суму умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги з податку на прибуток є необґрунтованими, оскільки останні включені до валового доходу в уточнюючих деклараціях, а витрати на придбання транспортних послуг повинні відноситись до складу валових витрат, штрафні санкції з податку на додану вартість є незаконними, а посилання відповідача на п.5 «Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотації сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», затвердженого постановою КМУ від 12.05.1999 року №805 є неправомірним. Крім того, нарахування позивачу штрафних санкцій по земельному податку є також протиправним, оскільки обов'язку у підприємства подавати розрахунки земельного податку та сплачувати такий податок, у той час, коли на момент перевірки договір користування не був укладений.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року частково задоволено позовні вимоги. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ за №0003352302/0 від 26.11.2008 року і №0003352302/1 від 18.02.2009 року та податкове повідомлення-рішення №0003332302/0 від 26.11.2008 року і №0003332302/1 від 18.02.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1136 грн.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повній мірі.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, прийшла до наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.11.2008 року Калуською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТзОВ «Європродукт» за період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року, за результатами якої виявлено порушення вимог податкового законодавства: п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4, п.5.1. п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3. п.5.9 ст.5, п.п.8.3.1 п.8.3.1. п.8.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.7.7.2, п.7.7.1 ст.7 та п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5 «Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотації сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року №805; ст.2, 5, 7, 13, 14 Закону України «Про плату за землю»; ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»; п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами».

Слід зазначити, що вказані порушення норм законодавства зафіксовані в акті перевірки за №2199/23-02/32754201 від 07.11.2008 року, на підставі якого стороною відповідача було прийнято оскаржувані рішення: №0003332302/0 від 26.11.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму за основним платежем 110728 грн., а за штрафними санкціями 56 500 грн.; №0003342302/0 від 26.11.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 38 811 грн.; №0003352302/0 від 26.11.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по земельному податку за основним платежем на суму 205,47 грн., а за штрафними санкціями 340грн.; № 0009811702/0 від 21.11.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів на суму штрафної санкції 128,20 грн.

В процедурі апеляційного узгодження визначених податкових зобов'язань Калуська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: №0003332302/1 від 18.02.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму за основним платежем 110728 грн., а за штрафними санкціями 56 500 грн., №0003342302/1 від 18.02.2009року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 38 811 грн.; №0003352302/1 від 18.02.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по земельному податку за основним платежем на суму 205,47 грн., а за штрафними санкціями 340грн.; №0009811702/1 від 18.02.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів на суму штрафної санкції 128,20 грн.

Слід не погодитися із висновками суду першої інстанції про протиправність дій податкового органу щодо донарахування позивачеві податкових зобов'язань по земельному податку, а відтак, про протиправність податкових повідомлень-рішень №0003352302/0 від 26.11.2008 року та №0003352302/1 від 18.02.2009 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Згідно ст. 13 цього ж Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельне кадастру, а орендної плати за земельну ділянку,яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Європродукт» придбав у ТОВ «Камо» виробничий цех відповідно до акту прийому-передачі основних фондів від 14.01.2008 року та видаткової накладної №РН 001-03 від 14.01.2008 року, податкової накладної № 1-03 від 14.01.2008 року.

Варто наголосити, що у законодавстві розмежовуються поняття «надання» та «придбання» земельної ділянки в користування або у власність. Під наданням земельної ділянки в користування або у власність законодавець розуміє як прийняття органом відповідного рішення про надання землі у власність або в користування, так і подальше оформлення документа, який згідно зі ст. 126 ЗК України посвідчує право на землю. Придбання земельної ділянки у власність - це виникнення права на земельну ділянку, яка раніше надавалася і на яку є правовстановлюючі документи, визначені ст. 126 ЗК України, на підставі цивільно-правового договору.

До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, установлених договором. У разі, якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, при цьому документами, які посвідчують право на землю, є відповідні документи, які видавалися при її наданні.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за землю, визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата за землю.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар (ст.5 Закону № 2535).

Стаття 120 Земельного Кодексу України встановлює, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно - правових угод (придбання за договорами купівлі-продажу, міни, іншими цивільно - правовими угодами).

Проаналізувавши вищевикладене, вбачаються підстави для сплати позивачем земельного податку, а викладені ним аргументи спростовані наведеним.

Щодо податкових зобов'язань по податку з власників транспортних засобів, то слід погодитися із твердженнями окружного суду, що позивачем допущено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань в розмірі 1282,04 грн., а відтак слід наголосити на правомірності прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення № 0009811702/0 від 21.11.2008 року.

Крім того, по податку на додану вартість слід наголосити, що кошти в розмірі 38 811 грн. використані підприємством не за цільовим призначенням, а саме не перераховані переробним підприємствам на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, а тому правомірними є твердження про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0003342302/0 від 26.11.2008 року

Разом з тим, позивач отримав поворотну фінансову допомогу від ТзОВ «КАМО» згідно договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі в розмірі 160000 грн., однак станом на 30.06.2008 року поворотна фінансова допомога, не повернена.

Також, позивач відніс до складу валових витрат та відобразив у рядку 04.1 декларації з податку на прибуток відповідних звітних періодів витрати на придбання транспортних послуг, наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 згідно укладеного між ними договору перевезення вантажу від 01.03.2007 року, на загальну суму 351545 грн.

Протягом 2007 року фізична особа - підприємць ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснював перевезення вантажу власним транспортом до відповідних покупців. Вартість отриманих транспортних витрат згідно актів здачі-прийняття робіт та товарно-транспортних накладних позивач включав до складу валових витрат, які відображав у поданих деклараціях.

Колегія суддів погоджується із твердженням податкового органу про неналежно оформлення транспортних витрат.

Поряд з цим, судом встановлено, що за 2007 рік ТОВ «Європродукт» завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на 27257 грн., чим порушено вимоги п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки станом на 31.12.2007 року у позивача обліковувалась кредиторська заборгованість, що залишилась нестягнутою після спливу строку позовної давності, стосовно контрагентів ТзОВ «Поділля-молоко», КЦ «Професіонал», Торгово-промислова палата, ЗАТ «Украгроресурси», ТзОВ «Укрпродуктсервіс». Позивачем не здійснено компенсацію вартості товарів (робіт, послуг) зазначеним підприємствам на суму 27257 грн.

Отже, слід наголосити на правомірності, прийнятого Калуською ОДПІ податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 110728 грн., однак судом невірно визначено суму недоплати, виходячи з якої розраховується штрафна санкція, а саме відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», розмір штрафної (фінансової) санкції становить 56500 грн. (113000 грн. х 50%), а тому слід наголосити на неправомірності рішення окружного суду в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Калуської ОДПІ № 0003352302/0 від 26.11.2008 року та 0003332302/0 від 26.11.2008 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму1136,00 грн.

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції задоволити, скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року по справі № 2а-2761/10/0970 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Європродукт» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Л.П. Іщук

Н.Г. Левицька