Постанова

від 22.10.2013 по справі 820/7587/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"22" жовтня 2013 р. Справа № 820/7587/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Волошко М.С.,

за участю: представника позивача - Рудь С.О.,

представника відповідача - Шляхти В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енерго-інтел" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енерго-інтел" (далі - позивач або ТОВ "НВП "Енерго-інтел") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач або ДПІ у Московському районі м.Харкова), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова від 29.03.2013 року за №0000442220, яким збільшено суму податкового зобов'язання ТОВ «НВП «Енерго-інтел» з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 21300грн., та за штрафними санкціями 5325грн., та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова від 29.03.2013 року за №0000432220 з податку на додану вартість за основним платежем 20287грн. та за штрафними санкціями 5071,75грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються наступним. Позивач стверджує, що здійснені ним господарські операції відповідають закону, є реальними та мають безпосереднє відношення до власної господарської діяльності; витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, були визначені, а податковий кредит з ПДВ був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних та первинних документів, а тому заниження податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енерго-інтел" не допускало.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судовому засіданні та поданих до суду письмових запереченнях (а.с.126) представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.03.2013 №0000432220 та №0000442220 прийняті ДПІ у Московському районі м.Харкова на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України; суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 29.03.2013 №0000432220 та №0000442220, є обґрунтованими.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Фахівцями ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енерго-інтел" (податковий номер 30755198) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Укрбудсервіс-Люкс" (податковий номер 34016914) за період з 01.01.2012 по 30.04.2012, за результатами якої складено акт №954/2220/30755198 від 15.03.2013 (а.с.9-25).

Згідно з висновками акта №954/2220/30755198 від 15.03.2013, перевіркою встановлено

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.135, 138, 187, 198 Податкового кодексу України за період з 01.01.2012 по 30.04.2012, що призвело до завищення доходу на загальну суму 36547,0грн. та витрат на загальну суму 27160грн., податкових зобов'язань на суму 7310грн., та завищення податкового кредиту на суму 5432грн. Дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість та у деклараціях: з податку на додану вартість внаслідок операцій з ТМЦ (робіт, послуг), отриманих за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 ПП «Укрбудсервіс-люкс» (податковий номер 340165914), та реалізованими покупцям - не є дійсними;

- неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності суб'єкта господарювання у порядку, передбаченому діючим законодавством України по зазначеним операціям (безтоварність операцій) по взаємовідносинам ТОВ «НВП «Енерго-інтел» за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 з ПП «Укрбудсервіс-люкс» (податковий номер 34016914) та відповідно подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до подальших покупців;

- порушення п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено валові витрати за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 на суму 101435,0грн., що призвело до заниження податку на прибуток та підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 21301грн., в тому числі за І квартал 2012 року в сумі 14425грн., за II квартал 2012 року в сумі 6876грн.;

- п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України занижено та підлягає сплаті до бюджету податок на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укрбудсервіс-люкс» (податковий номер 34016914) за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 на 20287,00грн., в тому числі: за січень 2012 року в сумі 3751,00грн., за лютий 2012 року в сумі 6025,00грн., за березень 2012 року в сумі 3962,00грн., за квітень 2012 року в сумі 6549,00грн.

На підставі акта перевірки №954/2220/30755198 від 15.03.2013 відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.03.2013

- №0000442220, яким збільшено суму податкового зобов'язання ТОВ «НВП «Енерго-інтел» з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 21300грн., та за штрафними санкціями на 5325грн. (а.с.26);

- №0000432220, яким збільшено суму податкового зобов'язання ТОВ «НВП «Енерго-інтел» з податку на додану вартість за основним платежем на 20287грн. та за штрафними санкціями на 5071,75грн. (а.с.27).

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013р. N229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1, зокрема, Державну податкову інспекцію у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Реорганізовано шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2. (Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013р. N229.) Зокрема, Державна податкова інспекція у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС реорганізована шляхом приєднання до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013р. N229 визначено територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Таким чином, Державна податкова інспекція у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області є правонаступником Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС у спірних правовідносинах.

Висновки акта про результати перевірки №954/2220/30755198 від 15.03.2013 обгрунтовуються наступним.

В ході проведення перевірки матеріалів наданих ТОВ «НВП «Енерго-інтел» та податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів якими зафіксовано цивільно-правові відносини платника податків, встановлено, що ТОВ «НВП «Енерго-інтел» на запит Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС від 23.10.2012 №8754/10/22-116 надані такі документи: договір доручення від 01.06.2011 з ПП «Укрбудсервіс-Люкс» (податковий номер 34016914), отримані податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення.

Згідно з договором від 01.06.2011 ПП «Укрбудсервіс-Люкс» (податковий номер 34016914) (постачальник) відвантажив ТОВ «НВП «Енерго-інтел» послуги, продукцію в кількості, асортименті, номенклатурі та по цінам, вказаним в видаткових накладних.

ДПІ у Московському районі м.Харкова посилається на акт від 09.08.2012 №276/2220/34016914 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Укрбудсервіс-люкс» (код ЄДРПОУ 34016914), з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 30.04.2012 року», яким встановлено факт неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності за період, що перевірявся.

Таким чином, на підставі використаних документів та баз даних ДПС, в ході проведення перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання; встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) підприємством за перевіряємий період на адресу покупця не має можливості.

Враховуючи вищевикладене, у ТОВ «НВП «Енерго-інтел» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.135 Податкового кодексу України. Щодо відображених у декларації з податку на прибуток даних в частині реалізації робіт, отриманих за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 від ПП «Укрбудсервіс-люкс» (податковий номер 34016914) - встановлено факт неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій в порядку, передбаченому діючим законодавством України по зазначеним операціям (безтоварність операцій).

Як наслідок, перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за І-ІІ квартал 2012 року встановлено його завищення на загальну суму 36547грн., у тому числі: за І квартал 2012 року в сумі 12464грн., за II квартал 2012 року в сумі 24083грн.

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 встановлено їх завищення всього у сумі 128595грн., у тому числі: за І квартал 2012 року в сумі 79546грн., за II квартал 2012 року 49049грн.

За період з 01.01.2012 по 30.04.2012 ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Енерго-інтел" задекларовано податок на прибуток у сумі 3454грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 встановлено його заниження на 21301грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» показників, за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 у загальній сумі 81391грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив операції із придбання послуг по пошуку замовників для постачання та установки електротехнічної продукції, приборів та систем обліку електротехнічної енергії, проектування та інших робіт, послуг з параметризування лічильників електроенергії та придбання матеріалів для подальшого перепродажу.

За період з 01.01.2012 по 30.04.2012 ТОВ «НВП «Енерго-інтел» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 5154грн.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах із ПП "Укрбудсервіс-Люкс" (податковий номер 34016914) у зв'язку з встановленими порушеннями податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 встановлено заниження ПДВ на суму 20287,00грн.

В обґрунтування правомірності формування доходів, витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Укрбудсервіс-Люкс" подано до суду копії договору доручення від 01.06.2011 з додатком (укладений між ТОВ "НВП "Енерго-інтел" (довіритель) та ПП "Укрбудсервіс-Люкс" (виконавець) щодо здійснення пошуку замовників та укладення з ними договорів на поставку та встановлення довірителем електротехнічної продукції, приладів та систем обліку електричної енергії, проектування та інші роботи), податкових накладних, актів з надання послуг по договору доручення від 01.06.2011, звітів повіреного; договору від 01.02.2012 з додатком (укладений між ПП "Укрбудсервіс-Люкс" (виконавець) та ТОВ "НВП "Енерго-інтел" (замовник) щодо виконання робіт з параметризації лічильників електроенергії); договору від 01.03.2012 з додатком (укладений між ПП "Укрбудсервіс-Люкс" (виконавець) та ТОВ "НВП "Енерго-інтел" (замовник) щодо виконання робіт з параметризації лічильників електроенергії); договору від 02.04.2012 з додатком (укладений між ПП "Укрбудсервіс-Люкс" (виконавець) та ТОВ "НВП "Енерго-інтел" (замовник) щодо виконання робіт з параметризації лічильників електроенергії); актів приймання-здачі виконаних робіт, податкових та видаткових накладних, платіжних доручень, (а.с.35-117, 138-140).

Також на підтвердження використання отриманих від ПП "Укрбудсервіс-Люкс" товарів, робіт та послуг позивачем надано до суду копії договорів поставки обладнання, товарів та виконання робіт, договору про закупівлю товарів за державні кошти; актів приймання виконаних будівельних робіт, комплектацій номенклатури, видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.

При вирішенні даного спору судом взято до уваги наступне.

Порядок визначення доходів та їх склад визначено приписами статті 135 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з пп.135.4.1 п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Пунктом 135.2 ст.135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Питання віднесення витрат до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, склад витрат та порядок їх визнання визначено ст.ст.138-148 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, за визначенням п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше,: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлено п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Разом з цим суд зазначає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту, має бути складена за наслідками реального виконання господарської операції, інакше такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у такого документа усіх формальних реквізитів.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що доходи, витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість відповідно має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

ТОВ "НВП "Енерго-інтел" включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ПП "Укрбудсервіс-Люкс".

Однак, крім вищезазначених документів до перевірки та до матеріалів справи позивачем не надано документи, які підтверджують фактичне переміщення товару (товарно-транспортні накладні, документи, що засвідчують навантаження та розвантаження придбаної продукції) від постачальника ПП "Укрбудсервіс-Люкс" на адресу підприємства ТОВ "НВП "Енерго-інтел".

За визначенням п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухалтерський облік та фінансову звітність в Україні"на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку. Отже, враховуючи необхідність складення облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим. Відсутність чи неправильне оформлення ТТН має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1007 Цивільного кодексу України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Позивачем ані до перевірки, ані до суду не надані жодні первинні документи, які б фіксували вчинення повіреним від імені позивача певних юридичних дій, а саме: фактичних обставин ведення саме повіреним переговорів від імені позивача з юридичними особами або їх представниками, які зазначені у звітах повіреного та актах з надання послуг по договору доручення. Позивачем не видавалися довіреності на вчинення юридичних дій від імені позивача на виконання доручення.

Надані представником позивача звіти повіреного та акти з надання послуг по договору доручення (а.с.36-50, 55, 57-72, 74-83) не містять дат їх складання, посад і прізвищ осіб, які виконали вказані дослідження.

Документальне оформлення договірних відносин свідчить про неможливість зробити висновок, яка вартість та одиниця виміру кожного з виду послуг (складання звітів, ведення переговорів тощо), не визначено осіб, які брали участь у виконанні договору з боку повіреного.

Щодо договорів про виконання робіт з параметризації лічильників електроенергії та про виконання підготовчих робіт зі збирання шаф обліку та управління електропостачанням, суд зазначає, що з наданих позивачем копії актів приймання-здачі виконаних робіт (а.с.88, 92, 103, 105), не вбачається індивідуалізація лічильників електроенергії, не зазначено їх серійні номери тощо. Вказане унеможливлює встановлення факту перебування вказаних в актах лічильників електроенергії на обліку в позивача, на підтвердження чого позивачем не надано до суду жодних доказів, як і на підтвердження перебування на обліку позивача шаф обліку та управління електропостачанням.

Згідно з пунктом 2 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями) (далі - Положення) первинні документі - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні, документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом іншими актами цивільного законодавства (підпункт 2.5 пункту 2 Положення).

Відповідно до підпункту 2.13 пункту 2 Положення керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів; та іншого майна.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників (підпункт 2.15 пункту 2 Положення).

Забороняється приймати до виконання первинні, документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, - встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення (підпункт 2.16 пункту 2 Положення).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Встановлені судом обставини свідчать про відсутність підтвердження реального отримання позивачем товарів, робіт та послуг за договорами, укладеними з ПП "Укрбудсервіс-Люкс", тому ТОВ "НВП "Енерго-інтел" безпідставно віднесено до податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом ПП "Укрбудсервіс-Люкс", а також безпідставно віднесло до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, витрати по взаємовідносинам з ПП "Укрбудсервіс-Люкс".

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним висновок акта про результати перевірки №954/2220/30755198 від 15.03.2013 про порушення ТОВ "НВП "Енерго-інтел"

- п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено валові витрати за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 на суму 101435,0грн., що призвело до заниження податку на прибуток та підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 21301грн. за І та ІІ квартали 2012 року;

- п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укрбудсервіс-люкс» (податковий номер 34016914) за період з 01.01.2012 по 30.04.2012 на 20287,00грн.

Тому суд також вважає правомірним застосування до ТОВ "НВП "Енерго-інтел" штрафу з податку на прибуток в сумі 5325грн. та штрафу з ПДВ в сумі 5071,75грн. на підставі ст.123 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.03.2013 №0000432220 та №0000442220 прийняті ДПІ у Московському районі м.Харкова з дотриманням чинного законодавства України та вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як наслідок, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Енерго-інтел" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 28.10.2013.

Суддя Р.В. Мельников