Рішення

від 12.11.2013 по справі 910/10475/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10475/13 12.11.13

За позовом Приватного підприємства "Активбуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Авто-Лізинг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Приватне підприємство "ФБН-Україна"

про стягнення 37 004, 54 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Галіцина М.П. за довіреністю б/н від 07.10.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Активбуд" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Авто-Лізинг" (далі - відповідач) про стягнення 37 004, 54 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеної між ним та ПП "ФБМ - Україна" угоди про відступлення права вимоги № 8-КВ від 28.05.2013 р. до нього перейшло право вимоги до відповідача за Договором поставки № 91/КВ від 03.07.2013 р., борг за яким відповідача склав 37 004, 54 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку не погасив вказаний борг, а також зважаючи на ігнорування вимог позивача, останній вирішив з метою захисту власних прав та законних інтересів звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10475/13 та призначено її до розгляду на 09.07.2013 р.

21.06.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2013 р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представника відповідача, відкладено на 30.07.2013 р.

24.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та уточнений розрахунок ціни позову на суму 37 004, 54 грн.

Також, 24.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої він просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 37 004, 54 грн., які знаходяться на поточному рахунку відповідача № 26004115506001 в ПАТ «Радікал Банк», МФО 319111. Заява мотивована тим, що, на думку позивача, відповідач має можливість вивести кошти з належного йому рахунку, що унеможливить виконання прийнятого у даній справі рішення у випадку задоволення позову.

Крім того, 24.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання в порядку ст. 38 ГПК України витребувати від відповідача та ПП «ФБМ Україна» видаткову накладну № фа-09132 від 25.11.2011 р., а також від ВАТ «Сведбанк» та ПАТ «Радікал Банк» відомості про платежі, здійснені відповідачем з 03.07.2011 р. по 28.05.2012 р. на користь ПП «ФБМ Україна».

29.07.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 30.07.2013 р. від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів та залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство «ФБМ Україна», яке виступало первісним кредитором у спірних правовідносинах з відповідачем як боржником.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2013 р. було продовжено в порядку ст. 69 ГПК України строк вирішення спору, на підставі ст. 27 ГПК України залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство «ФБМ Україна», в порядку ст. 38 ГПК України витребувано у відповідача та ПП «ФБМ Україна» видаткову накладну № фа-09132 від 25.11.2011 р., Договір поставки № 91/КВ від 03.07.2011 р. та уповноважено представника позивача на отримання вказаних доказів на надання їх суду. При цьому, зобов'язано відповідача надати банківські виписки з його рахунку щодо розрахунків за Договором № 91/КВ від 03.07.2011 р. та Угодою про відступлення права вимоги, відповідача та третю особу - реєстр виданих/отриманих податкових накладних з дати укладення Договору поставки № 91/КВ від 03.07.2011 р. по дату розгляду справи, третю особу - всю первинну документацію, складену на виконання зобов'язань за Договором № 91/КВ від 03.07.2011 р. та Угодою про відступлення права вимоги. Розгляд справи відкладено на 09.08.2013 р.

08.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 09.08.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці, справу № 910/10475/13 було передано для розгляду судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.08.2013 р. суддею Пригуновою А.Б. було прийнято справу № 910/10475/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 04.09.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.08.2013 р. справу № 910/10475/13 було передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2013 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято справу № 910/10475/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 04.09.2013 р.

22.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 04.09.2013 р. від представника позивача надійшли додаткові документи у справі, а саме: копія повідомлення про початок досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, щодо невиконання посадовими особами відповідача ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.2013 р. у справі № 910/10475/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2013 р. розгляд справи було відкладено на 09.10.2013 р.

У судовому засіданні 09.10.2013 р. від представника позивача надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи Деснянське районне управління головного управління МВС України у м. Києві та Відділ державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві, мотивоване тим, що позивач звернувся до органів внутрішніх справ з заявою про порушення кримінальної справи, у зв'язку з невиконанням посадовими особами відповідача вимог ухвали господарського суду міста Києва від 30.07.2013 р. щодо надання витребуваних судом документів, а також до органів державної виконавчої служби з заявою щодо примусового виконання зазначеної ухвали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2013 р. розгляд справи було відкладено на 14.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.10.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відрядженні, справу № 910/10475/13 було передано для розгляду судді Пригуновій А.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2013 р. суддею Пригуновою А.Б. було прийнято справу № 910/10475/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 12.11.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. справу № 910/10475/13 було передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її поверненням з відрядження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2013 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято справу № 910/10475/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 12.11.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 12.11.2013 р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 12.11.2013 р. судом було розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та вирішено в її задоволенні відмовити в силу необґрунтованості.

Так, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Так, як вбачається зі змісту заяви позивача, він посилається лише на те, що відповідач не виконує взятих на себе грошових зобов'язань, однак доказів того, що відповідачем вчиняються або готуються дії, спрямовані на погіршення стану належного відповідачеві майна (активів) чи зниження їх вартості разом із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову суду надано не було.

При цьому, у судовому засіданні 12.11.2013 р. судом розглянуто клопотання позивача про залучення в якості третьої особи Деснянське районне управління головного управління МВС України у м. Києві та Відділ державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м. Києві та вирішено відмовити у його задоволені, у зв'язку з його необґрунтованістю. За вказаних обставин, судом відмовлено у задоволені клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі, а саме відомостей щодо здійснення банківський платежів відповідачем за період з 03.07.2013 р. по 28.05.2013 р. на користь Приватного підприємства «ФБМ Україна».

У судовому засіданні 12.11.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2013 р. між відповідачем (покупець) та ПП "ФБМ-Україна" (постачальник) було укладено Договір поставки № 91/КВ, відповідно до п. 1.1. якого постачальник здійснює поставки, а покупець приймає кріпильно-будівельні матеріали в асортименті та кількості, вказаних у погоджених сторонами в заявці (ах) покупця і за цінами, вказаними у рахунку і зобов'язується сплатити вартість товару на умовах визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.2. Договору покупець зобов'язався оплатити вартість товару в повному обсязі і в обумовлені строки.

Згідно з п. 6.2. Договору розрахунок за товар здійснюється покупцем по 10 % оплаті х відстрочкою платежу 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (який підтверджується видатковими накладними) шляхом банківського переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у національній валюті України (гривня).

Відповідно до п. 14.1. Договору він вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань.

На виконання умов Договору ПП "ФБМ-Україна" поставило відповідачу товар на загальну суму 41 004, 54 грн. відповідно до наступних видаткових накладних: № фа-06525 від 02.08.2011 р. на суму 937, 13 грн.; № фа-06526 від 02.08.2011 р. на суму 5 064, 20 грн.; № фа-06528 від 02.08.2011 р. на суму 17 786, 78 грн.; № фа-06567 від 03.08.2011 р. на суму 10 017, 25 грн.; № фа-06848 від 11.08.2011 р. на суму 3 403, 68 грн.; № фа-09551 від 20.10.2011 р. на суму 537, 50 грн.; № фа-09132 від 25.11.2011 р. на суму 3 258, 00 грн., що не заперечується та не оспорюється відповідачем.

У свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед ПП "ФБМ-Україна" на суму 37 004, 54 грн.

28.05.2012 р. між ПП "ФБМ-Україна" (первісний кредитор), позивачем (новий кредитор) та відповідачем (боржник) було укладено Угоду про відступлення права вимоги № 8-КВ, відповідно до п. 1. якої первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе права та вимоги первісного кредитора і став кредитором відносно боргу за договором № 91/КВ від 03.07.2011 р. між боржником і первісним кредитором на підставі ст. 512 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2 Угоди про відступлення права вимоги сторони узгодили, що боржник зобов'язується здійснити наступні зобов'язання перед новим кредитором (замість первісного кредитора): погасити борг за договором, зазначеним у п. 1 цієї Угоди протягом 30 днів з моменту підписання цієї угоди. Сума основного боргу, відносно якого змінюється кредитор, фіксується у акті звіряння, який підписується сторонами у день підписання цієї Угоди та який стає невід'ємною частиною цієї угоди.

