Рішення

від 12.11.2013 по справі 910/10982/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10982/13 12.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод»

До Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»

Про стягнення 7 404,59 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Марченко К.І. представник за довіреністю № 129/04 від 26.03.13.

Від відповідача: Омельчук О.О. представник за довіреністю № 388/2013 від 25.02.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (далі - відповідач) про стягнення 7 404,59 грн. (7 194,66 грн. - страхового відшкодування, 209,93 грн. - пені).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано зобов'язання по виплаті позивачу страхового відшкодування, внаслідок пошкодження автомобіля позивача страхувальником відповідача. Тому у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, що зумовило нарахування пені та звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.13. порушено провадження у справі № 910/10982/13; розгляд справи призначено на 02.07.13.

02.07.13. представником відповідача через відділ діловодства суду подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» проти позову заперечує з підстав, викладених в відзиві.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/10982/13 призначено до розгляду на 12.09.13.

В судових засіданнях 12.09.13., 01.10.13., 17.10.13. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України судом оголошувались перерви до 01.10.13., 17.10.13., 29.10.13. відповідно.

При цьому, в судовому засіданні 01.10.13. представником позивача подано додаткові письмові пояснення у справі.

В зв'язку з перебуванням судді Ващенко Т.М. у відпустці, справу № 910/10982/13 призначено до розгляду на 12.11.13.

В судовому засіданні 12.11.13. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.11.13. в усному порядку позов визнав частково.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/10982/13.

В судовому засіданні 12.11.13. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.12. о 11:20 год. в м. Запоріжжя на перехресті пр. Металургів та вул. Богдана Хмельницького, керуючи автомобілем марки Volvo, д.р.н. АА49-56СТ, при зміні напрямку руху транспортного засобу не зайняв крайнього лівого положення та скоїв зіткнення з автомобілем марки Hyundai Sonata, д.р.н. СА9000АХ під керуванням Крутило О.В., що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів, чим порушив ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду міста Києва від 28.03.12. в адміністративній справі № 3-1346/2012р. Кушнір Олександра Васильовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки Volvo, д.р.н. АА49-56СТ, застрахована у Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс».

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Позивач звернувся до відповідача із заявою № 37/04 від 23.01.13. про виплату страхового відшкодування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вказану заяву отримав та направив позивачу лист-відповідь № 335/13 від 05.02.13., в якій вказав, що Приватним акціонерним товариством «Європейський страховий альянс» було складено страховий акт № 186/12/50/ЦВ04/01/2 на підставі якого прийнято рішення про сплату позивачу страхового відшкодування в сумі 7 194,66 грн.

Далі, позивач повторно звернувся до відповідача з листом-заявою № 139/04 від 09.04.13. про виплату страхового відшкодування в розмірі 7 194,66 грн.

Відповідач направив позивачу лист-відповідь № 1229/2/13 від 16.05.13. в якому вибачається за невчасну виплату страхового відшкодування та обіцяє вжити всіх заходів щодо такої виплати в термін до 25.06.13.

Як вбачається з висновку щодо розміру заподіяної шкоди від 25.09.12. об'єкта оцінки автомобіля марки Hyundai Sonata, д.р.н. СА9000АХ, розмір заподіяної шкоди визначено у сумі 7 704,66 грн. на підставі авто товарознавчого дослідження від 30.05.13., при цьому, враховано коефіцієнт фізичного зносу на суму 2 082,86 грн.

Згідно з розрахунком суми страхового відшкодування та самого страхового акту № 186/12/50/ЦВ04/01/2 від 18.10.12., страхова виплата становить 7 194,66 грн. з розрахунку: сума завданої третій особі шкоди (7 704,66 грн.) - франшиза (510,00 грн.).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" унормовано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При цьому, п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено обов'язок страховика при настанні страхового випадку відшкодувати у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаними нормами врегульовано правовідносини, пов'язані у тому числі із визначенням розміру збитків у правовідносинах у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Добровільним же страхуванням, згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування", є страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

При цьому, приписами ст. 25 Закону України "Про страхування", якими визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Отже, Закон України "Про страхування" не містить положень, які б зобов'язували страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням лише автотоварознавчої експертизи, проведеної оцінювачем або суб'єктом оціночної діяльності, а також лише на підставі звіту про оцінку колісного транспортного засобу.

Вказану правову позицію викладено в постанові Вищого господарського суду України від 05.08.13. у справі № 5011-12/11966-2012.

Крім того, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідачем було проведено автотоварознавче дослідження від 30.05.12.

Вказане вище спростовує посилання відповідача, викладені в письмовому відзиві на позов.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у вказаному відзиві відповідач підтверджує те, що сума, що підлягає відшкодуванню становить: 7 704,66 грн. - 510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 510,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 7 194,66 грн. = 7 704,66 грн. - 510,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату суми страхового відшкодування в розмірі 209,93 грн. на підставі п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Приписами статті п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Проте, вказана норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору, внаслідок чого вимога про стягнення з відповідача 209,93 грн. пені є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вказану правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України 12/052 від 26.09.12. у справі № 4/17-3520-2011.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 7 194,66 грн.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, б. 33-37; ідентифікаційний код 19411125) на користь Публічного акціонерного товариства «Іркліївський маслосирзавод» (19950, Черкаська обл., Чорнобаївський район, село Іркліїв, вул. Леніна, б. 2; ідентифікаційний код 00447801) 7 194 (сім тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 66 коп. - страхового відшкодування, 1 671 (одну тисячу шістсот сімдесят одну) грн. 71 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.13.

Суддя Т.М. Ващенко