Ухвала

від 07.11.2013 по справі 826/8835/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/8835/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

07 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмово провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Акцентбуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.13р. у справі №826/8835/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Акцентбуд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Компанія «Акцентбуд» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.05.13р. №0002562250 та №0002572250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваної постанови не було надано належної правової оцінки наданим позивачем доказам на підтвердження реальності (товарності) господарських операцій з його контрагентом ТОВ «Росаріо».

В судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без здійснення фіксування судового процесу у відповідності до ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Росаріо» за період з 01.01.09р. по 30.09.12р., за результатами якої складено акт від 23.04.13р. №275/22-5-09/35556653.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 20.05.13р.:

№0002562250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 12 908 грн., в т.ч. основний платіж - 12 907 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.;

№0002572250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 16 116 грн., в т.ч. основний платіж - 16 115 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.

Підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог:

п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 12 907 грн., у тому числі: за лютий 2011 року на суму 12 051 грн., березень 2011 року на суму 668 грн., травень 2011 року на суму 188 грн.,

п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.1 ст. 5, п.п. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.4 ст. 138, п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок заниження податку на прибуток на суму 16 115 грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 року на суму 15 899 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 216 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що актами Бориспільської ОДПІ ДПА України «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Росаріо» з питань достовірності визначення показників декларації ПДВ за період квітень, травень 2011 року» від 11.07.11р. №490/23-1/37323055 та «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Росаріо» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період листопад-грудень 2010 року» від 30.09.11р. №650/23-2/37323055 встановлено відсутність у останнього майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у таких обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Окрім того, в провадженні слідчого відділення податкової міліції Бориспільської ОДПІ в Київській області перебуває кримінальна справа №05-8685 порушена за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва - ТОВ «Росаріо» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. В рамках даної даної кримінальної справи встановлено, що невстановлені слідством особи, реалізуючи свій злочинний намір направлений на створення суб'єкта підприємницької дальності (юридичної особи), використовуючи реквізити гр. РФ ОСОБА_2, не маючи наміру на здійснення статутної діяльності, пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт та надання послуг створили ТОВ «Росаріо» з метою здійснення діяльності пов'язаної з наданням податкової вигоди третім особам.

Згідно висновку спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області від 14.04.11р. №96 підписи від гр. ОСОБА_2 у представлених на дослідження документах вчинені не ним, а іншою особою.

Будучи допитаним гр. ОСОБА_2 пояснив, що не має відношення до господарської діяльності ТОВ «Росаріо», підприємство не реєстрував, господарською діяльністю не займався, документи бухгалтерської та податкової звітності не підписував.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача та ТОВ «Росаріо» не мали на меті реальне створення правових наслідків, мали безтоварний характер.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ «Росаріо», що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами у яких відображені придбання товарів (металочерепиця, заглушки, тримачі, ринви, шурупи, плита тощо).

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного у перевіряємий період), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів , які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні правові норми закріплені в Податковому кодексі України.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» № 969 від 21.12.2010 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Отже, за наведених правових норм, для надання податковій накладній юридичної сили обов'язковим реквізитом є підпис особи, уповноваженої платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та відтиск печатки такого платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні слідчого відділення податкової міліції Бориспільської ОДПІ в Київській області перебуває кримінальна справа №05-8685 порушена за фактом скоєння невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва - ТОВ «Росаріо» з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. В рамках даної кримінальної справи встановлено, що невстановлені слідством особи, реалізуючи свій злочинний намір направлений на створення суб'єкта підприємницької дальності (юридичної особи), використовуючи реквізити гр. РФ ОСОБА_2, не маючи наміру на здійснення статутної діяльності, пов'язаної з виробництвом товарів, виконанням робіт та надання послуг створили ТОВ «Росаріо» з метою здійснення діяльності пов'язаної з наданням податкової вимоги третім особам.

Згідно висновку спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області від 14.04.11р. №96 підписи від гр. ОСОБА_2 в представлених на дослідження документах вчинені не ним, а іншою особою.

Будучи допитаним гр. ОСОБА_2 пояснив, що не має відношення до господарської діяльності ТОВ «Росаріо», підприємство не реєстрував, господарською діяльністю не займався, документи бухгалтерської та податкової звітності не підписував.

Окрім того, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, про факт неможливості здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Росаріо» свідчать й ті обставини, що відповідно до наданої на запит органу податкової міліції інформації Державної прикордонної служби від 19.12.11р. №4539/5/07-6016 (а/с 188-190), громадянин РФ ОСОБА_2 у період здійснення господарських відносин з позивачем кордон України не перетинав.

Разом з тим, податковим органом встановлено згідно бази даних АІС, що ОСОБА_2 зазначений директором і засновником ТОВ «Росаріо», інших осіб на підприємстві не значиться, що вбачається як з акту перевірки позивача так і з інформації перевірки Бориспільсткої ОДПІ (акти перевірок від 11.07.2011, від 30.09.2011р., якими встановлено відсутність фактичної можливості поставки товарів від ТОВ «Росаріо») .

Апелянтом не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій (передача товарів, перевезення, зберігання, тощо), а відтак, з урахуванням вказаних обставин такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності формування позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Росаріо» податкового обліку у перевіряємий період, а відтак прийняті податкові повідомлення - рішення є правомірними.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Акцентбуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.13р. у справі №826/8835/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.13р. у справі №826/8835/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.