Рішення

від 13.11.2013 по справі 916/1806/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2013 р.Справа № 916/1806/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 25.07.2013р.;

Від відповідача 1: Єршова А.С. за довіреністю від 03.04.2013р.;

Від відповідача 2: ОСОБА_3 паспорт серії НОМЕР_1;

Від відповідача 3: не з'явився;

3-тя особа: ОСОБА_1 за довіреністю 04.04.2013р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: ОСОБА_4;

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТУНА";

до відповідача 2: ОСОБА_3;

до відповідача 3: ОСОБА_5;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6;

про визнання недійсними рішень загальних зборів, зобов'язання скасувати реєстрацію змін до статутних документів, -

у с т а н о в и в :

ОСОБА_4 ( далі - Позивач) звернувся із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна", ОСОБА_3, ОСОБА_5, за участю: третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6, про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства, посилаючись на наступне.

Станом на 2008 рік Позивач був єдиним засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна» з належною йому часткою статутного капіталу в розмірі 100 %.

Пізніше, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було запропоновано Позивачеві продати належну йому частку статутного капіталу TOB «Фортуна», їм в пропорції, ОСОБА_3 - 30%, а ОСОБА_6 - 70%.

Після проведення розрахунку ОСОБА_3, ОСОБА_4 переоформив на його користь - 30% частки статутного капіталу TOB «Фортуна». Відповідно засновниками TOB «Фортуна» стали : Позивач - ОСОБА_4 з часткою статутного капіталу - 70% та ОСОБА_3 з часткою статутного капіталу - 30%.

На цей момент, ОСОБА_6 було проведено з Позивачем частковий розрахунок, тому Позивач і не переоформив на неї належних - 70 % частки статутного капіталу.

Як зазначає позивач у позові, інша частина коштів в розрахунок за придбання ОСОБА_6 частки розміром 70%, які вона передавала згідно розписок через ОСОБА_3 Позивачеві не надійшли. Тобто, на думку позивача, ОСОБА_3 використав їх в якихось інших цілях.

Позивач зазначає, що ним, як засновником товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна» (частка в статутному капіталі яка належала на той момент йому - 70 %) в липні 2010 року була подана нотаріально посвідчена заява від 25 червня 2010 року, про вихід зі складу засновників TOB «Фортуна», та передачі своєї частки статутного капіталу розміром 70% на користь підприємства - TOB «Фортуна». Рішення, щодо передачі своєї частки на користь підприємства, як зазначає позивач було пов'язане з тим, що за цю частку з Позивачем вже було проведено частковий розрахунок, ОСОБА_6 і після того, як ОСОБА_6 зі ОСОБА_3 прийдуть до згоди відносно залишку коштів, які повинні були бути передані Позивачеві та ним отримані, ОСОБА_6 переоформить 70 % частки статутного капіталу на себе.

Залишок коштів по розрахунку Позивачем так і не було отримано, тобто TOB «Фортуна» не провела з ним розрахунок, як це передбачено в ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 148 ЦК України, Позивач звернувся до ОСОБА_6 з проханням повідомити його про стан подій відносно, переданої ним частки статутного капіталу в розмірі - 70 % на користь TOB «Фортуна».

За даними Витягу з ЄДРЮО та ФОП станом на 29.10.2012 року слідує, що засновниками TOB «Фортуна» є : ОСОБА_4 з розміром внеску - 70% (5180 грн.) та ОСОБА_3 з розміром внеску - 30% (2220 грн.)

За даними такого ж Витягу станом на 31.03.2013 року слідує, що засновником TOB «Фортуна» є : ОСОБА_3 з розміром внеску - 100% (7400 грн.)

За даними такого ж Витягу станом на 22.05.2013 року слідує, що засновником TOB «Фортуна» є : ОСОБА_5 з розміром внеску - 100% (7400 грн.)

Відповідно до приведеної інформації Позивач не зрозумів, яким чином проведено переоформлення частки статутного капіталу TOB «Фортуна» в розмірі 70 % , за яку вже частково розрахувалася ОСОБА_6 в супереч ч.2 ст. 147 ЦК України та ч.3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", на користь ОСОБА_3

На звернення Позивача та ОСОБА_6 до державного реєстратора Білгород-Дністровської райдержадміністрації Одеської області, з проханням надати для ознайомлення документи відповідно до яких були внесені зміни до ЄДРЮО та ФОП стосовно переоформлення часток у статутному капіталі TOB «Фортуна» було відмовлено, так як зі слів державного реєстратора, Позивач нібито був присутній на загальних зборах засновників 24.09.2012 року, на яких розглядалось питання про його вихід зі складу засновників та передачі частки Позивача ОСОБА_3

Позивач стверджує, що після подання ним нотаріально посвідченої заяви в липні 2010 року, про його вихід зі складу засновників TOB «Фортуна», та передачі своєї частки статутного капіталу розміром 70% на користь підприємства - TOB «Фортуна», жодної участі в зборах він не приймав , нічого не підписував і ні по яких питаннях не голосував, про проведення зборів не повідомлявся, на збори не запрошувався.

Позивач зазначає, що таким чином ОСОБА_3 було незаконно переоформлено на свою користь частки статутного капіталу TOB «Фортуна» в розмірі - 70 % з огляду на те, що:

По- перше, у відповідності до ч.3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та ч.2 ст. 147 ЦК України, між ним та ОСОБА_3 була домовленість, що після з'ясування питання щодо залишку коштів по розрахунку з ним, дана частка буде оформлена на користь ОСОБА_6

По- друге, таке переоформлення частки в 2012 році суперечить положенням ч.5 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та ч.4 ст. 147 ЦК України. Та по- третє, даний протокол є сфальсифікованим, так як участі в загальних зборах позивач не приймав та частку в розмірі 70 % на користь ОСОБА_3 не передавав.

З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що переоформлення частки в розмірі 70% статутного капіталу на користь ОСОБА_3 згідно протоколу засідання загальних зборів засновників TOB «Фортуна» від 24.09.2012 року, та в подальшому протокол засідання загальних зборів засновників TOB «Фортуна» від 28.03.2013 року про передачу 100% статутного капіталу TOB «Фортуна» на користь ОСОБА_5, є не правомірними, а самі рішення прийняті згідно цих протоколів є незаконними.

30.09.2013 р. позивачем надані уточнення та збільшення позовних вимог, згідно з якими, на підставі ч. 2 ст.147 Цивільного кодекс України, ч. 3 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», позивач просить крім визнання недійсними рішень загальних зборів ТОВ „Фортуна", прийнятих згідно протоколу № 1 від 24.09.2012 року, Протоколу № 2 від 24.09.2012 р., протоколу № 1 від 28.03.2013 року та протоколу № 2 від 28.03.2013 р. ще і зобов'язати орган реєстрації скасувати реєстрацію змін до статутних документів на проведених на підставі цих протоколів.

Відповідачі із вимогами позивача не згодні, про що зазначили у відзивах на позов та у додаткових поясненнях на уточнені позовні вимоги.

Також, відповідачем ОСОБА_3 30.09.2013 р. подана заява про застосування строків позовної даності у якій він просить застосувати до даного позову позовну давність з підстав ст. 267 ЦК України та відмовити у позові.

Розпорядженням голови суду від 19.08.2013р., у зв'язку за перебуванням судді Никифорчука М.І. у відпустці, справу №916/1806/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Меденцеву П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2013р. суддею Меденцевим П.А. було прийнято справу №916/1806/13 до свого провадження.

Приймаючи до уваги повернення судді Никифорчука М.І. з відпустки, розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 23 вересня 2013 року справу №916/1806/13 передано на розгляд судді Никифорчуку М.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2013р. суддею Никифорчуком М.І. прийнято справу № 916/1806/13 до свого провадження.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 28.10.2013р. до 13.11.2013р.

Відповідач 3 у судове засідання не з'явився.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представників сторін, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Як випливає з матеріалів справи, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 29.10. 2012 р. засновниками ТОВ „Фортуна" були ОСОБА_4 і ОСОБА_3

Згідно такого ж витягу станом на 31.03.2013 р. засновником цього ТОВ був ОСОБА_3

Згідно такого ж витягу станом на 22.05.2013 р. засновником ТОВ була ОСОБА_5

Таким чином, станом на 08.07.2013 р., дати подачі позову до господарського суду засновником ТОВ була ОСОБА_5

25.06.2010 р. ОСОБА_4 подав до загальних зборів ТОВ „Фортуна" нотаріально посвідчену заяву з проханням вивести його із складу засновників ( учасників) підприємства з передачею його частки у статутному фонді в розмірі 70% в сумі 5180 грн. підприємству у якій зазначив, що жодних матеріальних та нематеріальних претензій до товариства він не має.

30.09.2013 р. представником ОСОБА_4 подана заява ОСОБА_4 на адресу господарського суду Одеської області від 27.06.2013 р., згідно якої ОСОБА_4 зазначає. що після виходу в червні 2010 року зі складу учасників ТОВ „Фортуна" та досі він жодної участі у будь-яких зборах ТОВ „Фортуна" не приймав, та жодного документу не підписував (а.с. 171).

24.09.2012 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ „Фортуна" на яких були присутні учасник ТОВ „Фортуна" ОСОБА_3 якому належить 30 % статутного капіталу та ОСОБА_4

На цих зборах вирішувались питання : про вихід із складу учасників ТОВ „Фортуна" ОСОБА_4 відповідно до його заяви зареєстрованої 25 червня 2010 р. з передачею його статутної частки у статутному капіталі в розмірі 70% ОСОБА_3 та питання про внесення змін до статуту ТОВ „Фортуна", згідно з якими статутна частка ОСОБА_3 у статутному капіталу ТОВ „Фортуна" складає 100% та прийнято рішення про виведення зі складу засновників ( учасників) підприємства ОСОБА_4 передачею його частки у статутному фонді в розмірі 70% в сумі 5180 грн. та усіх майнових та немайнових прав, які мають відношенню до цієї частки, єдиному учаснику товариства ОСОБА_3, відповідно до поданої заяви, що зареєстровано 25 червня 2010 року.

Дане рішення загальних зборів оформлено протоколом № 1, який підписаний головою зборів та секретарем в особі ОСОБА_3

При цьому у якості кого був присутній ОСОБА_4 у протоколі не назначено.

На цих же зборах 24.09.2012 р. прийнято рішення про підтвердження дійсності протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ „Фортуна", яке оформлено протоколом № 2, згідно якого загальні збори вирішили підтвердити дійсність протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ „Фортуна" від 24.09.2012 р.

На цих зборах був присутній учасник ТОВ „Фортуна" ОСОБА_3, який володіє 100% голосів. У якості запрошеного для участі у загальних зборах зазначений ОСОБА_4, який не з'явився.

28 березня 2013 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ „Фортуна" на яких був присутній учасник Товариства ОСОБА_3, якому належить 100% голосів та запрошена ОСОБА_5

На зборах розглядались питання порядку денного : про прийняття до складу учасників товариства ОСОБА_5; про вихід із складу учасників товариства ОСОБА_3; про передачу статутної частки ОСОБА_3 у статутному капіталі в розмірі 100% підприємства ТОВ „Фортуна"; про затвердження змін до статуту Товариства; про звільнення ОСОБА_4 з посади директора ТОВ „Фортуна".

Вказані питання порядку денного були вирішені таким чином : ОСОБА_5 прийняли до складу учасників товариства; ОСОБА_3 виведено зі складу учасників товариства; статутна частка ОСОБА_3 у статутному капіталі в розмірі 100% передана підприємству ТОВ „Фортуна"; затверджені змін до статуту Товариства, згідно з якими статутна частка ОСОБА_5 у статутному капіталі товариства складає 100%; ОСОБА_4 звільнено з посади директора ТОВ „Фортуна".

Дане рішення загальних зборів учасників ТОВ оформлено протоколом № 1.

У той же день 28.03.2013 р. відбулись ще одні загальні збори учасників ТОВ „Фортуна" на яких був присутній лише ОСОБА_3 який володіє 100% голосів. Згідно порядку денного на зборах вирішувались питання про визнання дійсним протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ „Фортуна" від 28.03.2013 р. на підстав ст.5 Статуту Товариства та було прийнято рішення про дійсність протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ „Фортуна" від 28.03.2013 р. на підстав ст.5 Статуту Товариства.

З приведеного випливає, що на момент відбуття загальних зборів учасників ТОВ „Фортуна" 24.09.2012 р., на яких вирішувалось питання про вихід ОСОБА_4 зі складу учасників ТОВ „Фортуна", ОСОБА_4 вже не був учасником ТОВ „Фортуна", оскільки ним подана заява про вихід з ТОВ 26.06.2010 р.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів", вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу в учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Тобто з дати подачі такої заяви учасник товариства перестає бути учасником цього товариства.

Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ).

Таким чином, дата 26.06.2010 р. є датою виходу ОСОБА_4 з ТОВ „Фортуна". Отже ОСОБА_4 з 26.06.2010 р. перестав бути учасником ТОВ „Фортуна".

Вихід ОСОБА_4 з ТОВ, відповідно до його заяви від 26.06.2010 р. вирішувався на зборах 24.09.2012 р., тобто лише через 2 роки та 2 місяця після подання такої заяви.

Протягом 2 років та 2 місяців ТОВ „Фортуна" не вчинило жодних дій у зв'язку з виходом учасника ( ОСОБА_4 ) з товариства. Виходячи з приведеного ОСОБА_4 повинен був звернутись до господарського суду із заявою про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства, а не з даною заявою про визнання вказаних рішень недійсними.

Відповідно до п.п. 17, 18 цієї ж Постанови Пленуму Верховного суду України рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону «Про господарські товариства» ( 1576-12 );

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону «Про господарські товариства» ( 1576-12 ));

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону «Про господарські товариства» ( 1576-12 )).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Відповідно до частини 3 ст. 53 Закону України „Про господарські товариства", в редакції Закону N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007р., на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, - Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

Відповідно до частини 2 ст. 147 ЦК України. на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Абзац 2-й цієї статті повністю кореспондується з ч. 3 ст. 53 Закону України „Про господарські товариства", в редакції Закону N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007р.

З приведених норм закону випливає, що учасники товариства мають переважне право перед третіми особами у придбанні у учасника товариства його частки, якщо статутом товариства або домовленістю між учасниками не встановлено інше.

Доказів наявності пропозицій ОСОБА_4 іншим учасникам ТОВ „Фортуна" на купівлю його частки або наявності домовленості між ОСОБА_4 та іншими учасниками ТОВ „Фортуна" на відчуження його частки позивачем не надано.

Крім того, суд вважає, що ґрунтування вимог про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників товариства про вихід учасника товариства з товариства та про внесення змін до статуту ТОВ з посиланням на вказані норми законів є безпідставним, оскільки ці норми не регулює питання виходу учасника з товариства та внесення змін до статуту ТОВ.

За таких підстав господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Клопотання представника позивача щодо визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 неналежними відповідачами по даній справі, суд відхиляє у зв'язку з недоведеністю.

Суд відхиляє заяву ОСОБА_3 від 30.09.2013 р. про застосування строків позовної даності за таких підстав згідно з ч. 1 ст. 100 ЦКУ право участі у товаристві є особистим немайновим правом. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 268 ЦКУ позовна давність не поширюється, зокрема, на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом,

Згідно діючої практики ВГСУ викладеної у постановах від 13.04.2011 р. у справі № 02/56-76 (06/57-76), від 20.07.2011 р. у справі № 14/108-10 строки позовної давності на корпоративні правовідносини не поширюються.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2013 р.

Суддя Никифорчук М.І.