cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" жовтня 2013 р. Справа № 911/3404/13
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства «Рось», Київська область, м. Сквира
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфеб», Київська область, м. Бровари
про стягнення 31445,84 грн.
секретар судового засідання Бердило І.П.
за участю представників:
від позивача: Харун М.Р. (довіреність б/н від 2 вересня 2013 року);
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство «Рось» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфеб» (далі - відповідач) про стягнення 31445,84 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди за №122/1 від 1 січня 2012 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за орендоване майно за період: січень 2012 року - травень 2012 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 31445,84 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 4 вересня 2013 року та призначено справу до розгляду на 18 вересня 2013 року.
Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.
Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 4 вересня 2013 року, від 18 вересня 2013 року та від 1 жовтня 2013 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
29 жовтня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем (за договором - орендодавець) та відповідачем (за договором - орендар) 1 січня 2012 року укладено договір оренди за №122/1.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування без права суборенди холодильну камеру №13 (1й поверх МФ), що знаходиться за адресою : м. Київ, вул. Академіка Білецького, 34, та має площу 147,50 м 2 (далі - об'єкт оренди) та зобов'язується сплачувати орендну плату.
Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що приймання-передача об'єкту оренди здійснюється на підставі акту прийому-передачі об'єкту оренди, який підписується сторонами і є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до пункту 2.1.2 договору сторони домовились, що датою початку використання об'єкту оренди орендарем є дата підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди.
Згідно пункту 2.2 договору приймання-передача об'єкту з оренди здійснюється на підставі акту прийому-передачі об'єкту оренди, який підписується сторонами і є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору договір вступає в дію з 1 січня 2012 року і діє до 31 грудня 2012 року.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що розмір орендної плати складає 8850,00 грн. за 1 місяць.
1 січня 2012 року між позивачем та відповідачем підписано акт прийому-передачі холодильної камери, згідно якого, позивач передав відповідачу об'єкт оренди.
З наявних в матеріалах справи прибуткових касових ордерів вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату послуг з оренди майна у розмірі 14000,00 грн., в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 31445,84 грн. за період січень 2012 року - травень 2012 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 31445,84 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сфеб» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 5, кв. 79, код 36432689) на користь Приватного підприємства «Рось» (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Р. Люксембург, 14, код 32191954) - 31445 (тридцять одна тисяча чотириста сорок п'ять) грн. 84 коп. заборгованості та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено - 31 жовтня 2013 року
Суддя Заєць Д.Г.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2013 |
Оприлюднено | 18.11.2013 |
Номер документу | 35279580 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Заєць Д.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні