Рішення

від 15.11.2013 по справі 927/1252/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2013 року Справа №927/1252/13

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Науково виробнича фірма „Технофантазія",

пр. Червоної калини, буд. 47, кв. 33, м. Львів, 79070,

до відповідача: публічного акціонерного товариства „Ніжинський механічний завод",

вул. Богдана Хмельницького, 37, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600,

про стягнення 4177,86 грн.

Суддя Ж.В. Блохіна

Представники сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Кубрак Н.О., довіреність №796 від 13.06.2013 року.

В судовому засіданні 12.11.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково виробнича фірма „Технофантазія" подано позов до публічного акціонерного товариства „Ніжинський механічний завод" про стягнення 4177,86 грн., з них: 4000,00 грн. основного боргу по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу за договором №59 від 16.03.2012р. та 177,86 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1200,00 грн., що становить витрати позивача по оплаті послуг адвоката, на підставі ст. 49 ГПК України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Позивач надіслав на адресу суду клопотання від 08.10.2013 року про розгляд справи без участі його представника.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача визнає позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечує щодо стягнення витрат по оплаті послуг адвоката.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, позивач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

16 березня 2012 року між публічним акціонерним товариством „Ніжинський механічний завод" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю „НВФ"Технофантазія" (експедитор) укладено договір на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях №59.

Згідно п. 1.1 договору даний договір обумовлює порядок взаємовідносин при організації та виконанні перевезень вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні та розрахунки за ці перевезення між замовником та експедитором. Замовник доручає, а експедитор зобов'язується за винагороду організувати в інтересах замовника транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, пред'явлених ним для перевезення автомобільним транспортом згідно договору-заявки, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 1.4 договору конкретні обсяги вантажів, строки та граничні норми оплати перевезення по кожному конкретному замовленню оформляються договором-заявкою, яка подається замовником експедитору у письмовій формі. Договір - заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками обох сторін. Факс-копія договору-заявки має юридичну силу оригіналу.

Оплата замовником здійснюється шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок експедитора протягом 5 банківських днів з моменту отримання ним оригіналів: рахунку, товарно-транспортної накладної або міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), податкової накладної, акту виконаних робіт експедитора, якщо інше не вказано в договорі-заявці (п. 3.1 договору).

Між позивачем та відповідачем складена заявка №16 від 16.03.2012р. на перевезення певного вантажу. В даній заявці вказана вартість послуг - 4000,00 грн., а також вказано умови оплати - 100% попередньої оплати на момент завантаження.

Позивачем також складений і переданий відповідачу рахунок на оплату наданих послуг №58 від 20.03.2012 року на суму 4000,00 грн.

Надання позивачем послуг з перевезення відповідно до вищевказаної заявки підтверджується актом надання послуг №60 від 20.03.2012 року на суму 4000,00 грн., копією товарно-транспортної накладної №14 від 19.03.2012 року та податковою накладною.

Як підтверджено вищевказаними доказами, позивачем надано відповідачу послуги на суму 4000,00 грн., що є грошовим зобов'язанням останнього.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В заявці на перевезення вантажу №16 від 16.03.2012р. зазначено умови оплати - 100% попередньої оплати на момент завантаження.

Завантаження здійснювалось 19.03.2012 року. Отже, відповідач повинен був оплатити вартість послуг з перевезення вантажу до 19.03.2012 року.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України:

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу відповідно до умов договору №59 від 16.03.2012р. за вищевказаною заявкою, а відтак, виходячи з вищевикладених норм законодавства та умов договору, у відповідача виникло зобов'язання оплатити вартість отриманих за актом надання послуг у строки, передбачені умовами договору, яке він порушив.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача борг по оплаті послуг у суму 4000,00 грн.

Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач також просить стягнути з відповідача 177,86 грн. 3% річних за період прострочки грошового зобов'язання з 19.03.2012 року по 12.09.2013 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про правомірність їх нарахування.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 4177,86 грн., з них 4000,00 грн. основного боргу за надані послуги по перевезенню вантажу за договором №59 від 16.03.2012р. та 177,86 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1200,00 грн., що становить витрати позивача по сплаті послуг адвоката.

Звернення до суду для захисту конституційного права кожного на правову допомогу безпосередньо на підставі частини третьої статті 8 Конституції України гарантується. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом (частина друга статті 10 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року). Згідно з частиною другою статті 59 Конституції України для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі. Зі змісту частини першої статті 59 Конституції України вбачається, що правова допомога може надаватися на платній чи безоплатній основі. Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представництво інтересів юридичних осіб у господарському суді здійснюють керівники підприємств і організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, а також особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, зокрема адвокати та інші фахівці у галузі права. Отже, юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом (частина перша статті 44 Кодексу). Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом (частина п'ята статті 49 Кодексу).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України послуги адвоката відносяться до складу судових витрат і розподіляються судом на відшкодування іншій стороні при винесенні рішення.

01.08.2013 року між адвокатським об'єднанням „Юридична фірма „Гринчук Мазур та Партнери" та ТОВ „НВФ "Технофантазія" укладено договір про надання правової допомоги, яку надав адвокат Мазур А.В, що підтверджується звітом про хід виконання доручення товариства, актом №13.049-01 приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2013р., копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане Мазур А,В., ордером на надання правової допомоги адвокатом Мазуром А.В.

Приймаючи до уваги, що позивачем сплачено за послуги адвоката А.В. Мазур 1200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6429 від 13.09.2013р., суд, враховуючи обставини справи, зокрема, ціну позову, її складність, доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1200,00 грн. витрат за послуги адвоката.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Ніжинський механічний завод" (вул. Богдана Хмельницького, 37, м. Ніжин, Чернігівська область, ідентифікаційний код 14312565, р/р 26005300610097 Публічне акціонерне товариство „Банк „Демарк", МФО 353575) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Науково виробнича фірма „Технофантазія" (пр. Червоної калини, буд. 47, кв. 33, м. Львів, ідентифікаційний код 20787657, р/р 2600830180 філія Львівського обласного управління ВАТ „Ощадбанк України", МФО 325795) 4000,00 грн. боргу, 177,86 грн. трьох відсотків річних, 1200,00 грн. витрат по сплаті послуг адвоката та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.11.2013 року.

Суддя Ж.В. Блохіна