Рішення

від 06.11.2013 по справі 916/2571/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р.Справа № 916/2571/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Стадник О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Банькова О.В. за довіреністю від 17.12.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Епіцентр К" до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдержсклад" про стягнення 59 659,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Епіцентр К" (далі по тексту - ТОВ „Епіцентр К") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдержсклад" (далі по тексту - ТОВ „Укрдержсклад") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 59 659,59 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 51 766,65 грн., трьох відсотків річних в сумі 440,48 грн., пені в сумі 2 275,81 грн. та штрафу в сумі 5 176,65 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу з відстроченням платежу № 0105/ОТ від 01.04.2013р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судових засідань по даній справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштових відправлень суду під розписку, проте жодного разу його повноважний представник в судові засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. Оскільки ТОВ „Укрдержсклад" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.04.2013р. між ТОВ „Епіцентр К" (Продавець) та ТОВ „Укрдержсклад" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу з відстроченням платежу № 0105/ОТ, у відповідності до умов п. 1.1 якого Продавець зобов'язався передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором. Предметом цього договору є будівельно-господарський товар.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 5.1, 5.2 договору купівлі-продажу з відстроченням платежу № 0105/ОТ від 01.04.2013р. датою доставки і моментом переходу до Покупця права власності на товар за цим договором вважається дата передачі товару Покупцеві або його перевізнику (дата вказана у накладній). Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем на підставі накладної, підписаної представниками сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу з відстроченням платежу № 0105/ОТ від 01.04.2013р. позивачем було передано у власність ТОВ „Укрдержсклад" товар на загальну суму 66 194,79 грн., що підтверджується видатковими накладними № Рнк/ОТ-0006595 від 15.05.2013р., № Рнк/ОТ-0006103 від 30.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005888 від 26.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005889 від 26.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005659 від 23.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005660 від 23.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005346 від 18.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005312 від 18.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005429 від 19.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005431 від 19.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005550 від 22.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005546 від 22.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005681 від 23.04.2013р., № Рнк/ОТ-0005682 від 23.04.2013р., № Рнк/ОТ-0004705 від 08.04.2013р., які від імені ТОВ „Укрдержсклад" підписані представником, повноваження якого на прийняття товарно-матеріальних цінностей підтверджувались довіреностями № 69 від 17.04.2013р., № 70 від 18.04.2013р., № 72 від 19.04.2013р., № 73 від 19.04.2013р., № 75 від 22.04.2013р., № 76 від 22.04.2013р., № 80 від 23.04.2013р., № 82 від 25.04.2013р., № 83 ВІД 26.04.2013р., № 86 від 29.04.2013р., № 90 від 13.05.2013р. З метою оподаткування даних господарських операцій податком на додану вартість позивачем в момент виникнення відповідних зобов'язань було виписано податкові накладні № 8708/019 від 15.05.2013р., № 7803/019 від 30.04.2013р., № 7578/019 від 26.04.2013р., № 7576/019 від 26.04.2013р., № 7518/019 від 23.04.2013р., № 7519/019 від 23.04.2013р., № 6856/019 від 18.04.2013р., № 6792/019 від 18.04.2013р., № 6919/019, № 6918/019 від 19.04.2013р., № 7054/019 від 22.04.2013р., № 7087/019 від 22.04.2013р., № 7520/019 від 23.04.2013р., № 7521/019 від 23.0.42013р., № 5838/019 від 08.04.2013р.

Згідно з п. 3.1 договору купівлі-продажу з відстроченням платежу № 0105/ОТ від 01.04.2013р. оплата за товар здійснюється Покупцем за визначеною в п. 2.2 цього договору ціною та у строк, що не перевищує 14 (чотирнадцять) календарних днів від дати отримання товару Покупцем (дати вказаної у накладній) шляхом банківського переказу Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідного гіпермаркету Продавця, що вказується в рахунку-фактурі.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За твердженнями позивача, які не були спростовані в установленому порядку, ТОВ „Укрдержсклад" в порушення прийнятих на себе грошових зобов'язань здійснило оплату вартості придбаного протягом спірного періоду на виконання умов договору купівлі-продажу з відстроченням платежу № 0105/ОТ від 01.04.2013р. товару лише частково, в результаті чого, станом на момент пред'явлення даного позову у ТОВ „Укрдержсклад" наявна прострочена заборгованість перед ТОВ „Епіцентр К" в сумі 51 766,50 грн. Слід зазначити, вказаний розмір існуючої заборгованості визнається відповідачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом останнього від 26.06.2013р. за вих № 102.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Епіцентр К" в частині стягнення з ТОВ „Укрдержсклад" заборгованості за придбаний товар в сумі 51 766,50 грн.

В той же час, суд зазначає, що у прохальній частині позову позивачем висловлено вимогу про стягнення із відповідача суми основного боргу в розмірі 51 766, 65 грн., проте позивачем не доведено суду обґрунтованості збільшення суми основного боргу ТОВ „Укрдержсклад" за договором купівлі-продажу з відстроченням платежу № 0105/ОТ від 01.04.2013р. додатково на 0,15 грн., у зв'язку з чим, у названій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. Наведене збільшення суми основного боргу відповідача на 0,15 грн., за переконанням суду, є арифметичною помилкою, допущеною ТОВ „Епіцентр К", оскільки по тексту позовної заяви, розрахунку розміру заявлених позовних вимог /а.с. 7/, позивачем було визначено правильну та документально підтверджену суму заборгованості ТОВ „Укрдержсклад" в розмірі 51 766,50 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку із простроченням виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної на виконання умов договору купівлі-продажу з відстроченням платежу № 0105/ОТ від 01.04.2013р. продукції, позивачем з посиланням на положення ст. 625 ЦК України було здійснено розрахунок трьох відсотків річних в сумі 440,48 грн., що є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми трьох відсотків річних /а.с. 7/, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „Укрдержсклад" трьох відсотків річних в сумі 440,48 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 8.2, 8.3 договору купівлі-продажу з відстроченням платежу № 0105/ОТ від 01.04.2013р. за порушення зобов'язання згідно з п. 3.1 цього договору Покупець сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Додатково за порушення зобов'язання згідно з п. 3.1, 5.3 цього договору Покупець сплачує на користь Продавця штрафні санкції у розмірі 10% від вартості товару.

З посиланням на п.п. 8.2, 8.3 договору купівлі-продажу з відстроченням платежу № 0105/ОТ від 01.04.2013р. позивачем було нараховано до сплати відповідачу пеню в сумі 2 275,81 грн. та штраф в сумі 5 176,65 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок даних різновидів штрафної санкції /а.с. 7/, проаналізувавши вищенаведені умови договору щодо розміру та підстав нарахування штрафних санкцій у спірних правовідносинах, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування ТОВ „Укрдержсклад" до сплати пені в сумі 2 275,81 грн. та штрафу в сумі 5 176,65 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „Укрдержсклад" перед ТОВ „Епіцентр К" в загальній сумі 59 659,44 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 51 766,50 грн., трьох відсотків річних в сумі 440,48 грн., пені в сумі 2 275,81 грн. та штрафу в сумі 5 176,65 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог частково на суму 59 659,44 грн. Таким чином, із ТОВ „Укрдержсклад" слід стягнути на користь ТОВ „Епіцентр К" суму основного боргу в розмірі 51 766,50 грн., три відсотки річних в сумі 440,48 грн., пеню в сумі 2 275,81 грн. та штраф в сумі 5 176,65 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 614, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 614, 615, 617, 625, 629, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрдержсклад" /65053, м. Одеса, вул. Керченська, 68/1, код ЄДРПОУ 31081857/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Епіцентр К" /02139, м. Київ, вул. Братиславська, 11, код ЄДРПОУ 32490244/ суму основного боргу в розмірі 51 766 грн. 50 коп. /п'ятдесят одна тисяча сімсот шістдесят шість грн. 50 коп./, три відсотки річних в сумі 440 грн. 48 коп. /чотириста сорок грн. 48 коп./, пеню в сумі 2 275 грн. 81 коп. /дві тисячі двісті сімдесят п'ять грн. 81 коп./, штраф в сумі 5 176 грн. 65 коп. /п'ять тисяч сто сімдесят шість грн. 65 коп./, судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп. /одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 11.11.2013р.

Суддя С.П. Желєзна