Рішення

від 12.11.2013 по справі 901/3133/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.2013 Справа № 901/3133/13 за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»

(вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034)

до приватного підприємства «Індустрія цифрових ілюзій»

(вул. Самокіша, буд. 24/23, кв. 5, м. Сімферополь, АР Крим, 95017)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт»

про стягнення 7 135.24 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Барієва Ельвіра Рінатівна, представник, довіреність № 144-Д від 29.05.2013, ПАТ «ДТЕК Крименерго»;

Від відповідача: Халецький Олег Вячеславович, представник, довіреність б/н від 01.06.2012, ПП «Індустрія цифрових ілюзій»;

Від третьої особи: не з'явився, довіреність від 22.01.2013, ДП «Пансіонат Зеніт»;

Суть спору: публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Індустрія цифрових ілюзій» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 7 135.24 грн..

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 795 від 15 червня 2010 року в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електроенергії. Вимоги обґрунтовані посиланнями на статті 525, 526 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 14 жовтня 2013 року по даній справі було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт».

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що сума 7 135.24 грн. нарахована позивачем до сплати відповідачу за користування електричною енергією у лютому 2011 року безпідставно, оскільки у лютому 2011 року він вже нею не користувався, у зв'язку із поверненням орендованих споруд Пансіонату «Зеніт», про що зазначив у відзиві на позов (а.с. 44-45).

Представник третьої особи у судовому засіданні надав усні пояснення, згідно з якими не заперечував проти задоволення позову.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін та третьої особи роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін та третьої особи, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд -

встановив:

15 червня 2010 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго», (постачальник) та приватним підприємством «Індустрія цифрових ілюзій» (споживач) укладений договір на поставку електричної енергії № 795, відповідно до пункту 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 6 до договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 6-9).

У розділі 2 договору сторони домовилися під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені даним договором, керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

В пункті 2.2.2 договору постачальник взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього договору та поставляти споживачу електроенергію, як різновид товару.

Пунктами 2.3.1 та 2.3.3 договору визначено зобов'язання споживача виконувати умови цього договору; сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків».

Строк дії договору визначений у пункті 9.6 договору та становить: з дня його підписання до закінчення строку дії договору оренди, укладеного 14 квітня 2010 року між споживачем та ДП «Пансіонат «Зеніт», а в частині розрахунків - до повного їх завершення.

Додатком № 4 до договору встановлено, що розрахункова дата ( день, коли споживач надає Акт про обсяги наданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії, а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 06 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 06 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (а.с. 10).

Показники розрахункових засобів обліку у відповідності до «Переліку об'єктів та точок комерційного вузлу» фіксуються 05 числа кожного місяця та оформлюються актом в двох екземплярах, по одному для кожної зі сторін.

Споживач до 01 числа поточного розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100 % заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

В день надання акту постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії.

Вартість фактично спожитої електроенергії повинна бути сплачена протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

За твердженням позивача, публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», у зв'язку з несплатою відповідачем в порядку та на умовах, передбачених договором, вартості спожитої електричної енергії, у нього виникла заборгованість в розмірі 7 135.24 грн..

Позивачем направлявся на його адресу рахунок № 795 від 08 лютого 2011 року (а.с. 13), який, однак, оплачений не був.

Викладене з'явилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» із даними позовними вимогами до господарського суду АР Крим про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, в частині їх своєчасної та повної оплати, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалось, 15 червня 2010 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго», (постачальник) та приватним підприємством «Індустрія цифрових ілюзій» (споживач) укладений договір на поставку електричної енергії № 795, відповідно до пункту 1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 6 до договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 6-9).

Підставою для звернення публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до господарського суду АР Крим із позовною заявою до приватного підприємства «Індустрія цифрових ілюзій» з'явилася несплата останнім вартості активної електричної енергії, спожитої в період з січня 2011 року по лютий 2011 року.

Так, позивачем на підставі даних приладів обліку, наданих відповідачем, було виставлено до сплати останньому рахунок № 795 від 08 лютого 2011 року на суму 7 135.24 грн. (а.с. 13).

Судом був витребуваний та досліджений розрахунок суми, нарахованої позивачем (а.с. 133), та встановлено, що вона складається з вартості електричної енергії, спожитої відповідачем у січні 2011 року з 05 числа по 31, виходячи з показників (950 кВт), наданих відповідачем в акті про об'ємі переданої електричної енергії за грудень 2010 - січень 2011 року (а.с. 140), що відповідає показнику, наведеному в акті за січень-лютий 2011 року (а.с. 14).

Також до суми заборгованості увійшла сума, нарахована відповідачу за електричну енергію, спожиту з 01 по 14 лютого 2011 року, виходячи з показників (1112 кВт), наданих відповідачем в акті, що міститься в матеріалах справи (а.с. 14), та які також підтверджуються показниками, знятими представниками ПАТ «ДТЕК Крименерго» 14 лютого 2011 року під час припинення постачання електричної енергії, що підтверджується відповідним актом (а.с. 71).

Також, до рахунку увійшли трансформаторні втрати, понесені відповідачем, та нараховані згідно з Методикою розрахунку втрат електроенергії в електричних мережах у відповідності до додатку № 7 до договору № 795, укладеного між сторонами у справі (а.с. 133, 134, 135, 135 об., 136).

Суд не погоджується із запереченнями представника відповідача щодо недопустимості прийняття акту про об'єми переданої споживачу електричної енергії за розрахунковий період з 05 січня по 07 лютого 2011 року (а.с. 14), у якості допустимого доказу з огляду на відсутність підпису представника споживача (відповідача) на ньому.

Так, пунктом 1 Порядку розрахунків, який є Додатком № 4 до укладеного сторонами договору, визначено, що розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються у відповідності до пункту 6.6 ПКЕЕ. Розрахункова дата (день, коли споживач надає акт про об'єми переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії (додаток № 2 до договору, а постачальник виставляє остаточний рахунок) встановлюється 06 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 06 числа місяця до також наступного місяця. Показники розрахункових засобів обліку у відповідності до Переліку об'єктів та точок комерційного вузлу фіксуються 05 числа кожного місяця та оформлюється актом в двох екземплярах, по одному для кожної зі сторін (а.с. 10).

Додатком № 4 до договору встановлено, що розрахункова дата ( день, коли споживач надає Акт про обсяги наданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії, а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 06 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 06 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (а.с. 10).

Показники розрахункових засобів обліку у відповідності до «Переліку об'єктів та точок комерційного вузлу» фіксуються 05 числа кожного місяця та оформлюються актом в двох екземплярах, по одному для кожної зі сторін.

Споживач до 01 числа поточного розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100 % заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

В день надання акту постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії.

Вартість фактично спожитої електроенергії повинна бути сплачена протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунку.

Суду позивачем було надано копію аналогічного акту, наданого споживачем за період, що передував спірному (а.с. 140), де містяться відомості, що дублюються у спірному акті (а.с. 14), на підставі яких був виставлений рахунок № 795 від 06 січня 2011 року (а.с. 138), та якій був оплачений відповідачем, що відображується в акті звірення від 17 січня 2011 року (а.с. 57), та не оспорювалося представником відповідача.

Крім того, судом з огляду на заперечення представника відповідача в порядку статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України у приватного підприємства «Індустрія цифрових ілюзій» було витребувано іншій, ніж надано представником позивача, акт про об'єми переданої йому електричної енергії за січень - лютий 2011 року, однак відповідачем таки вимоги виконані не були, доказів існування іншого акту надано не було.

Враховуючи відсутність доказів в обґрунтування заперечень представника відповідача, а також те, що відомості, викладені в акті за січень - лютий 2011 року, підтверджуються іншими доказами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 57, 71, 133-135 об, 138-140), суд розцінює такий акт як належний доказ по даній справі.

Таким чином, за період з січня 2011 року по лютий 2011 року за відповідачем склалася заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 7 135.24 грн..

Відповідно до пунктів 2.3.3 договору споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків».

Згідно з пунктом 7.1 договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється відповідно до вимог ПУЕ та ПКЕЕ. У випадку порушення споживачем вимог нормативно - технічних документів відносно встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунку за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом у відповідності до вимог додатку № 4 «Порядок розрахунків» та ПКЕЕ.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, зі змісту спірного договору вбачається, що він за своєю суттю є платним договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього обов'язку оплачувати вартість спожитої електроенергії, а ухилення відповідача від виконання такого обов'язку за відсутності оформлених у передбаченому договором порядку домовленостей свідчить про порушення останнім його умов.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд погоджується із твердженнями представника позивача про порушення відповідачем своїх обов'язків за договором та про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 7 135.24 грн. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 7 135.24 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію.

Одночасно, суд визнав безпідставними твердження представника відповідача проте, що у нього відсутні зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії у січні - лютому 2011 року, оскільки договір оренди від 15 квітня 2010 року, укладений із ДП «Пансіонат «Зеніт», був розірваний у лютому 2011 року, а усі взаєморозрахунки за договором про поставку електричної енергії від 15 червня 2010 року № 795 були проведені сторонами до 17 січня 2011 року, про що свідчить акт звіряння взаємних розрахунків, проведеного з постачальником електричної енергії (а.с. 57).

Суд не погоджується із правомірністю таких доводів, виходячи з наступного.

Дійсно, пунктом 9.6 договору про поставку електричної енергії від 15 червня 2010 року № 795 передбачено, що строк дії договору становить: з дня його підписання до закінчення строку дії договору оренди, укладеного 14 квітня 2010 року між споживачем та ДП «Пансіонат «Зеніт», а в частині розрахунків - до повного їх завершення.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 15 квітня 2010 року між ДП «Пансіонат «Зеніт» (орендодавець) та приватним підприємством «Індустрія цифрових ілюзій» (орендар) було укладено договір оренди, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець із погодженням з власником передав в оренду, а орендар прийняв у строкове платне користування комплекс очисних будівель, каналізаційну насосну станцію, хлораторну, станцію, що перекачує, мулові майданчики, каналізаційний колектор, ТП 146, розташовані за адресою : АР Крим, м. Судак, с. Морське, на земельних ділянках, площею 0.6059 га та 0.0654 га (а.с. 46 -49).

З матеріалів справи вбачається, що на початку 2011 року між сторонами за договором оренди тривале листування щодо його розірвання.

Пунктом 3.3 договору оренди передбачена можливість його дострокового розірвання за згодою сторін, якої вони, як вбачається з матеріалів справи, дійшли.

У пункті 2.4 договору оренди стороні обумовили, що у разі спливу строку дії договору, а також у випадку його дострокового розірвання, орендоване майно підлягає негайному поверненню орендарем орендодавцю на підставі передавального акту.

Так, листом від 10 грудня 2010 року вих. № 208 директор ДП «Пансіонат «Зеніт» вимагав від приватного підприємства «Індустрія цифрових ілюзій», у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди, у строк до 15 лютого 2011 року повернути орендоване майно (а.с. 53).

07 лютого 2011 року між ДП «Пансіонат «Зеніт» та приватним підприємством «Індустрія цифрових ілюзій» було підписано передавальній акт про повернення з оренди майна (а.с. 54-56).

Одночасно, матеріалами справи підтверджується, що приватне підприємство «Індустрія цифрових ілюзій» заявою від 04 лютого 2011 року № 8 просив ВАТ «Крименерго» у зв'язку з розірванням договору оренди з ДП «Пансіонат «Зеніт» припинити з 15 лютого 2011 року поставку електроенергії на об'єкт ТП-146, що знаходиться за адресою : м. Судак, м. Морьске (а.с. 69). Також, у вказаному листі відповідач просив здійснити розрахунок згідно даних приборів обліку та його зняття.

Оригінал вказаного листа було оглянуто судом у судовому засіданні та встановлено, що саме з дати - 15 лютого 2011 року відповідач просив позивача припинити енергопостачання об'єкту.

Згідно з пунктом 6.18 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕУ від 31 липня 1996 року № 28, у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

На підставі заяви відповідача від 04 лютого 2011 року працівниками ВАТ «Крименерго» 14 лютого 2011 року було здійснено вихід на зазначений об'єкт та припинено енергопостачання на ТП - 149, що підтверджується актом від 14 лютого 2011 року (а.с. 71).

Пояснювальною запискою інженеру Судацького РЕМ ПАТ «Крименерго» було повідомлено, що в акті припинення поставки електроенергії ним помилково було зазначено дату виконання завдання « 14 лютого 2010 року», тоді як фактично вказані роботи проводилися « 14 лютого 2011 року» (а.с. 72).

Повторно, суд звертає увагу на те, що показники лічильника на спірному об'єкті, зафіксовані працівниками позивача в акті від 14 лютого 2011 року (а.с. 71) - « 001113 кВт» свідчать про достовірність відомостей про показники, зазначені відповідачем в акті про об'єми спожитої електричної енергії за розрахунковий період з 05 січня 2011 року по 07 лютого 2011 року (а.с. 14) - « 001112 кВт», що спростовує твердження представника відповідача про недостовірність даних, викладених у вказаному акті.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність виставлення позивачем до сплати відповідачу рахунку № 795 від 08 лютого 2011 року за використану електричну енергію у січні - лютому 2011 року, оскільки, як було встановлено судом з матеріалів справи, ТП -149 у вказаному періоді знаходилося в оренді та користуванні відповідача, розрахунок заборгованості проведений позивачем вірно та на підставі відомостей, які підтверджуються доказами, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову оплата судового збору покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 18 листопада 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства «Індустрія цифрових ілюзій» (вул. Самокіша, буд. 24/23, кв. 5, м. Сімферополь, АР Крим, 95017, код ЄДРПОУ 32085567) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 98500, р/р № 26031301617847 в КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість в сумі 7 135.24 грн..

3. Стягнути з приватного підприємства «Індустрія цифрових ілюзій» (вул. Самокіша, буд. 24/23, кв. 5, м. Сімферополь, АР Крим, 95017, код ЄДРПОУ 32085567) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 98500, р/р № 26009300617847 в КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 1720.50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська