Постанова

від 04.11.2013 по справі 801/8172/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2013 р. 16:20 Справа №801/8172/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головучої судді Трещової О.Р., при секретарі Габової Н.Г., за участю

представника позивача - Діомідової О.І.,

представника відповідача - Зигар Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда"

до Державної інспекції сільського господарства АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" до Державної інспекції сільського господарства АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Державної інспекції сільського господарства в АР Крим у вигляді припису №0599 від 15.08.2013 року.

Адміністративний позов мотивований тим, що Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим була проведена перевірка дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства, в результаті якої останнім було прийнято рішення у вигляді припису №0599 від 15.08.2013 року про усунення порушення вимог земельного законодавства.

Позивач зазначає, що приписом №0599 встановлено використання ДП «СКЛЦ «Феміда» частини земельної ділянки орієнтованою площею 0,285 га не за цільовим призначенням.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням відповідача та вважає, що даний припис винесений із порушенням норм діючого законодавства у зв'язку з чим підлягає скасуванню у зв'язку з наступним.

Позивач вказує, що на землі оздоровчого призначення, що надані ДП «СКЛЦ «Феміда», на підставі договору №29 від 01.06.2013 року розміщена виставка експонатів - парк мініатюр. Дана виставка експонатів розміщена для організації відпочинку осіб, що перебувають на території санаторію на лікуванні та для відпочинку оточуючого населення. Тобто ця земельна ділянка орієнтованою площею 0,285 га використовується повністю за цільовим призначенням.

Позивач зазначає також про те, що жодних інших порушень, що підтверджували б використання ДП «СКЛЦ «Феміда» наданої земельної ділянки не за цільовим призначенням відповідачем не встановлено.

Крім того позивач вважає, що позапланова перевірка була проведена безпідставно, у зв'язку з наступним. Листом Прокуратури м. Євпаторії №72-3624вих/13 від 18.07.2013 р. направлено повідомлення відповідачеві про організацію перевірки щодо додержання вимог земельного законодавства при використанні ДП «СКЛЦ «Феміда» земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач зазначає, що позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки з наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Але відповідачем не був дотриманий законодавчо встановлений порядок проведення позапланової перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2013 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулось 04.11.2013 року представник позивача підтримав адміністративний позов, з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та пояснив наступне.

На підставі вимоги прокуратури м. Євпаторія від 18.07.13 р. №72-3624вих/13, наказу від 26.07.13 р. №1071/о, направлення на перевірку від 26.07.13 р. №1050, державним інспектором сільського господарства в АР Крим було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні ДП «СКЛЦ «Феміда» земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складено Акт від 12.08.13 р., у якому зафіксовано, що ДП «СКЛЦ «Феміда» використовує земельну ділянку орієнтованою площею 7,4436 га на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №000131 від 20.07.2005 р. по АДРЕСА_1 для обслуговування санаторію ДП «СКЛЦ «Феміда», на землях оздоровчого призначення. Частинна зазначеної земельної ділянки орієнтованою площею 0,285 га використовується не за цільовим призначенням а саме на підставі договору №29 від 01.06.2013 року «СКЛЦ «Феміда» надає зазначену земельну ділянку ЧП ОСОБА_5 для проведення довгострокової виставки експонатів, фактично розміщення парку мініатюр, що є порушенням п. а ст..96 Земельного кодексу України.

Також відповідач зазначає, що перевірку було проведено на вимогу прокуратури м. Євпаторія. З посиланням на зазначену вимогу прокуратури АР Крим від 19.03.2013 року було видано наказ про проведення перевірки за №1071/0 від 26.07.2013 року, який підписано начальником Державної інспекції сільського господарства в АР Крим.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля врегульовані Законом України "Про охорону земель" від 19.06.2003 №962-ІV.

Охорона земель, за ст.1 цього Закону, це система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про охорону земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 №1300 "Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної інспекції сільського господарства за переліком згідно з додатком, до якого увійшла Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 року №770 "Про затвердження Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" встановлено, що Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується.

Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань, згідно із п.п.4.1. а) п 4 вказаного Положення, здійснює державний нагляд (контроль): а) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року №963-IV (надалі Закон №963).

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону №963 державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, відповідно до ст.6 Закону №963, належать поміж іншого здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначені ст.10 Закону №963.

Відповідно до ст.. 10 Закону №963 державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право зокрема безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна інспекція сільського господарства АР Крим у відносинах з Державним підприємством "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда", під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб'єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" є юридичною особою, ідентифікаційний код 32679507, зареєстроване 15.10.2003 р. Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №638400.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №000131 від 20.07.2005 р. Державне підприємство "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" є постійним користувачем земельної ділянки площею 7,4436 га у межах згідно з планом, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначенням земельної ділянки - для обслуговування санаторію ДП «СКЛЦ «Феміда».

З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2013 року між Державним підприємством "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" та приватним підприємцем ОСОБА_5 був укладений договір №29.

Згідно з п.1.1. вищезазначеного Договору сторони домовилися виконувати взаємні зобов'язання, направлені на забезпечення належних умов організації території під благоустрій, які забезпечують розвиток санаторно-курортного комплексу та переліку послуг для відпочиваючих ДП «СКЛЦ «Феміда», а також здійснення інформаційних послуг для відвідувачів виставки.

Згідно з п. 1.2 Договору ДП «СКЛЦ «Феміда» надає ОСОБА_5 право благоустрою території для проведення довготривалої виставки експонатів, стороною, що організує на території ДП «СКЛЦ «Феміда» за адресою: АДРЕСА_1, на умовах, передбачених цим договором. Місце розташування виставки визначається Планом розташування.

Судом встановлено, що з 30.07.2013 по 12.08.2013 на підставі наказу від 26.07.13 р. №1071/0 та направлення на перевірку від 26.07.2013 №1050 головними спеціалістами відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель - державними інспекторами Держсільгоспінспекції в АР Крим проведена позапланова перевірка дотримання вимог земельного законодавства Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда".

За наслідками перевірки складений акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 12.08.2013 р. за висновками якого встановлені порушення п. а ст..96 Земельного кодексу України - земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, а саме: на підставі договору №29 від 01.06.2013 р. «СКЛЦ «Феміда» надає зазначену земельну ділянку ЧП ОСОБА_5 для проведення довгострокової виставки експонатів, фактично розміщення парку мініатюр.

Судом встановлено, що за результатами позапланової перевірки Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим складено протокол від 15.08.2013 р. №000615 про порушення ДП «СКЛЦ «Феміда» п. а ст.. 96 Земельного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 15.08.2013 р. Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим на підставі протоколу №000615 від 15.08.13 р. була винесена постанова №000615 про накладення адміністративного стягнення, з якої вбачається, що порушенням заподіяно шкоду державі, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки на суму 9177,14 грн., яка розрахована відповідно до Постанови КМУ від 25.07.2007 р. №963. Зазначеною постановою Державна інспекція сільського господарства АР Крим визнала винним ДП «СКЛЦ «Феміда» в особі директора ОСОБА_7 у вчиненні адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачена ст.. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Також судом встановлено, що за результатами позапланової перевірки Державною інспекцією сільського господарства в АР Крим винесений припис № 0599 від 15.08.2013 р. відповідно до якого ДП «СКЛЦ «Феміда» використовує земельну ділянку орієнтованою площею 7,4436 га на підставі державного акту на право користування земельною ділянкою серії ЯЯ №000131 від 20.07.2005 р. по АДРЕСА_1 для обслуговування санаторію ДП «СКЛЦ «Феміда» на землях оздоровчого призначення. Частина зазначеної земельної ділянки орієнтованою площею 0,285 га використовується не за цільовим призначенням а саме: на підставі договору №29 від 01.06.2013 р. «СКЛЦ «Феміда» надає зазначену земельну ділянку ЧП ОСОБА_5 для проведення довгострокової виставки експонатів, фактично розміщення парку мініатюр, що є порушенням п. а ст. 96 Земельного кодексу України.

Згідно вказаного припису позивачу необхідно усунути порушення вимог земельного законодавства в тридцятиденний термін (до 15.09.2013).

Не погодившись з діями відповідача та спірними приписами, позивач звернувся до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача проведена згідно листа Прокуратури м. Євпаторії від 18.07.2013 р. №72-3624вих/13, відповідно до якого на підставі ст. ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру" Державній інспекції сільського господарства АР Крим було запропоновано провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні ДП «СКЛЦ «Феміда» земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки по АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V дія цього Закону не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-XII предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.

А відтак, норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Водночас процедура планування та здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, визначає організаційні заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірок, загальні вимоги до їх здійснення, а також вимоги до оформлення матеріалів за результатами проведених перевірок встановлена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 №132 Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (надалі Порядок №132).

Відповідно до п. 3.6 Порядку №132 перед здійсненням позапланового заходу інспекційний орган інформує у разі можливості суб'єкта господарювання про його проведення. Повідомлення про проведення позапланового заходу направляється з використанням засобів факсимільного зв'язку або про його проведення повідомляється телефоном. У разі неможливості своєчасного повідомлення суб'єкта господарювання про проведення позапланового заходу (через обмежені строки на його проведення, відсутність телефонного та факсимільного зв'язку, інформації про номери телефонів та місцезнаходження/місце проживання) захід проводиться без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання.

Доказів повідомлення позивача про проведення позапланового заходу відповідно до вимог Порядку №132 відповідач суду не надав.

Згідно пункту 4.1 Порядку №132 для здійснення планового чи позапланового заходу інспекційний орган видає наказ, який підписує керівник інспекційного органу чи посадова особа, що виконує його обов'язки. Наказ має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися відповідний захід, та предмет перевірки.

Пунктом 4.2 зазначеного Порядку встановлено, що на підставі наказу інспекційний орган оформляє направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яке підписується керівником чи заступником керівника інспекційного органу та засвідчується печаткою інспекційного органу.

Таким чином, підставами для проведення перевірки відповідного об'єкту є наказ на проведення перевірки, на підставі якого виписується направлення.

Як вбачається з матеріалів справи керівником контролюючого органу був виданий наказ від 26.07.13 р. №1071/0 та оформлено направлення на проведення перевірки №1050 від 03.04.2013.

Водночас, суд звертає увагу відповідачів, що відповідно до п. 5.1 Порядку №132 державні інспектори, які беруть участь у здійсненні відповідних заходів, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі або фізичній особі - підприємцю чи її представнику направлення на проведення планової/позапланової перевірки та службові посвідчення, що засвідчують їх особи, і надати їм копію направлення на проведення планової/позапланової перевірки, яка вручається вищезазначеним особам під підпис.

Згідно п. 5.4 Порядку №132 у разі якщо суб'єкт господарювання відмовляється допустити державних інспекторів до проведення відповідного заходу, який здійснюється в установленому законодавством порядку, державні інспектори складають акт про відмову у проведенні планової/позапланової перевірки, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку, а також вживають заходів, передбачених чинним законодавством, для притягнення суб'єктів господарювання (керівників юридичних осіб чи фізичних осіб - підприємців) до передбаченої законодавством відповідальності.

Відповідно до абз 2 п. 5.6 Порядку №132 якщо суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа (представник) відмовляється бути присутнім при проведенні відповідного заходу, про це робиться відповідна відмітка в акті перевірки. У такому випадку захід здійснюється державними інспекторами без присутності суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи (представника).

Отже, виходячи з наведених норм діючого законодавства, перевірка може бути проведена при дотриманні наступних умов: вручення уповноваженій особі суб'єкта господарювання копії направлення на проведення перевірки та пред'явлення службового посвідчення.

При цьому норми Порядку передбачають єдину умову можливості проведення позапланового заходу за відсутністю уповноваженої особи суб'єкта господарювання - у разі його відмови бути присутнім при проведенні перевірки.

Отже, незважаючи на те, що норми Порядку №132 передбачають можливість проведення позапланового заходу без попереднього повідомлення суб'єкта господарювання, останні не допускають його проведення без вручення копії направлення та присутності уповноваженої особи відповідного суб'єкта, за винятком відмови бути присутнім під час перевірки з боку уповноваженої особи відповідного суб'єкта.

Судом встановлено, що Направлення на проведення позапланової перевірки від 26.07.2013 р. №1050 було вручено 30.07.2013 р. директору ДП «СКЛЦ «Феміда» ОСОБА_7, про що свідчить відмітка про отримання на направленні.

Також судом встановлено, що при проведенні перевірки була присутня уповноважена особа ДП «СКЛЦ «Феміда» - заступник директора Хромченко Ю.Л.

Отже, суд вважає безпідставними доводи представника позивача, що у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, визначені нормами Порядку №132, адже, як встановлено судом, перевірка проведена за вимогою прокуратури АР Крим, яка не була оскаржена у встановленому порядку, та яка є обов'язковою для виконання контролюючими органами.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Конституція України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

За Конституцією України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним (частини перша, друга, четверта статті 41).

Право на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 Земельного кодексу України).

Конституція України не виключає можливості для громадян та юридичних осіб користуватися землею на визначених у законі різних правових титулах, гарантуючи при цьому право власності на землю.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Згідно статті 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є державний акт або договір, який реєструється відповідно до закону.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту земельна ділянка площею 7,4436 га за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Євпаторійської міської ради 24 сесія 4 скликання №4-24/68 від 08.11.2004 р. надана у постійне користування ДП «СКЛЦ «Феміда» з метою обслуговування санаторію.

Також судом встановлено, що Державним підприємством "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" був укладений договір №29 від 01.06.2013 року з приватним підприємцем ОСОБА_5, за умовами якого останньому надана для проведення довгострокової виставки експонатів частина земельної ділянки орієнтованою площею 0,285 га в межах земельної ділянки, що надана позивачеві для обслуговування санаторію.

Суд зазначає, що підставою для прийняття спірного припису є, зокрема, порушення позивачем вимог ст. 96 Земельного кодексу України, оскільки, на думку відповідача, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням є підставою вважати, що отримана в постійне користування земельна ділянка використовуються з порушенням вимог п. а ст. 96 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. а ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України від 25.10.2011 року № 2768-III землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Згідно зі ст.. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Ст. 19 Земельного кодексу України передбачені категорії земель, зокрема землі оздоровчого призначення.

Згідно зі ст.. 47 Земельного кодексу України до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей.

Статтею 48 закріплені обмеження діяльності на землях оздоровчого призначення, а саме на землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що землі оздоровчого призначення повинні використатися для профілактики, лікування людей та для відпочинку населення.

Як вбачається з припису №0599, на землі оздоровчого призначення, що надана позивачу, на підставі договору №29 від 01.06.2013 р. розміщена виставка експонатів - парк мініатюр.

Судом встановлено, що дана виставка експонатів розміщена для організації відпочинку осіб, що перебувають на території санаторію на лікуванні та для відпочинку оточуючого населення. Тобто ця земельна ділянка орієнтованою площею 0,285 га використовується повністю за цільовим призначенням. Жодних інших порушень , що підтверджували б використання ДП «СКЛЦ «Феміда» наданої земельної ділянки не за цільовим призначенням відповідачем не встановлено.

Судом також встановлено, що об'єкти виставки - мініатюри було акуратно розміщені на земельній ділянці без її оброблення або руйнування, без здійснення будівельних робіт, без впливу на лікувальні властивості землі. Отже, відповідач не надав доказів порушення позивачем ст. 96 Земельного кодексу України.

