Рішення

від 15.11.2013 по справі 911/4037/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2013 р. Справа № 911/4037/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Сервіс 2006»

про стягнення 10 859,34грн.

Суддя Горбасенко П.В.

за участю представників:

від позивача Парфенова О.М. (дов. № 10-05-2387 від 11.12.2012р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сандора» (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Сервіс 2006» (далі - відповідач) про стягнення 10 859,34грн. заборгованості, з яких: 7 239,56грн. вартості втраченого обладнання та 3 619,78грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за додатковою угодою до договору поставки № 2025-03-2012 від 02.03.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2013р. порушено провадження у справі № 911/4037/13, розгляд справи призначено на 15.11.2013р.

У судовому засіданні 15.11.2013р. представник позивача підтримав позов повністю.

Відповідач в судове засідання 15.11.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сандора" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ Дніпро-Сервіс 2006" (Покупець) укладено договір поставки № 2025-03/2012, згідно якого постачальник зобов'язався протягом строку дії договору передати покупцю у власність, а покупець - приймати та оплачувати продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої та ін.).

02.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сандора" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ Дніпро-Сервіс 2006" (Покупець) укладено додаткову угоду до договору поставки № 2025-03-2012, згідно якої з метою забезпечення кращої організації продаж покупцем продукції постачальника, постачальник зобов'язався передати покупцю в платне користування (оренду) холодильне та інше торгове обладнання (далі - обладнання), для розміщення в/на ньому соків, напоїв та чіпсів, що виробляються та/або реалізуються ТОВ «Сандора», а покупець - повернути обладнання у випадку припинення дії договору, та/або відсутності продукції у покупця для його використання за цільовим призначенням.

Згідно п. 1.2. додаткової угоди від 02.03.2012р. перелік обладнання, яке передається покупцю, його комплектність і заставна вартість (з врахуванням індексації) вказується в акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору. Сторонами погоджено, що строк оренди обладнання становить відповідну кількість днів з моменту передачі обладнання покупцю згідно акту приймання-передачі, до моменту припинення дії договору, якщо сторонами окремо не був погоджений інший строк.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. додаткової угоди від 02.03.2012р. передача конкретного обладнання покупцю і його повернення здійснюється за актом прийому-передачі, який є невід'ємною частиною договору. В акті зазначається стан і комплектність обладнання і інша інформація, яку сторони вважають необхідним вказати. При передачі обладнання покупцю, а також при його поверненні постачальнику, стан обладнання перевіряється представниками сторін. Після підписання акту прийому-передачі обладнання вважається прийнятим покупцем, а при його поверненні - постачальником, в кількості, комплектності і стані, вказаному в акті.

Покупець зобов'язаний повернути обладнання у випадку припинення дії договору, та/або відсутності продукції у покупця для його використання за цільовим призначенням (п. 3.9. додаткової угоди від 02.03.2012р.).

Пунктами 5.2., 5.3. додаткової угоди від 02.03.2012р. передбачено, що про виявлене порушення покупцем правил експлуатації або нецільового використання їм обладнання, в т.ч. розміщення в/на ньому іншої продукції, окрім тієї, що виробляється та/або реалізується ТОВ «Сандора», недотримання правил мерчандайзингу, або простою обладнання з вини покупця, представник постачальника складає акт довільної форми, який підписується представником покупця, відповідальним за використання обладнання. У разі відмови останнього від підпису, або відсутності уповноваженого представника покупця в торговій точці на момент перевірки, про це робиться відмітка в акті, а складений та підписаний представником постачальника одноосібно акт, вважається належним підтвердженням викладених в ньому обставин, якщо покупцем не доведено інше. У разі відсутності торгового обладнання в торговій точці за погодженою адресою, обладнання вважається втраченим покупцем. В такому випадку уповноважений представник постачальника складає акт про відсутність торгового обладнання в порядку, визначеному в п. 5.2. угоди.

Згідно п.п. 5.6., 5.8. додаткової угоди від 02.03.2012р. в разі неповернення обладнання у встановлений строк, постачальник вправі вважати обладнання втраченим покупцем та вимагати від покупця оплати вартості такого втраченого обладнання. В разі втрати обладнання покупцем, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість втраченого обладнання, визначену згідно акту прийому-передачі до договору, протягом 7 днів з моменту відповідної вимоги постачальника.

Відповідно до п. 7.1. додаткової угоди від 02.03.2012р. угода набирає чинності з моменту підписання сторонами та є невід'ємною частиною укладеного між сторонами договору поставки, що зазначений в її назві.

На виконання додаткової угоди від 02.03.2012р. позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування наступне обладнання: 1. Холодильний шкаф однодверний Klimasan D 372 SCM 4C, брендовка Sandora, номер заводський 183798040701993, вартістю 3 619,78грн. з ПДВ; 2. Холодильний шкаф однодверний Klimasan D 372 SCM 4C, брендовка Дар, номер заводський 280098040800554, вартістю 3 619,78грн. з ПДВ, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом прийому-передачі обладнання від 02.03.2012р. (а.с. 11).

12.02.2013р. позивачем в порядку п. 5.3. додаткової угоди від 02.03.2012р. складено акти про відсутність орендованого торгового обладнання № 26 та № 27 від 12.02.2013р. (а.с. 12-13), згідно яких встановлено відсутність об'єктів оренди: 1. Холодильний шкаф однодверний Klimasan D 372 SCM 4C, № 183798040701993; 2. Холодильний шкаф однодверний Klimasan D 372 SCM 4C, № 280098040800554 у торговому підприємстві орендаря за адресою: Кривий Ріг, вул. Акціонерна 1, їдальня цементного заводу.

Позивач з метою досудового врегулювання спору 15.03.2013р. звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 5 від 13.03.2013р. (а.с. 14), згідно якої просив останнього розірвати додаткову угоду до договору поставки № 2025-03-2012 від 02.03.2013р. про умови оренди торгового обладнання та повернути ТОВ «Сандора» два холодильні шкафи загальною вартістю 7 239,56грн., яка 19.03.2013р. отримана представником відповідача - Солодом, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 15). Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимоги про стягнення 7 239,56грн. вартості втраченого обладнання на підставі п. 5.8. додаткової угоди від 02.03.2012р. та 3 619,78грн. штрафу на підставі п. 5.7. додаткової угоди від 02.03.2012р.

Суд встановив, що між сторонами виникли орендні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є принцип свободи договору, який знайшов своє відображення у ст.ст. 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Cуд встановив, що 12.02.2013р. позивачем в порядку п. 5.3. додаткової угоди від 02.03.2012р. складено акти про відсутність орендованого торгового обладнання № 26 та № 27 від 12.02.2013р. (а.с. 12-13), згідно яких встановлено відсутність об'єктів оренди: 1. Холодильний шкаф однодверний Klimasan D 372 SCM 4C, № 183798040701993; 2. Холодильний шкаф однодверний Klimasan D 372 SCM 4C, № 280098040800554 у торговому підприємстві орендаря за адресою: Кривий Ріг, вул. Акціонерна 1, їдальня цементного заводу; позивач з метою досудового врегулювання спору 15.03.2013р. звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 5 від 13.03.2013р. (а.с. 14), згідно якої просив останнього розірвати додаткову угоду до договору поставки № 2025-03-2012 від 02.03.2013р. про умови оренди торгового обладнання та повернути ТОВ «Сандора» два холодильні шкафи загальною вартістю 7 239,56грн., яка 19.03.2013р. отримана представником відповідача - Солодом, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 15); станом на момент судового розгляду справи відповідач, в порушення п. 5.8. додаткової угоди від 02.03.2012р.,не сплатив позивачу вартість втраченого обладнання протягом 7 днів з моменту отримання вимоги.

Враховуючи те, що станом на момент прийняття судового рішення спірне орендоване обладнання: 1. Холодильний шкаф однодверний Klimasan D 372 SCM 4C, номер заводський 183798040701993, вартістю 3 619,78грн. з ПДВ; 2. Холодильний шкаф однодверний Klimasan D 372 SCM 4C, номер заводський 280098040800554, вартістю 3 619,78грн. з ПДВ, є втраченим, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 7 239,56грн. вартості втраченого обладнання є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню на підставі п. 5.8. додаткової угоди від 02.03.2012р.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 619,78грн. штрафу у розмірі 50 % від вартості втраченого обладнання на підставі п. 5.7. додаткової угоди від 02.03.2012р.

Згідно п. 5.7. додаткової угоди від 02.03.2012р. в разі неповернення обладнання у встановлений строк, або втрати обладнання, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50 % від вартості неповернутого (втраченого) обладнання, що вказана в акті прийому-передачі. При цьому, сплата штрафу не звільняє покупця від обов'язку повернути обладнання постачальнику або сплатити його вартість.

Суд встановив, що зазначений в п. 5.7. додаткової угоди 50 процентів від вартості обладнання за своєю правовою природою є штрафом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи те, що, відповідач втратив обладнання вартістю 7 239,56грн., що підтверджується актами про відсутність орендованого торгового обладнання № 26 та № 27 від 12.02.2013р. (а.с. 12-13), штраф у розмірі 50 % від суми вартості втраченого обладнання 3 619,78грн. (50 % від 7 239,59грн., вартість втраченого обладнання), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 619,78грн. штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом на підставі п. 5.7. додаткової угоди від 02.03.2012р.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 7 239,56грн. вартості втраченого обладнання та 3 619,78грн. штрафу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Сервіс 2006» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Боярка, вул. Свободи, буд. 7; код ЄДРПОУ 34564836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» (57262, Миколаївська обл., Жовтневий район, с. Миколаївське; код ЄДРПОУ 22430008) 7 239 (сім тисяч двісті тридцять дев'ять гривень) 56 коп. вартості втраченого обладнання, 3 619 (три тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень) 78 коп. штрафу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 18.11.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко