Ухвала

від 14.11.2013 по справі 367/806/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/806/13-ц Головуючий у І інстанції Мікулін А.В. Провадження № 22-ц/780/4631/13 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв Категорія 44 14.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

12 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.

за участю секретаря Бевзюк М.М.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Коцюбинської селищної ради Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2013 року у справі за позовом прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_1, третя особа - Комунальне підприємство "Святошинське лісопаркове господарство" про визнання недійсним рішення, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсними рішення ради, державного акту на право власності на землю та визнання права власності на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що на підставі рішення Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008 року ОСОБА_1 було видано державний акт № 903306 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1. Прийняття рішення ради та видання державного акту суперечать чинному законодавству, а саме зазначена земельна ділянка знаходиться за межами смт. Коцюбинське, що підтверджується висновком судово-землевпорядної експертизи, та перебуває у постійному користуванні КП "Святошинське лісопаркове господарство". Також змінено цільове призначення спірної земельної ділянки, державна експертиза проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки не проводилася.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008 року № 2190/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1. Визнано недійсним державний акт серії ЯЖ № 903306 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:040:0077, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Коцюбинська селищна рада просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення селищна рада діяла в межах законодавства та розпоряджалася землями територіальної громади, межі яких були визначені згідно затвердженого техніко-економічного обґрунтування розвитку селища Коцюбинське. Позивачем не доведено, а судом не встановлено порушення речових прав особи, в інтересах якої було заявлено позов. Також судом не враховано, що сплив строк позовної давності звернення прокурора з зазначеним позовом.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області від 25.12.2008 року № 2190/25-5 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 та передачу йому безкоштовно у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1.

Вищезазначена земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 903306 від 30 січня 2009 року.

Згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 11.02.1941 року смт. Берковець перейменоване в селище ім. Коцюбинського та до його складу включено залізничну станцію Біличі. Будь-які графічні додатки до зазначеного Указу, що підтверджують межі смт. Коцюбинське, не збереглися.

З постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2011 року, яка залишена в силі Ухвалою Вищого адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року, вбачається, що рішення відносно адміністративно-територіального устрою смт. Коцюбинське не видавались, землевпорядна документація щодо встановлення меж не збереглась, проекти рішень про встановлення меж міста Києва та меж селища Коцюбинське не затверджувалися.

При прийнятті рішення щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 Коцюбинська селищна рада керувалася матеріалами техніко-економічного обґрунтування та перспективним планом розвитку селища Коцюбинське, затверджених рішенням Коцюбинської селищної ради "Про перспективний план розвитку селища Коцюбинське" від 25 вересня 2008 року.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 15.09.2010 року № 153 затверджено Генеральний план селища Коцюбинське Київської області, відповідно до якого загальна площа становить 4065 га.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що перспективний план розвитку села не є містобудівною документацією, та не може бути підставою для прийняття рішення щодо відведення земельної ділянки. Спірна земельна ділянка знаходиться за межами смт. Коцюбинське, а тому селищна рада не мала повноважень щодо її передачі у приватну власність. Враховуючи, що рішення ради не відповідає вимогам закону, державний акт, виданий на підставі такого рішення, має бути визнаний недійсним.

Колегія суддів погоджується по суті з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.173 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Проекти землеустрою щодо зміни меж населених пунктів розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно п.12 Перехідних положень до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття спірного рішення будь-яка містобудівна документація, визначена Законом України "Про планування і забудову територій" в смт. Коцюбинське була відсутня, а Перспективний план розвитку селища, на який посилався представник Коцюбинської селищної ради та техніко-економічне обґрунтування є видом землевпорядної документації та згідно вимог зазначеного закону не є містобудівною документацією, яка могла б бути підставою для прийняття спірного рішення щодо відведення земельної ділянки для містобудівних потреб.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент прийняття Коцюбинською селищною радою оспорюваного рішення, остання не мала в своєму розпорядженні достовірних даних про розташування спірної земельної ділянки, що виділена у власність ОСОБА_1, в межах селища Коцюбинське Київської області.

Оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 25.12.2008 року № 2190/25-5 межі смт. Коцюбинське у передбаченому законом порядку не були визначені та встановлені - колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про незаконність зазначеного рішення Коцюбинської селищної ради як такого, що не відповідає положенням п.12 Перехідних положень та ст. 12 ЗК України.

Посилання апелянта на безпідставне не застосування судом першої інстанції строку позовної давності, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.12.2011 № 4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", який набрав чинності з 15.01.2012, встановлено, що позов про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи, може бути подано протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Коцюбинської селищної ради Київської області відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 23 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.