Рішення

від 18.11.2013 по справі 0907/6890/2012

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/6890/2012

Провадження № 2/344/1005/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Шамотайло О.В.

секретаря Устинської Н.С.

з уч. позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника співвідповідача МТСБУ - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЗАТ страхової компанії «Ренесанс», Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди у зв’язку із пошкодженням його автомобіля в результаті ДТП, а також про стягнення інфляційних збитків та понесених витрат по справі.

За заявою позивача до участі в справі в якості співвідповідачів було залучено страхову компанію «Ренесанс» та Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову, а в подальшому в судові засідання, які призначались судом не з’явалявся.

Представник співвідповідача МТСБУ просив відмовити у задоволенні позову, а в подальшому в судові засідання, які призначались судом не з’явалявся.

Представник співвідповідача ЗАТ страхової компанії «Ренесанс» в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку.

Виходячи з того що такі неявки були розцінені судом, як чергова спроба, яка спрямована на затягування розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін, про що не заперечує в своїй заяві позивач, а тому враховуючи наведене суд вважає, що можливо провести розгляд справи за відсутності сторін.

При цьому згідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як з’ясовано судом 02.05.2009р. о 17год.45хв. у м.Івано-Франківську по вул. Чорновола було скоєне ДТП між автомобілями ВАЗ 21121, реєстраційний номер АТ30593АТ під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_5, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (а.с. 5-8).

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування м. Івано-Франківська №397 від 19.06.2009р. вказана ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п.п.10.4 Правил дорожнього руху України (а.с. 5-6).

Те, що ДТП трапилося в результаті порушення водієм автомобіля ОСОБА_5, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України підтверджується постановою Івано-Франківського міського суду від 12.05.2009р. у адміністративні справі №3-3733/2009р., відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 8).

Відповідно до матеріалів судової справи, зокрема довідки, виданої ОСОБА_1 відділом ДАІ з обслуговування м. Івано-Франківська, транспортний засіб марки ВАЗ 21121, реєстраційний номер АТ30593АТ внаслідок ДТП, яке відбулося 02.05.2009р. у м.Івано-Франківську по вул. Чорновола отримав механічні пошкодження (а.с.7).

Відповідно до висновку спеціаліста №140-05/09 від 08.05.2009р. експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП 02.05.2009р., автомобіля ВАЗ 21121, реєстраційний номер АТ30593АТ становить 11119,86 грн. (а.с. 9-20).

Між співвідповідачем ЗАТ страховою компанією «Ренесанс» та відповідачем ОСОБА_2 12.01.2009р.р. було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів, про що свідчить поліс № ВВ /1126814. Відповідно до даного договору було застраховано транспортний засіб марки ОСОБА_5, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.43).

Позивач ОСОБА_1 звертався до співвідповідача ЗАТ (ПрАТ) СК «Ренесанс» із заявою про страхове відшкодування за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та про відшкодування оціненої шкоди, яка була заподіяна у результаті ДТП (а.с. 49).

Відповідно до ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 даного Закону визначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до змісту ст. 22 цього ж Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Разом з тим ст. 6 вказаного Закону дано визначення страхового випадку, відповідно до якого ним є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

При цьому, підставами для цивільно-правової відповідальності є: наявність майнової шкоди (у грошовому виразі - майнових збитків); протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); вина; причинний зв'язок між збитком і протиправною поведінкою.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після отримання повідомлення про ДТП, страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов’язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений законом строк аварійний комісар або експерт не з’явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов’язаний відшкодувати потерпілій особі витрати на проведення експертизи.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, вказані вище законодавчі акти визначають порядок здійснення виплати страхового відшкодування і документи на підставі яких вирішується питання відшкодування, зокрема при наявності страхового акта. Одночасно, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає обставини, за наявності яких страхове відшкодування може проводитися без страхового акта, а саме, якщо після повідомлення страховика про скоєне ДТП він у встановлений законом строк не забезпечить явку аварійний комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Лише в такому випадку підставою для відшкодування страхових виплат може бути висновок експерта, який замовлений самостійно потерпілим.

При цьому сам відповідач ОСОБА_2 зазначає, що повідомляв ЗАТ СК «Ренесанс» про факт ДТП, одразу після його скоєння. Те, що ЗАТ СК «Ренесанс» було відомо про факт скоєння ДТП підтверджується також і листом від 18.06.2009р. за №650 направленому від імені ЗАТ СК «Ренесанс» на ім’я начальника ВДАІ ЛМУ УМВС у Львівській області (а.с. 48).

Ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Протиправність поведінки, вина ОСОБА_2 та причинний зв'язок між збитком і протиправною поведінкою доведена - він визнаний винним у скоєнні ДТП (а.с.5-8), наявність майнової шкоди підтверджується висновком спеціаліста (а.с. 9-20), однак оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2С була застрахованою (а.с. 43) то суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, у відповідності до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати ( страхового відшкодування ) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням ).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахованою на суму 25500,00 грн. за шкоду заподіяну майну потерпілого (а.с.43), а вартість відновлювального ремонту пошкодженого в ДТП 02.05.2009р., автомобіля ВАЗ 21121, реєстраційний номер АТ30593АТ відповідно до висновку спеціаліста №140-05/09 від 08.05.2009р. експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту становить 11119,86 грн. (а.с. 9-20), тому суд вважає що вказана сума підлягає стягненню саме із ЗАТ СК «Ренесанс» в повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідачів інфляційних збитків, то суд вказує наступне. У ст. 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату). Відтак зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, отже таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 2579,81 грн. інфляційних нарахувань слід задовольнити, стягнувши зазначену суму із ЗАТ СК «Ренесанс», яке не виплатило своєчасно страхове відшкодування.

Стосовно відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь позивача, то слід вказати наступне.

Відповідно до роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у постанові від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, а має ґрунтуватися виключно на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних у кожному конкретному випадку.

У даному конкретному випадку стороною позивача йдеться про втрати немайнового характеру, яких позивач зазнав унаслідок моральних страждань та інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії відповідача.

За приписами ч.1 ст.1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом із тим, сторона позивача не надала суду допустимих та належних доказів які б підтверджували факт заподіяння позивачу моральних страждань, або того, що позивач поніс інші втрати немайнового характеру внаслідок дій або бездіяльності відповідачів, без наведення обґрунтування заявлених позивачем у відшкодування моральної шкоди суми у 2000,00 грн. А оскільки не надано доказів, які б підтверджували факт спричинення моральної шкоди, а також доказів на підтвердження та обґрунтування її розміру, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження.

Стосовно позовних вимог, заявлених до співвідповідача МТСБУ, то суд виходить з того, що оскільки ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначено регламентні виплати з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, а в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували обов’язок МТСБУ відшкодовувати за рахунок коштів фонду захисту потерпілих шкоду на умовах, визначених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то суд відмовляє у їх задоволенні.

Виходячи з викладеного позов слід задовольнити частково.

Понесені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.625,979,1166,1167,1187,1194 ЦК України, Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ страхової компанії «Ренесанс» (м. Львів, вул. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 32553838) на користь ОСОБА_1 (м. Івано-Франківськ, вул. Паркова, 20/1, і.п.н. НОМЕР_2) 11119,86 грн. (одинадцять тисяч сто дев’ятнадцять ) гривень 86 коп. матеріальних збитків та 2579,81 грн. (дві тисячі п’ятсот сімдесят дев’ять) гривень 81 коп. інфляційних втрат.

Стягнути з ПрАТ страхової компанії «Ренесанс» (м. Львів, вул. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 32553838) на користь ОСОБА_1 (м. Івано-Франківськ, вул. Паркова, 20/1, і.п.н. НОМЕР_2) 214,60 грн. по сплаті судового збору.

В решті вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В. Шамотайло