Ухвала

від 15.11.2013 по справі 592/12169/13-к

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/12169/13-к

Провадження № 1-кс/592/2765/13

УХВАЛА

іменем України

15 листопада 2013 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Литовченко О.В., при секретарі Лесняк В.О., за участі слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області О.М. ОСОБА_1, керівника ТОВ «Ультралам Україна» ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області О.М. ОСОБА_1, погоджене з прокурором про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні №32013200000000087, внесеного до ЄРДР 30.09.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 212 ч. 1, 192 ч. 2 КК України,

встановив:

Слідчий з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області О.М. ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна та обґрунтовуючи внесене клопотання зазначив, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32013200000000087. внесеному до ЄРДР 30.09.2013, за фактом умисного ухилення від сплати митних та інших платежів ОСОБА_3, який одночасно є директором ТОВ «Дендролайт Суми» (код 37785680) та ТОВ «Ультралам Україна» (код 37785171), а також за фактом заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману та зловживання довірою, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1ст.212, ч.2 ст.192 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.11.2011 року між фірмою «BiKoS GmbH» (ФРН, 03222, Любенау, (Шправальд), А.-Бебель-Штрассе 33е) та ТОВ «Дендролайт Суми» (м. Суми, вул. Першотравнева, 10) укладено договір про науково-технічне співробітництво, на підставі якого 04.12.2011 року на митну територію України, у режимі тимчасового ввозу, по книжкам (карнетам) А.Т.А. від 01.12.2011 року №№ ДЕ 042/СВ/11, ДЕ 043/СВ/11 та ДЕ 044/СВ/11 ввезено установки для термічної обробки деревини КСД-3.

У подальшому, ОСОБА_3, не маючи на меті проводити науково-технічне співробітництво, а лише наміри отримати матеріальну вигоду за рахунок майна фірми «BiKoS GmbH» ФНР, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів установками для термічної обробки деревини КСД-3, імпортуючи їх на територію України, у період 2011-2012 років не сплатив митні та інші обов’язкові платежі.

Крім того, у ході проведення досудового розслідування, ОСОБА_3 надано договір на придбання у адвоката ОСОБА_4 діючого в якості арбітражного керуючого по майну «Thermoholz Speewald GmbH» (Німеччина, Берлін. вул. Дюссельдорфер Штрассе, 38, 10707) двох печей, для термічної обробки деревини виробництва ТОВ «Бікос» (Російська Федерація). Однак, проведеним аналізом даного договору встановлено, що на ньому відсутні відтиски печаток адвоката ОСОБА_5, а також договір не завірено нотарі&пьно. Враховуючи викладене, є підстави вважати, що даний договір має ознаки підробки.

Крім того на територію України по книжкам (карнетам) А.Т.А. були ввезені установки для термічної обробки деревини КСД-3, а договір ТОВ «Ультралам Україна» між арбітражним керуючим ОСОБА_5 на придбання печей, який надано на розмитнення фактична вартість даного обладнання занижена з метою ухилення від сплати митних та інших обов'язкових платежів.

22.10.2013 року заступник директора фірми «BiKoS GmbH» ФНР ОСОБА_6 звернулася з заявою до слідчого про визнання фірми «BiKoS GmbH» ФНР потерпілим по кримінальному провадженню № 32013200000000087 так як підприємству завдано збитків понад 100 тис.грн.

Заступник директора фірми «BiKoS GmbH» ФНР ОСОБА_6 звернулася з заявою клопотанням до слідчого провести огляд майна та здійснити заходи забезпечення кримінального провадження, а саме тимчасово вилучити майно з метою недопущення заволодіння ним шляхом обману та зловживання довірою директором ТОВ «Ультралам Україна».

Згідно договору - підряду № 24/2013 між підприємством ТОВ «Хімбуд 2» м.Суми та фірмою ««BiKoS GmbH» ФНР майно знаходиться в розпорядженні підприємства ТОВ «Хімбуд 2».

Дане майно належить підприємству «BiKoS GmbH» ФНР, про це свідчить лист Сумської Митниці Міндоходів у Сумській області № 7.1/1.2-20/2822 від 10.10.2012 в якому зазначено, що фірма «BiKoS GmbH» ФНР є особою, відповідальною за дотримання митного режиму тимчасового ввезення. Крім того підтверджується ВМД № 031790. та договором купівлілі-продажу від 17.01.2011 року.

Згідно заяви директора ТОВ «Хімбуд 2» ОСОБА_7 від 08.11.2013 року слідчим було проведено огляд майна, а саме установки для термічної обробки деревини КСД-3, яке знаходиться на території підприємства ТОВ «Хімбуд 2», за адресою м.Суми, вул.Воєводіна.28. Огляд проведено на підставі заяви та з дозволу директора ТОВ «Хімбуд 2» ОСОБА_7 Під час проведення огляду було вилучено майно, дозвіл на вилучення якого не був наданий судом. 1111.2013 року до Ковпаківського районного суду м. Суми було подано клопотання, слідчого із погодженням прокурора, про арешт тимчасово вилученого майна. 12.11.2013 року слідчим суддею було повернуто клопотання для усунення недоліків. Дане вилучене майно має статус тимчасового вилученого майна. На даний час є достатні підстави вважати, що тимчасові вилучені предмети, у відповідності до ст. 167 КПК України, використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінальних правопорушень та є предметом кримінального правопорушення. Дані предмети можуть бути використані, як докази фактів та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження. Тому виникла необхідність у визнанні вилучених предметів та документів речовими доказами, у відповідності до ст. 98 КПК України. Вилучене майно належить фірмі «BiKoS GmbH» ФНР.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про накладення арешту та пояснив, що вилучене майно зазначено в протоколі огляду.

Розглянувши клопотання та додані до нього документи, з'ясувавши думку слідчого, керівника ТОВ «Ультралам Україна» ОСОБА_2, який заявив про наявність права власності на майно та заперечив проти задоволення клопотання, вважаю, що вказане клопотання слідчого, відповідно до ч.1 ст.173 КПК України має бути залишене без задоволення в зв'язку з наступними обставинами.

Згідно ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В ст. 170 КПК України визначені підстави для арешту майна. Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Таким чином, за змістом чинного законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна може бути накладено лише на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

З пояснень слідчого в судовому засіданні встановлено, що у даному кримінальному провадженні підозра нікому на теперішній час не повідомлена.

За змістом чинного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом;4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукувані) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до 276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.

Тому відсутність повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні не позбавляє права звернутися з клопотанням про арешт майна для забезпечення доказової бази в кримінальному правопорушенні, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України.

Крім того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Арешт майна потерпілого чи цивільного позивача діючим КПК України не передбачений.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду міста Суми від 12.11.2013 року аналогічне клопотання слідчого Тютюник О.М. від 11.11.2013 року було повернуто прокурору прокуратури Сумської області для усунення недоліків. Недоліки, вказані слідчим суддею в ухвалі слідчим не усунуті.

Відповідно до ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України не надано доказів що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, що позбавляє можливості слідчого суддю виконати вимоги ч. 4 ст. 173 КПК України щодо застосування такого способу арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб у яких було вилучено майно. Слідчим не доведено на теперішній час наявність підстав вважати, що вказане в клопотанні майно, має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 167, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

В задоволенні клопотання слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області О.М. ОСОБА_1, погоджене з прокурором, про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні №32013200000000087, внесеного до ЄРДР 30.09.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 212 ч. 1, 192 ч. 2 КК України відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя О.В. Литовченко