Постанова

від 12.11.2013 по справі 812/8786/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2013 року Справа № 812/8786/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши о 09 годині 20 хвилин в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2975,00грн.,

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2013 року Інспекція з питань захисту прав споживачів у Луганській області звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2975,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 серпня 2013 року у ході перевірки характеристик продукції, яка розповсюджувалась відповідачем, а саме: побутова техніка, спеціалістами Інспекції було встановлено - на LCD - монітор «PHILIPS»; MODEL № MNS1190T, MODEL ID:19S1SB/00 C/NAU3A1113002365; виробник Китай, дата виготовлення березень 2011; постачальний не вказаний, - не нанесено безпосередньо на електрообладнання, на пакування або документацію, що супроводжує електрообладнання Національний знак відповідності, що є порушенням вимог пункту 7 «Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання», затвердженого постановою КМУ від 29.10.2009р. № 1149. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, були зафіксовані у акті перевірки №000157 від 21.08.2013р. Від підпису акту відповідач відмовився, другий екземпляр акту було направлено йому поштою рекомендованим листом з повідомленням 23.08.2013р. На підставі акту перевірки відповідачу 30.08.2013р. були надані рішення № 000157/1 та № 000157/2 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, копії яких були йому направлені рекомендованим листом з повідомленням. 15.09.2013р. ОСОБА_1 письмово повідомив Інспекцію про виконання рішень щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме про те, що виявлені Інспекцією недоліки виправлені. За результатами перевірки позивачем 21.08.2013 року складений протокол № 000051 про виявлене порушення вимог статті 44 ЗУ «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Постановою від 09.09.2013 року № 000048 за розповсюдженням продукції на ОСОБА_1 накладено штрафні санкції у розмірі 175 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 2975,00 грн. Постанова була направлена на адресу відповідача 09.09.2013року рекомендованим листом з повідомленням. У зв'язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 2975,00 грн.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2013 року у справі відкрито скорочене провадження. Копію ухвали про відкриття провадження у справі було направлено на адресу відповідача 24 жовтня 2013 року.

Згідно із пунктом другим частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

29 жовтня 2013 року відповідач отримав копію ухвали про відкриття скороченого провадження, про що свідчить його особистий підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.21). В строк, установлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заяви про визнання позову або заперечення на позов.

Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція).

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду контролю нехарчової продукції викладені у Законі України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, фізичною особою-підприємцем, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1 (а.с.15).

Відповідно до наказу начальника Інспекції від 19.08.2013 № 58 та направлення на проведення планової перевірки від 19.08.2013 № 000157 спеціалістами відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області була проведена планова перевірка додержання умов законодавства про ринковий нагляд фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, який здійснює свою діяльність у торговому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 (а.с.4,5).

21 серпня 2013 року у ході перевірки характеристик продукції, яка розповсюджувалась відповідачем, а саме: - побутова техніка, спеціалістами Інспекції було встановлено:

- на LCD - монітор «PHILIPS»; MODEL № MNS1190T, MODEL ID:19S1SB/00 C/NAU3A1113002365; виробник Китай, дата виготовлення березень 2011; постачальний не вказаний, - не нанесено безпосередньо на електрообладнання, на пакування або документацію, що супроводжує електрообладнання Національний знак відповідності, що є порушенням вимог пункту 7 «Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання», затвердженого постановою КМУ від 29.10.2009р. № 1149 та складено відповідний акт перевірки №000157 від 21.08.2013 р.(а.с.6-7). Від підпису акту відповідач відмовився. Другий екземпляр було направлено рекомендованим листом з повідомленням 23.08.2013р., який відповідач отримав особисто 28.08.2013р. (а.с.8).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. № 1599 затверджено "Опис та Правила застосування національного знака відповідності".

Відповідно до п.5 вказаних правил, знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції. Іншими технічними регламентами якими передбачено нанесення знаку відповідності є - Технічний регламент безпеки низьковольтного електричного обладнання.

При виявлені порушення вимог ст.. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» 21.08.2013 року позивачем складено протокол № 000051 та направлено на адресу відповідача. (а.с.9).

При виявлені порушень вимог Технічного регламенту, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області у порядку ст.. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» були винесені рішення № 000157/1(а.с.10) та № 000157/2 (а.с.11) про вжиття обмежувальних заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони представлення продукції на ринку, які направлені на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням.

15 вересня 2013 року відповідач письмово повідомив Інспекцію про виконання рішень щодо вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме про те, що виявлені недоліки виправлені (а.с.14).

Суд зазначає, що виконання або невиконання рішень про вжиття обмежувальних заходів не звільняє від відповідальності встановленої ст. 44 закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Судом встановлено, що на підставі виявлених порушень, представлених ОСОБА_1 документів, та наявних у Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області матеріалів перевірки, 09.09.2013 позивачем було винесено Постанову про накладання штрафних санкцій №000048 (а.с.12), якою зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 сплатити до Державного бюджету України у 15-денний строк штраф у розмірі 175 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 2975,00 грн.

Перевіривши вказані позивачем факти, вивчивши чинне законодавство з цього приводу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюється Законом України "Про захист прав споживачів" (надалі - Закон).

У відповідності до статті 5 вказаного Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Відповідно до ст.. 3 закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.

Відповідно до ч.1 ст.. 11 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції» 2 грудня 2010року № 2736-VI державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Згідно з ч. 1 ст.4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 11 Закону № 2735-VI з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).

Згідно з ч.17 ст. 23 закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Таким чином, суд вважає, що позивач мав всі підстави для того, щоб провести перевірку характеристик продукції фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Відповідно до ч.3 ст.29 закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежне застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

З ч.4 ст.29 закону України № 2735-VI вбачається, що у разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Згідно зі ст.. 30 закону України № 2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону); тимчасової заборони надання продукції на ринку. Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Згідно з ч. 2 ст. 45 закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що: 1) продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, внаслідок недодержання іншим розповсюджувачем умов її зберігання, за умови, що інший розповсюджувач такої продукції може бути встановлений; 2) продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Судом встановлено, що відповідач не довів обставини які б могли звільнити його від відповідальності за встановлений факт розповсюдження продукції.

Відповідно до ч. 1 ст.. 44 закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання за порушення цього Закону несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.3 ст.. 44 закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон) до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:

1) розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) розповсюдження продукції, щодо якої неналежне застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи. Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону.

Суд зазначає, що згідно поштового повідомлення, Постанову від 09.09.2013р. №000048 отримано відповідачем 17.09.2013 р.(а.с.13).

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, а сума штрафу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до розгляду адміністративної справи по суті.

На час розгляду справи судовий збір позивачем не сплачено.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року, за подання адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі одного відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що фінансування Інспекції з питань

захисту прав споживачів у Луганській області здійснюється з Державного бюджету України.

Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 2975,00 грн. Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2975,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 2975,00 грн. (дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 00 копійок) за порушення вимог пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до УДКС у м.Антрацит, код платежу 21081100, символ 106, МФО 804013, р/р 31112106700010, код 37983403.

Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (місцезнаходження: 91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 50, ідентифікаційний код 37991168) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень сімдесят копійок).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Шембелян