Крім того суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст.. 21 Закону України «Про курорти» від 5 жовтня 2000 року № 2026-III організація обслуговування на курортах здійснюється санаторно-курортними закладами різних форм власності, створеними в установленому законодавством України порядку, і спрямовується на забезпечення умов для повноцінного лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань шляхом прийняття громадянами лікувальних процедур, а також забезпечення належних умов їх проживання, харчування, одержання культурно-побутових послуг.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про курорти» курорт - освоєна природна територія на землях оздоровчого призначення, що має природні лікувальні ресурси, необхідні для їх експлуатації будівлі та споруди з об'єктами інфраструктури, використовується з метою лікування, медичної реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації і підлягає особливій охороні;

курортна справа - сукупність усіх видів науково-практичної та господарської діяльності, спрямованих на організацію та забезпечення лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів.

Отже з вищезазначених норм вбачається, що основне цільове призначення таких земель полягає в їх використанні для забезпечення лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань із використанням природних лікувальних ресурсів.

Разом з тим, види діяльності, які охоплюються поняттям «курортна справа», не зводяться лише до власне лікувально-оздоровчого процесу.

Як зазначається в Концепції розвитку санаторно-курортної галузі, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. № 231-р розвиток інфраструктури курортів (транспорт, зв'язок, комунальне господарство) потребує розв'язання територіальних, соціально-економічних, екологічних проблем і завдань, які пов'язані з розподілом і визначенням пріоритетних напрямів використання природних лікувальних ресурсів і пошуками шляхів збалансування міжгалузевих інтересів, вирішенням питань розміщення курортного, житлового, соціального, інженерно-транспортного, комунального та інших видів будівництва, відтворення культурно-історичної спадщини, охорони та збагачення природного середовища курортів.

Отже, на землях оздоровчого призначення дозволяється здійснення і таких видів діяльності, які характерні для цільового призначення інших категорій земель. До них належать будівництво та експлуатація промислових та сільськогосподарських підприємств, розміщення об'єктів рекреації, природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини.

Багатоманітність видів діяльності, які дозволяються здійснювати на землях оздоровчого призначення, обумовлена тим, що переважна більшість курортів України розташовані в межах населених пунктів.

Забезпечення повноцінного функціонування населених пунктів, в тому числі й курортних, передбачає здійснення на їх території різних видів діяльності. Тому основне цільове призначення земель курортів, які складають переважну частину земель оздоровчого призначення, не забороняє здійснення таких видів діяльності.

Крім того суд зазначає, що договір №29 був укладений повністю у відповідності до цільового призначення земельної ділянки, адже, як вбачається з п.1.1 договору, сторони домовилися виконувати взаємні зобов'язання, що направлені на забезпечення належних умов організації території під благоустрій, які забезпечують розвиток санаторно-курортного комплексу та переліку послуг для відпочиваючих ДП «СКЛЦ «Феміда».

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, відсутні підстави вважати, що частина земельної ділянки орієнтованою площею 0,285 га, надана на підставі договору №29 від 01.06.13 р. ЧП ОСОБА_5 для проведення довгострокової виставки експонатів, використовуються з порушенням ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що припис Державної інспекції сільського господарства в АР Крим винесений із порушенням норм діючого законодавства України, адже використання земельної ділянки для відпочинку населення є використанням за прямим цільовим призначенням вказаної земельної ділянки орієнтованою площею 0,285 га.

Отже, припис Державної інспекції сільського господарства в АР Крим №0599 від 15.08.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно квитанції від 09.09.2013 р. року позивач сплатив судовий збір в сумі 34,41 гривень.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Приймаючи до уваги, що суд повністю задовольнив позовні вимоги, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 34,41 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної інспекції сільського господарства АР Крим.

Під час судового засідання, яке відбулось 04.11.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 11.11.2013 року.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в АР Крим № 0599 від 15.08.2013 р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Санаторно-курортний лікувальний центр "Феміда" (ЭДРПОУ 32679507) судовий збір в розмірі 34,41 гривень шляхом безспірного списання із рахунку Державної інспекції сільського господарства в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.