Позивач та відповідач підписали Акт звірки взаєморозрахунків станом на 06.12.2012 р., відповідно до якого сальдо на користь позивача склало 37 004, 54 грн.

Оскільки відповідач в подальшому так і не провів розрахунки з позивачем, останній вирішив звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між ПП "ФБМ-Україна" та відповідачем договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначалось вище, згідно з п. 6.2. Договору сторони визначили, що розрахунок за товар здійснюється покупцем по 10 % оплаті з відстрочкою платежу 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач отримав поставлені на його користь товари та враховуючи відсутність обставин, які б були підставою припинення відповідних зобов'язань з його оплати, - відповідні зобов'язання мають бути виконані згідно з умовами Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, при цьому, відповідно до ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, за приписами зазначених норм, уступка первісним кредитором права вимоги до його боржника новому кредиторові здійснюється у тій самій формі, на тих самих умовах і у тому саме обсязі, що і основне зобов'язання, яке існувало на момент переходу прав, і такі права мають бути підтверджені належними документами.

З встановлених судом під час розгляду справи обставин вбачається, що ПП "ФБМ-Україна" у відповідності до ст. ст. 512-520 Цивільного кодексу України передало, а позивач отримав права вимоги на стягнення з відповідача, в тому числі, коштів, які складають спірну суму в розмірі 37 004, 54 грн.

За ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 518 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

З правових конструкції відповідних правових норм випливають як обов'язки нового кредитора у зобов'язанні, зокрема, на нового кредитора покладається обов'язок повідомити боржника про перехід прав у зобов'язанні, оскільки в протилежному випадку новий кредитор несе ризик настання для себе різного роду несприятливих правових наслідків, так і права боржника у такому зобов'язанні, за якими, боржник має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором, не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні або виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові.

В даному випадку відповідач виступив стороною Угоди про відступлення права вимоги, а відповідно він був обізнаний з її змістом та засвідчив свою згоду на укладення такого правочину.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказів того, що користуючись передбаченими ч. 1 ст. 518 ЦК України правами, відповідач висував проти вимог нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора, - відповідачем до суду не представлено.

Документів належного виконання зобов'язання в частині перерахування на користь ПП "ФБМ-Україна" оплати спірного боргу, - відповідач суду також не надав.

Зважаючи на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів про сплату боргових коштів, а також доказів про визнання недійсним Договору та Угоди або визнання їх в судовому порядку такими, що не відбулися (неукладеними) між сторонами, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, як нового кредитора, про стягнення з відповідача, як боржника, заборгованості у розмірі 37 004, 54 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

При цьому, зважаючи на те, що позивачем у даній справі під час подання до суду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не було сплачено судовий збір у встановлену законом порядку та розмірі, суд вважає за необхідне достягнути відповідну суму судового збору в рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, відповідно до п. 2.22. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК.

На виняток з наведених правил у разі коли ГПК не передбачено можливості повернення господарським судом заяви у зв'язку з неподанням доказів сплати суми судового збору (наприклад, заяви про забезпечення позову), то суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за згідно із статтею 49 названого Кодексу у залежності від результатів розгляду відповідної заяви; про такий розподіл може бути зазначено і в рішенні (постанові) господарського суду, прийнятому(-ій) за результатами розгляду справи, або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват Авто-Лізинг" (02222, місто Київ, Деснянський район, вулиця Пухівська, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 35619215) на користь Приватного підприємства "Активбуд" (03115, місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 1, код ЄДРПОУ 33943152) 37 004 (тридцять сім тисяч чотири) грн. 54 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Активбуд" (03115, місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 1, код ЄДРПОУ 33943152) на користь спеціального фонду Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.2013 р.

Суддя В.С. Ломака