Постанова

від 13.11.2013 по справі 640/16993/13-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 640/16993/13-п Головуючий у 1 інстанції

Провадження № 33/790/731/2013 Сенаторов В.М.

Категорія: ст.483 ч.1 МК України

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року м. Харків

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В. , за участю прокурора Шитікова О.М. , представника митниці Горбонос І.К., представника особи, відносно якої провадження у справі закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП, ОСОБА_3 - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2013 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.483 ч.1 МК України , відносно

ОСОБА_3 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, директора ТОВ «Лецитал» , мешкає за адресою : АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2013 року постановою судді Київського районного суду м.Харкова провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 закрито на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв*язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Не погодившись з винесеним процесуальним рішенням судді, Харківська митниця Міндоходів в особі заступника начальника митниці - начальника управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Міндоходів Коваленка В.М. , звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що висновок суду про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3 не відповідає дійсним обставинам справи, а рішення прийняте судом з порушенням норм матеріального права. На думку апелянта, доведеним є факт переміщення через митний кордон України директором ТОВ «Лецитал» ОСОБА_3 товару - соєвого лецитину(Е322), що використовується в харчовій промисловості вагою 95040 кг загальною вартістю 873 538 грн. з приховуванням від митного контролю, а саме з поданням митному органу як підстави для їх переміщення документів, що містять неправдиві дані про наявність контракту між декларантом та компанією «Shivam Olis&Proteins Industry»(Індія) та про вартість товару. Апелянт вважає висновок суду першої інстанції щодо відсутності доказів , які б свідчили про наявність складу правопорушення в діях ОСОБА_3 необґрунтованим. Автор апеляційної скарги просить скасувати постанову судді від 10 жовтня 2013 року та винести нову, якою директора ТОВ «Лецитал» ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції цієї статті, а саме штрафу в розмірі 100% вартості товарів з конфіскацією цих товарів, а враховуючи, що товар не вилучався, в постанові зазначити про стягнення його вартості.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника митниці , який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі ; прокурора, який вважав апеляційну скаргу обґрунтованою лише в частині наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3, натомість зазначав про закінчення на момент розгляду справи судом першої інстанції строку притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за порушення митних правил ; думку представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, письмових заперечень на апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст.ст.486,489 МК України суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідальність за ч.1 ст.483 МК України настає у разі переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, 01 червня 2013 року головним інспектором оперативно-аналітичного відділу Управліннґ боротьби з контрабандою та митними порушеннями Харківської митниці Міндоходів Волокітіним Є.П. було складено протокол про порушення митних правил №462/80700/13 відносно директора ТОВ «Лецитал» ОСОБА_3 ( а.с.3-6), який 04 жовтня 2013 року направлений для розгляду до місцевого суду ( а.с.120).

На думку автора протоколу, в діях директора ТОВ «Лецитал» ОСОБА_3 вбачається порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України, тобто дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів підробленого документу - контракту №SH 2012 від 30 листопада 2011 року між ТОВ «Лецитал» і компанією «Shivam Olis&Proteins Industry»(Індія) , та документу , що містить неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості, а саме - рахунок №113 від 25 травня 2012 року. На підтвердження даних, що зазначені в протоколі додані документи - відповідь Індійської сторони про те, що підписи на контракті №SH 2012 від 30 листопада 2011 року між ТОВ «Лецитал» і компанією «Shivam Olis&Proteins Industry»(Індія) не належать будь-кому зі співробітників компанії, а також встановлена невідповідність рахунку №113 від 25 травня 2012 року, відповідно до якого сума по інвойсу складає 72000 дол.США (замість 66240 дол.США).

Як встановив суд першої інстанції, 13 вересня 2013 року директором ТОВ «Лецитал» ОСОБА_3 керівнику митниці були надані пояснення щодо факту отримання від індійської сторони уточненого інвойсу №113 від 25 травня 2012 року, на підставі якого ТОВ «Лецитал» було проведено доплату різниці митних платежів, про що листом №04-13 від 01 липня 2013 року було повідомлено митниці.

Матеріали справи містять лист за підписом керівника компанії «Shivam Olis&Proteins Industry»(Індія) , із якого слідує, що в комерційний інвойс №113 від 25 травня 2012 року помилково не були включені витрати на доставку вантажу,фрахт та страховку, внаслідок чого вірною сумою по інвойсу є 72000 $, яка сплачена у повному обсязі та будь-яких матеріальних претензій щодо сплати по інвойсу компанія-постачальник немає. Цим же листом підтверджено наявність контракту №SH 2012 від 30 листопада 2011 року між ТОВ «Лецитал» і компанією «Shivam Olis&Proteins Industry»(Індія), який був підписаний ОСОБА_7 - особою, яка була наділена правом підпису таких документів за відсутності власника підприємства, та всі наступні поставки соєвого лецитину відбувались в межах виконання зазначеного контракту ( а.с.128).

Як зазначив суддя, доводи ОСОБА_3 про те, що при митному оформленні вказаного товару керівник ТОВ «Лецитал» надав правдиві відомості, не спростовані, а наявними доказами вина ОСОБА_3 у порушенні митних правил за ч.1 ст.483 МК України не доведена.

З таким висновком погоджується і апеляційний суд та, окрім того, звертає увагу апелянта на наступне:

Відповідно ч. 2 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст.522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі правопорушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477- 485 цього Кодексу- не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Передбачене ч.1 ст.483 МК України порушення митних правил, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме, під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю. Отже, зазначене порушення митних правил не є триваючим.

Останньою датою подання митної декларації, відповідно до протоколу, є - 04 квітня 2013 року , а рішення по справі судом першої інстанції прийняте - 10 жовтня 2013 року, тобто поза межами строку, передбаченого ч.2 ст.467 МК України, що, навіть за наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3 виключало можливість застосування до нього адміністративного стягнення.

Враховуючи викладене, постанова суду від 10 жовтня 2013 року є законною та обгрунтованою, скасуванню за доводами апеляційної скарги Харківської митниці Міндоходів не підлягає.

Керуючись ст.ст.527-528 МК України, ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2013 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення , передбачене ст.483 ч.1 МК України, відносно ОСОБА_3 у зв*язку із відсутністю в його діях складу правопорушення - залишити без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення , є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко