Рішення

від 13.11.2013 по справі 912/1627/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 рокуСправа № 912/1627/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у засіданні справу № 912/1627/13

за позовом: приватного підприємства "Фідагро";

до відповідача: Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України;

про визнання недійсним рішення.

Представники:

позивача - Хоменко О.А., довіреність б/н від 15.10.13;

відповідача - завідувач юридичним сектором Бамбуляк І.В., довіреність № 4 від 24.02.06.

Приватне підприємство "Фідагро" (далі по тексту - Підприємство) звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним рішення адміністративної колегії Кіровоградського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.08.13 № 126 по справі № 46-СДР/05-13 (далі по тексту - Рішення), стягнути з відповідача на користь позивача 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Оспорюваним Рішенням визнано дії Підприємства щодо неподання інформації на вимогу територіального відділення Антимонопольного комітету України № 451 від 27.02.13 у встановлені головою відділення строки порушенням, передбаченим пунктом 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", і за таке порушення на Підприємство накладений штраф у розмірі 20 000 грн.

Позов обґрунтований посиланням на те, що у відповідача були відсутні правові підстави вимагати надання інформації, зазначеної у вимозі № 451 від 27.02.13, так як доручення Антимонопольного комітету України від 17.09.12 № 13-01/511 з огляду на ст. 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не може бути підставою для отримання інформації, і, крім того, доручення, датоване 17.09.12 взагалі ставить під сумнів його дійсність.

У відзиві на позов, поданому 30.10.13, Кіровоградське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту - територіальне відділення АМКУ) просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що

вимога голови територіального відділення № 451 від 27.02.13 надіслана Підприємству з метою надання ним інформації, яка б давала можливість провести повне та всебічне дослідження стану конкуренції на ринку послуг сертифікованих зернових складів;

відповідно до ст. ст. 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", вимоги голови територіального відділення в межах його компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ним строки, і обов'язок надання інформації на запит повинен виконуватися суб'єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата територіальним відділенням справа про порушення конкуренційного законодавства;

у встановлений термін інформація на вимогу надана не була, і це унеможливило проведення дослідження регіональних ринків послуг сертифікованих зернових складів та виконання доручення Антимонопольного комітету України у повному обсязі;

у листі від 12.08.13 № 107 Підприємством причиною неподання інформації на запит зазначена свою неуважність.

У засіданні 04.11.13 господарським судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 14:00 13.11.13.

При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників сторін у засіданні господарський суд встановив наступне.

За ст. 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України і може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Підприємство отримало Рішення 20.08.13, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, і оскаржило його до господарського суду 16.10.13, тобто у межах двомісячного строку, встановленого Законом.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є:

неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Посилаючись у позовній заяві на зазначену норму Закону, Підприємство не вказало конкретної підстави для визнання господарським судом Рішення недійсним.

Пункт 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, що встановлено ч. ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до редакції ст. 1 названого Закону, органи Антимонопольного комітету України - Антимонопольний комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України.

Таким чином, Рішення прийняте органом уповноваженим на це Законом України "Про захист економічної конкуренції" із зазначенням підстав, передбачених таким Законом.

Підприємством 05.03.13 отримано вимогу голови територіального відділення АМКУ "Про надання інформації" № 451 від 27.02.13, в якій вимагалося до 15.03.13 на виконання доручення Антимонопольного комітету України від 17.09.12 № 13-01/511 щодо дослідження стану конкуренції на ринку послуг сертифікованих зернових складів та на підставі ст. ст. 17, 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" надати відповідну інформацію за переліком.

Докази того, що Підприємство зверталося до територіального відділення АМКУ з клопотанням про продовження строку надання інформації, чи/або за роз'ясненням щодо запитуваної інформації відсутні та підстав її надання.

З посиланням на вимогу № 451 від 27.02.13 за вих. № 22 від 10.06.13 Підприємство надало інформацію у формі таблиць №№ 1-4. Про причини, за яких інформація, витребувана для надання її у строк до 15.03.13 була надана із порушенням терміну, зазначеного у вимозі № 451 від 27.02.13, у позовній заяві не викладено.

Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави вимагати надання інформації, зазначеної у названій вимозі.

Господарський суд вважає доводи Підприємства помилковими.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною другою статті 12 зазначеного Закону передбачено, що повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції, нормативного і методичного забезпечення діяльності Антимонопольного комітету України та застосування законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, між іншим, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) (пункти 5, 12 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Аналогічні повноваження закріплено й у Положенні про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України 23 лютого 2001 року № 32-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за № 291/5482, зокрема, пункт 3 частини першої, між іншим передбачає, що відділення АМК має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Крім того, виходячи зі змісту статей 22, 22 і Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Отже, виходячи із положень вищезазначених норм чинного законодавства, а також встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи територіальне відділення АМКУ в особі його голови у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Підприємства відповідну інформацію, необхідну для дослідження ринку послуг сертифікованих зернових складів.

Як вбачається із Рішення та не спростовано у позовній заяві, у відповідь на подання з попередніми висновками про результати розгляду справи Підприємство листом від 12.08.13 № 107 повідомило, що порушення визнане повністю. Визнання вчинення порушення враховано у Рішенні при визначенні розміру штрафу.

Господарський суд, зважаючи на вищевикладене, відмовляє заявнику у задоволенні його позову.

Судові витрати у сумі 1 147 грн. судового збору покладаються на позивача згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У засіданні 13.11.13 господарським судом проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.11.13.

Суддя Н. В. Болгар