Рішення

від 12.11.2013 по справі 910/18842/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/18842/13 12.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Експрес-сервіс», м. Київ

До Приватного підприємства «Лером сервіс», м. Київ

Про стягнення 4 847,10 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

Від позивача Морозов Д.А. - Генеральний директор

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 4 847,10 грн. заборгованості, пені та трьох відсотків річних за Договором № ЕС-31 від 08.07.2013р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/18842/13 та розгляд справи призначено на 12.11.2013р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвали суду від 01.10.2013р. не виконав, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено конверт з судовою кореспонденцією, який було повернуто з адреси відповідача з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Факт направлення позовної заяви з додатками та ухвали про порушення провадження у справі за місцезнаходженням відповідача, підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2013р. подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача надав суду, витребувані ухвалою від 01.10.2013р. документи, позовні вимоги в судовому засіданні підтримав в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні 12.11.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2013р. між сторонами було укладено Договір № ЕС-31, відповідно до умов якого позивач, як продавець, зобов'язується продати канцтовари і офісне приладдя, а відповідач, як покупець, прийняти та оплатити його.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, директорами товариств, від позивача генеральним директором - Морозовим Д.А. та від відповідача директором - Гончаренко О.П., які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму - 4 675,30 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЕС-0003346 від 08.07.2013р., яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками без зауважень та приймаються судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2.3. Договору, покупець зобов'язується оплатити товар в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки. Оплатою вважається факт зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідач, порушуючи умови Договору, зокрема п. 2.3., за поставлений позивачем товар не розрахувався та в подальшому грошові кошти не сплатив.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар складає - 4 675,30 грн.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач нараховує пеню, відповідно до п. 3.2. Договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 125,75 грн. (період нарахування з 11.07.2013р. по 20.09.2013р.).

Відповідно до п. 3.2. Договору, якщо товар сплачений пізніше строків, обумовлених в п. 2.3. покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком суду, а саме, у розмірі - 124,12 грн.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 46,05 грн. (період нарахування з 11.07.2013р. по 20.09.2013р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, але за розрахунком суду, а саме, у розмірі - 27,67 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між позивачем (Далі - Клієнт) та Адвокатською компанією «БИРК И ПАРТНЕР» (Далі - АК) (Свідоцтво про реєстрацію адвокатського об'єднання за №185 від 07.05.97р.) 02.09.2013р. укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого, АК приймає на себе обов'язки представляти права і законні інтереси клієнта в суді та здійснювати професійну діяльність АК згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, у зв'язку із зверненням клієнта до Господарського суду м. Києва у справі «про стягнення коштів та відшкодування пені 3% річних та інфляційні втрати з ПП «ЛЕРОМ СЕРВІС».

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від Адвокатської компанії директором - Ковтун Н.Ф. та від позивача генеральним директором - Морозовим Д.А. які діяли на підставі Статутів, та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правової допомоги, загальна сума винагороди 500 (п'ятсот) грн.

Як доказ понесення витрат на оплату послуг адвоката позивач надав суду копію платіжного доручення № 1568 від 05.09.2013р. на суму 500 грн., проте, в призначенні платежу відсутнє посилання щодо оплати послуг адвоката саме по даній справі.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зокрема п. 6.3., витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до п. 3.2. Договору про надання правової допомоги, клієнт зобов'язаний (у випадку необхідності) видати АК довіреності на таких осіб, що є співробітниками АК, для участі в судовому процесі: Адвокату Шипці Олександру Івановичу.

Відповідно до п. 2.1. Договору про надання правової допомоги послуги надаються клієнту шляхом особистої участі та представництва клієнта в загальних та господарських судах України. Однак, як вбачається з матеріалів справи, представником по справі, який брав участь у судовому процесі був генеральний директор Морозов Дмитро Анатолійович (позивач), а не Адвокат Шипка Олександр Іванович, як передбачалось у п. 3.2. Договору про надання правової допомоги. Також в матеріалах справи відсутня копія свідоцтва адвоката Шипки Олександра Івановича, який мав представляти інтереси позивача у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу стосовно стягнення з відповідача витрат щодо оплати адвокатських послуг.

Суд також приходить до висновку про безпідставність вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат за оплату Витягу відповідача з ЄДР у розмірі 61 грн.

Відповідно до ч.1 ст.44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зокрема п.1, зазначено, що склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, серед іншого, витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зважаючи викладене, зазначений платіж не підпадає під визначення судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме, судовий збір, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Лером сервіс» (03028, м. Київ, просп. Науки, буд. 42/1, корп. 14, кв. 24/7, код ЄДРПОУ 36482656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія «Експрес-сервіс» (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, код ЄДРПОУ 38105944), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 4 675 (чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 30 коп., пеню у розмірі - 124 (сто двадцять чотири) грн. 12 коп., три відсотки річних у розмірі - 27 (двадцять сім) грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 18 листопада 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук