Рішення

від 13.11.2013 по справі 905/7241/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.11.2013 Справа № 905/7241/13

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект», м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 3298,07 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: - Стаканкова А.В. - довіреність від 27.09.2013р.;

від відповідача: Солохненко Г.М. за довіреністю №01-11/1186 від 24.09.2013р.;

Позивач, Дочірнє підприємство приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект», м. Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 3298,07 грн., а саме 2901,32 грн. основного боргу, пеню у розмірі 326,58 грн., індекс інфляції у розмірі 5,79 грн., 3% річних в розмірі 64,38 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 54/04-12 від 18.04.2012 р., специфікацію №6 від 10.10.2012 р., видаткову накладну № 45085 від 07.11.2012р., довіреність № 559 від 06.11.2012 р., рахунок на оплату по замовленню № 50284 від 01.10.2012 р., претензію № 50 від 08.04.2013 р.,

29.10.2013 р. позивачем надано клопотання про залучення до матеріалів справи докази часткової оплати відповідачем заборгованості за договором поставки № 54/04-12 від 18.04.2012 р.

Через канцелярію суду 13.11.2013 р. відповідачем надано відзив на позовну заяву. Відповідач повідомив про підписання акту звіряння з позивачем та визнання позовних вимог в частині основного боргу. Проти позовних вимог в частині нарахованих штрафних санкцій заперечував з огляду на недотримання вимог закону щодо порядку здійснення їх розрахунків.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

18.04.2012 р. між Дочірнім підприємством приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» (Замовник) був укладений договір поставки № 54/04-12 (надалі Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується у порядку, на умовах і в терміни, передбачені цим Договором поставити (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити сантехнічні матеріали, які надалі іменується Товар у строки і в порядку, зазначеним у відповідних додатках до цього договору - Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

За умов п. 11.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 р., а в частині невиконаних зобов'язання - до повного їх виконання. Означений договір підписаний сторонами та засвідчений печатками підприємств без зауважень.

За умов п. 1.3. Договору асортимент, кількість, ціна Товару затверджується Сторонами в специфікації, яка є невід'ємною його частиною. Специфікаціями також за умов п. 2.1. договору визначається вартість товару.

Фактична передача товару покупцю підтверджується відповідними документами, підписаними уповноваженими особами сторін (п.2.5. Договору). Датою платежу є дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 2.6. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Договору поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених у відповідній специфікації на кожну партію товару. Право власності і ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до Покупця після підписання уповноваженими особами Сторін актів прийому-передачі товару або накладних.

Датою передачі товару вважається дата, зазначена в акті прийому - передачі товару або в накладних, підписаних сторонами(п. 3.3. Договору).

За умов п. 3.4. Договору супровідними документами на товар вважаються: рахунок на оплату, видаткова накладна на товар, податкова накладна відповідно до вимог ст.ст. 187, 201 ПК України.

Сторонами підписана специфікація №6 від 10.10.2012 р., відповідно до якої узгоджені, зокрема, найменування, кількість та ціна продукції, загальна вартість продукції, умови поставки, строки поставки, строки оплати:

1. Загальна вартість товару - 9660,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 1610,00 грн.;

2. Умови поставки: EWX (поставка автотранспортом покупця) Україна 83060, м. Донецьк, пров. Кісловодський, 31а (Інкотермс у редакції 2010 р.);

3. Порядок оплати - 100% замовленого товару, зазначеного в цій специфікації оплачується Покупцем протягом 10 календарних днів з моменту фактичної поставки товару, згідно п. 2 цій специфікації.

4. Порядок поставки 100% замовленого товару, зазначеного в цій специфікації, постачається протягом 30 календарних днів з дати підписання цій специфікації.

На виконання умов зазначеного договору позивач 07.11.2012 р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 9660,00грн., обумовлену договором поставки продукції та Специфікацією.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується видатковою накладною № 45085 від 07.11.2012р. з відміткою про отримання (підписом уповноваженої особи про отримання) та довіреністю № 559 від 06.11.2012 р.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Згідно п. 2.3. Договору оплата за поставлений товар за цим договором здійснюється Покупцем на підставі рахунку, порядок оплати вказується у відповідній Специфікації, які яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.4. Договору платежі за цим Договором здійснюються за безготівковим розрахунком на поточний рахунок Постачальника, з використанням платіжних доручень, у національній валюті України - гривні.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умов п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлений товар оплатив не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості ТОВ «Енергокапітал» на час розгляду справи становить 2901,32 грн., тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 326,58 грн. відповідно до п.8.3. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Згідно п 8.3. Договору покупець у разі прострочення оплати за товар, сплачує продавцеві пеню в розмірі 2й облікової ставки НБУ від вартості не сплаченого у строк товару, за кожен день прострочення.

Заявлений до стягнення розмір пені у сумі 326,58 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про його невірність з огляду на ігнорування приписів ст.232 ГК України, в частині припинення нарахувань через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, умовами специфікації №6 від 10.10.2012 р. передбачено розрахунок протягом 10 (десять) банківських днів з дати поставки Товару. Як вже зазначалось вище, продукції була поставлена 07.11.2012р. згідно з видатковою накладною № 45085. Таким чином, датою початку нарахувань слід вважати 18.11.2012 р.

Виходячи з вищенаведеного, належний до стягнення розмір пені за період з 18.11.2012 р. по 18.05.2013 р. на суму основного боргу 2901,32 грн. становить 215.67 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 110,91 грн. задоволенню не підлягають.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 64,38 грн. за період з 18.11.2012 р. по 27.09.2013 р., індексу інфляції у розмірі 5,79 грн. за період з 18.11.2012 р. по 27.09.2013 р. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлений до стягнення розмір 3% річних у сумі 64,38 грн. за період з 18.11.2012 р. по 27.09.2013 р. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про математичну неточність означеної суми.

Додатково суд повідомляє, що належною до стягнення сумою 3% річних за період з 18.11.2012 р. по 27.09.2013 р. є 74,61 грн. Проте, виходячи з приписів діючого ГПК України, зокрема ст. 83, господарський суд не наділено правом виходити за межі позовних вимог без наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони.

Таким чином, задоволенню підлягає заявлений позивачем до стягнення розмір 3% річних у сумі 64,38 грн. за період з 18.11.2012 р. по 27.09.2013 р.

Що стосується заявленого до стягнення розміру індексу інфляції у сумі 5,79 грн. за період з грудня 2012 р. по вересень 2013 р., суд зазначає наступне.

Позивач при розрахунку індексу інфляції не врахував Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (лист № 62-97р від 03.04.1997).

Зокрема, якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Сукупний індекс інфляції за зазначений період складає 99,39%., тобто при розрахунку інфляційних втрат позивач не враховував наявність дефляції за період з грудня 2012 р. по вересень 2013 р.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції в сумі 5,79 грн. за період з грудня 2012 р. по вересень 2013 р. задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 536, 549, 625, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект», м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 3298,07 грн., а саме 2901,32 грн. основного боргу, пеню у розмірі 326,58 грн., індекс інфляції у розмірі 5,79 грн., 3% річних в розмірі 64,38 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергокапітал» (83028, м. Донецьк, вул.Майська, буд.66, код ЄДРПОУ 32672040) на користь Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства «Сантехкомплект» (83060, м. Донецьк, пер.Кисловодський, буд. 31А, код ЄДРПОУ 24818484) заборгованість у розмірі 2901,32 грн. основного боргу, пеню у сумі 215.67 грн., судовий збір у розмірі 1659,62 грн.

В вимогах в частині стягнення пені у розмірі 110,91 грн., індексу інфляції у розмірі 5,79 грн. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко