Рішення

від 07.11.2013 по справі 910/11278/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11278/13 07.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартгайд"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Ільєнко О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Никоноров Є.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 07 листопада 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

12 червня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 10.06.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ПЛАСТ" (відповідач) заборгованості за договором поставки № 192 від 21 березня 2011 року в сумі 205 974,84 грн. з них основного боргу - 112 715,75 грн. (сто дванадцять тисяч сімсот п'ятнадцять гривень 75 копійок), пені - 8 361,30 грн. (вісім тисяч триста шістдесят одну гривню 30 копійок) та процентів за користування чужими грошовими коштами - 84 897,79 грн. (вісімдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім гривень 79 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 192 від 21 березня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому, за викладених у відзиві підстав, проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 16.07.2013 року.

08 липня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/11278/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 року було відкладено розгляд справи до 06.08.2013 року, у зв'язку із неявкою представників відповідача в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року судом, за клопотанням представника відповідача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 27 серпня 2013 року.

27 серпня 2013 року через канцелярію до суду від відповідача надійшло клопотання № 27/08/13-02 від 27.08.2013р. «Про витребування доказів» в якому заявник просив суд витребувати у позивача оригінали видаткових накладних. Відповідне клопотання було судом задоволено.

В судовому засіданні 27 серпня 2013 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 02 вересня 2013 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Розпорядженням від 02.09.2013р. В.о. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/11278/13 для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 року справу № 910/11278/13 прийнято до провадження судді Спичака О.М. та призначено розгляд справи на 15.10.2013 року.

Розпорядженням від 15.10.2013р. В.о. Голови Господарського суду міста Києва передано справу № 910/11278/13 для розгляду судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року справу № 910/11278/13 прийнято до провадження судді Коткова О.В. та ухвалено розглядати справу в судовому засіданні призначеному на 15.10.2013 року.

30 серпня 2013 року через канцелярію до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 29.10.2013р. «Про витребування доказів» в задоволенні якого судом, з підстав його необґрунтованості, було відмовлено.

14 жовтня 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, у зв'язку з проведенням державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "АВ ПЛАСТ", відповідно до яких останнього перейменовано на ТОВ "Смартгайд" та змінено місцезнаходження вказаної юридичної особи, у підтвердження чого надав копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 067266 та клопотання про призначення у справі судової експертизи, які долучено судом до матеріалів справи № 910/11278/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача відкладено до 07.11.2013 року, судом змінено найменування відповідача з Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ ПЛАСТ" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Смартгайд" (ідентифікаційний код 36871788).

14 жовтня 2013 року через канцелярію до суду від відповідача надійшло клопотання № 14/10/13-02 від 14.10.2013р. «Про призначення судової експертизи». Суд зазначає, що подане відповідачем клопотання № 14/10/13-02 від 14.10.2013р. про призначення судової експертизи судом розглянуто і задоволенню, з підстав його необґрунтованості в аспекті вимог ст.ст. 41, 79 Господарського процесуального кодексу України, не підлягає, оскільки має на меті знайти можливість аргументації на підтвердження своїх суб'єктивних тверджень викладених у відзиві на позов, а тому, враховуючи, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а у відповідача відповідні докази відсутні, його клопотання на стадії розгляду справи буде порушенням прав позивача та рівності сторін в судовому процесі.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 березня 2011 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки № 192 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених Договором товар (партію товару) в кількості, асортименті та по цінах вказаних в накладних на відпуск товару, які є невід'ємною частиною Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 112 715,75 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 112 715,75 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зауважив на тому, що позовні вимоги TOB «Белтім» є необґрунтованими, недоведеними та безпідставними.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 21 березня 2011 року між сторонами укладено договір поставки № 192 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах передбачених Договором товар (партію товару) в кількості, асортименті та по цінах вказаних в накладних на відпуск товару, які є невід'ємною частиною Договору.

За п. 6.2 Договору поставки підписання накладної Покупцем (його представником) свідчить про приймання ним товару (партії товару) за якістю і кількістю без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що в квітні 2011 року позивач передав товар на загальну суму 112 715,75 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: 1047 від 20.04.2011р. та 1109 від 28.04.2011р. (копії накладних містяться в справі, оригінали вказаних накладних були оглянуті судом та долучені до матеріалів справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідних видаткових накладних і довіреностями Покупця на отримання товару, що свідчить про приймання останнім товару (партії товару) за якістю і кількістю без зауважень (копії довіреностей містяться в справі, оригінали довіреностей оглянуті судом та долучені до справи).

20 та 28 квітня 2011 року Продавцем виписані податкові накладні на товар по Договору на суму 112 715,75 грн.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що розрахунок за отриманий товар здійснюється шляхом оплати 100% вартості на протязі 14 календарних днів після передачі товару Покупцю у безготівковому порядку на рахунок Постачальника. Партією товару вважається товар, поставлений по одній накладній (акту прийому передачі і тому подібне). Поставлений товар повинен бути сплачений Покупцем до закінчення терміну відстрочення платежу.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, а також те, що доказів оплати прийнятого за якістю і кількістю без зауважень товару по Договору, станом на листопад 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 112 715,75 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З пункту 7.2. Договору випливає, що в разі невиконання або неналежного виконання Покупцем зобов'язань по оплаті за Договором, він несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення з дня виникнення до дня фактичної оплати.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що Покупець розрахунок за отриманий товар шляхом оплати 100% вартості на протязі 14 календарних днів після передачі товару на рахунок Постачальника не здійснив, обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 361,30 грн. пені за порушення обов'язку, визначеного у п. 5.1. Договору.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за невиконання зобов'язань за угодою сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за пунктом 7.2. Договору в разі прострочення оплати більш ніж на 3 (три) календарних дня Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 36 (тридцять шість) % річних від вартості неоплаченого в строк товару (партії товару з дня настання терміну оплати товару (партії товару) до дня фактичної оплати.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товарів, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає 84 897,79 грн. 36% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 4 119,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смартгайд" (ідентифікаційний код 36871788, адреса: 01014, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 14), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтім" (ідентифікаційний код 34719902, адреса: 07443, Київська обл., Броварський р-н, смт. Калинівка, вул. Ігорева, буд. 12), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 112 715,75 грн. (сто дванадцять тисяч сімсот п'ятнадцять гривень 75 копійок), пені - 8 361,30 грн. (вісім тисяч триста шістдесят одну гривню 30 копійок), процентів за користування чужими грошовими коштами - 84 897,79 грн. (вісімдесят чотири тисячі вісімсот дев'яносто сім гривень 79 копійок) та судові витрати - 4 119,50 грн. (чотири тисячі сто дев'ятнадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/11278/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.11.2013р.

Суддя О.В. Котков