Постанова

від 12.11.2013 по справі 816/5953/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року м. Полтава Справа № 816/5953/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дрижирук М.І.,

представника позивача - Петрук С.О.,

представника відповідача - Павленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватної агрофірми "Мир" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2013 року Приватна агрофірма "Мир" (далі по тексту - ПАФ "Мир", позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 05.11.2013 /том 3 а.с. 40/) до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004931602/97 від 25.07.2013.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на помилковість висновків Кременчуцької ОДПІ, викладених в акті перевірки №7/16.2-08/05524802 від 15.04.2013, щодо порушення ним вимог статті 14 Конституції України, статей 3, 125, 126 Земельного кодексу України, статей 210, 640 Цивільного кодексу України, статей 3, 302 Податкового кодексу України, статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", пункту 2 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в результаті чого знижено податок на додану вартість в декларації по розрахунках з бюджетом. Вважає, що сільськогосподарська продукція рослинництва, вирощена платником фіксованого сільськогосподарського податку на будь-яких використовуваних ним земельних ділянках, у тому числі орендованих, незалежно від стану державної реєстрації відповідних орендних договорів, не може оподатковуватися за іншими правилами, ніж у режимі фіксованого сільськогосподарського податку.

Представник позивача в ході розгляду справи підтримував позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні, з підстав, викладених в письмових запереченнях №73 від 31.10.2013 (том 3 а.с. 29-35).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ПАФ "Мир" (ідентифікаційний код 05524802) зареєстроване розпорядженням Кобеляцької райдержадміністрації від 09.03.2000 №214.

Позивач відповідає критеріям, наведеним пунктами 209.1, 209.6 статті 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та є сільськогосподарським підприємством, на яке розповсюджується спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до довідки Полтавського обласного управління статистики №19/1746 про включення до ЄДРПОУ (том 1 а.с. 110) видами діяльності ПАФ "Мир" за КВЕД є: 01.11.0 вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва; 51.39.0 неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом; 01.21.0 розведення великої рогатої худоби; 15.41.0 виробництво неочищеної олії та жирів; 15.61.2 виробництво круп.

В період з 19.03.2013 по 08.04.2013 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПАФ "Мир" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №7/16.2-08/05524802 від 15.04.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог статті 14 Конституції України, статей 3, 125, 126 Земельного кодексу України, статей 210, 640 Цивільного кодексу України, статей 3, 302 Податкового кодексу України, статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", пункту 2 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в результаті чого занижено податок на додану вартість в декларації по розрахунках з бюджетом в сумі 1 614 977,00 грн, в тому числі: січень 2010 року - 63957,00 грн; березень 2010 року - 51883,00 грн; червень 2010 року - 21150,00 грн; вересень 2010 року - 61050,00 грн; жовтень 2010 року - 197 780,00 грн, грудень 2010 року - 80713,00 грн; січень 2011 року - 16538,00 грн; лютий 2011 року - 171 288,00 грн; жовтень 2011 року - 22900,00 грн; листопад 2011 року - 296 132,00 грн; грудень 2011 року - 82753,00 грн; серпень 2012 року - 41650,00 грн; вересень 2012 року - 93674,00 грн; жовтень 2012 року - 146 605,00 грн; листопад 2012 року - 127 312,00 грн; грудень 2012 року - 139 591,00 грн (том 1 а.с. 9-65).

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними контролюючим органом в акті перевірки №7/16.2-08/05524802 від 15.04.2013, направив до податкової інспекції заперечення на вказаний акт б/н від 19.04.2013 (том 1 а.с. 66-67), за результатами розгляду якого Кременчуцька ОДПІ підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення ПАФ "Мир" вимог законодавства України (лист-відповідь від 26.04.2013 №972/10/116.1-15 /том 1 а.с. 68/).

На підставі висновків даного акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ (Кобеляцьке відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 №0002991602/866, яким ПАФ "Мир" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 3138275,50 грн, в тому числі 1499136,00 грн - за основним платежем та 1639139,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 69-70).

В результаті оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Полтавській області, рішенням останнього №472/10/16-31-10-03-06 від 19.07.2013 "Про результати розгляду скарги" податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 07.05.2013 №0002991602/866 скасовано в частині 1051849,00 грн основного платежу та 1109622,50 грн штрафної (фінансової) санкції, в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ПАФ "Мир" - без задоволення (том 1 а.с. 72-82).

При прийнятті вказаного рішення Головне управління Міндоходів у Полтавській області виходило з того, що Кременчуцькою ОДПІ в загальну площу орендованих ПАФ "Мир" земельних ділянок, що не зареєстровані в Держкомземі, безпідставно включено земельні ділянки, договори по яких укладені у 2003 році. Так, в акті перевірки при розрахунку суми незареєстрованих договорів враховано земельні ділянки, які не були зареєстровані в Держкомземі Кобеляцького району, без дослідження реєстрації договорів оренди на земельні ділянки, укладених в 2003 році, виконавчим комітетом сільської, селищної ради, та врахування того, що порядок реєстрації договорів оренди земельної ділянки у 2003 році передбачав реєстрацію таких договорів виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки і не зобов'язував реєструвати такі договори в Держкомземі.

Під час розгляду скарги зроблено перерахунок земельних ділянок, що не зареєстровані в Держкомземі (виключено договори по оренді земельних ділянок укладені в 2003 році). В зв'язку з цим встановлено, що ПАФ "Мир" у 2010, 2011, 2012 роках вирощувало та реалізовувало сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках загальною площею 1760 га, 1768 га, 1739 га, згідно договорів оренди, із них на земельних ділянках, які були не зареєстровані в Держкомземі Кобеляцькому району відповідно 470,12 га, 516,17 га, 533,36 га, що становить: 2010 - 26,71%, 2011 - 29,20%, 2012 - 30,67%.

Як наслідок встановлено, що в порушення статті 14 Конституції України, статей 3, 125, 126 Земельного кодексу України, статей 210, 640 Цивільного Кодексу України, статей 3, 302 Податкового кодексу України, статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", пункту 2 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підприємством занижено податок на додану вартість в декларації по розрахунках з бюджетом (ряд. 27 Декларації) за 2010-2012 роки в сумі 480281,00 грн.

Враховуючи перерахунок податкових зобов'язань та пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету становить 447287,00 грн (480281,00 грн - 18710,00 грн (січень 2010 р.) - 14284,00 грн (березень 2010 р.). Сума штрафної фінансової санкції з врахуванням пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України повинна становити 529517,00 грн, а саме, 105904,00 грн (1,00 грн за період січень-червень 2011р. + 105 903,00 грн. за 2010 р., 2011 р., 2012 р. згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України) та 423613,00 грн (згідно пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України).

На підставі акта перевірки №7/16.2-08/05524802 від 15.04.2013 та рішення Головного управління Міндоходів у Полтавській області №472/10/16-31-10-03-06 від 19.07.2013 "Про результати розгляду скарги", Кременчуцькою ОДПІ (Кобеляцьке відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0004931602/97, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 976804,00 грн, в тому числі 447287,00 грн - за основним платежем та 529517,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 83).

За наслідками оскарження податкового повідомлення-рішення від 07.05.2013 №0002991602/866 та результатів розгляду первинної скарги платника податків (рішення Головного управління Міндоходів у Полтавській області №472/10/16-31-10-03-06 від 19.07.2013 "Про результати розгляду скарги", податкового повідомлення-рішення від 25.07.2013 №0004931602/97) в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України, скарга ПАФ "Мир" залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 №0002991602/866 з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, - без змін (том 1 а.с. 91-96).

Позивач, не погоджуючись з правомірністю збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" та застосування штрафних (фінансових) санкцій, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004931602/97 від 25.07.2013.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Пунктом 209.1 статті 209 ПК України передбачено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до пункту 209.2 цієї ж статті Кодексу згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

При цьому в силу вимог пункту 209.6 статті 209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з підпунктом 209.15.2 пункту 209.15 статті 209 ПК України діяльність у сфері сільського господарства: а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація; б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація; в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Таким чином, основною умовою застосування платником спеціального режиму в порядку статті 209 ПК України є здійснення таким платником діяльності з безпосереднього виробництва сільськогосподарської продукції у відповідних обсягах, надання сільськогосподарських послуг.

Як слідує зі змісту акта перевірки №7/16.2-08/05524802 від 15.04.2013, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у Полтавській області №472/10/16-31-10-03-06 від 19.01.2013 "Про результати розгляду скарги", підставою для визначення ПАФ "Мир" спірної суми податку на додану вартість стало неправомірне, на думку контролюючого органу, відображення позивачем податкових зобов'язань з цього податку у спеціальних деклараціях з ПДВ (скорочених). В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилався на те, що під спеціальний режим оподаткування підпадають операції з реалізації лише тієї продукції, що вирощена підприємством на належним чином оформлених та зареєстрованих земельних ділянках, тоді як відсутність державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок виключає можливість поширення пільгового режиму оподаткування на продаж сільськогосподарської продукції, виробленої на таких ділянках.

Так, в ході перевірки встановлено, що ПАФ "Мир" у 2010, 2011, 2012 роках вирощувало та реалізовувало сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках загальною площею 1760 га, 1768 га, 1739 га. При цьому, для здійснення господарської діяльності ПАФ "Мир" використовувало земельні ділянки на підставі договорів оренди, частина з яких не пройшла державної реєстрації. Площа земельних ділянок, орендованих згідно договорів, які не пройшли державну реєстрацію у 2010 році становила 1607 га (91,31 % від загальної кількості), у 2011 році - 1615 га (91,35% від загальної кількості), у 2012 році - 1584 га (91,06% від загальної кількості).

Під час розгляду первинної скарги платника податків зроблено перерахунок земельних ділянок, що не зареєстровані в Держкомземі (виключено договори по оренді земельних ділянок, які були укладені в 2003 році). В зв'язку з цим встановлено, що ПАФ "Мир" у 2010, 2011, 2012 роках вирощувало та реалізовувало сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках загальною площею 1760 га, 1768 га, 1739 га згідно договорів оренди, із них на земельних ділянках, які були не зареєстровані в Держкомземі Кобеляцькому району відповідно 470,12 га, 516,17 га, 533,36 га, що становить: 2010 - 26,71%, 2011 - 29,20%, 2012 - 30,67%.

Враховуючи викладене, контролюючим органом зроблено висновок, що згідно законодавства договори оренди земельних ділянок складені між орендодавцем і орендарем, які не були зареєстровані в державному земельному кадастрі, є не укладеними і вони не набрали чинності. А тому, у такого орендаря - сільськогосподарського товаровиробника не виникає право оренди вказаних земельних ділянок та він не може віднести вказані земельні ділянки до категорії орендованих земель, тобто до орендованих виробничих потужностей.

Таким чином, протягом перевіряємого періоду підприємство не мало права відображати нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість від реалізації продукції, вирощеної на незареєстрованих земельних ділянках у деклараціях з ПДВ (скорочених), а зобов'язано було відносити їх до податкових зобов'язань загальних декларацій з ПДВ (бюджетних) та суми податкового зобов'язання сплачувати до бюджету, а не перераховувати на спеціальний рахунок.

Водночас, суд не погоджується з такою позицією контролюючого органу та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення були передані позивачеві в строкове платне користування за договорами оренди землі, укладеними з фізичними особами.

Пункт 209.6 статті 209 ПК України не ставить право платника на застосування спеціального режиму оподаткування в залежність від дотримання ним вимог цивільного та земельного законодавства.

Податкове законодавство не деталізує вимог до правового титулу, відповідно до якого у особи виникає право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, а також до правовстановлюючих документів, якими підтверджуються відповідні права на земельні ділянки. А відтак будь-яке право користування земельною ділянкою, на якій розташовані сільськогосподарські угіддя, безвідносно до підстав виникнення такого права, є належним для підтвердження частки сільськогосподарського товаровиробництва для цілей застосування спеціального режиму оподаткування.

Також слід зазначити, що податкове законодавство не вимагає державної реєстрації договору оренди земельної ділянки (паю) як обов'язкової ознаки для кваліфікації відповідної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Таким чином, у контролюючого органу відсутні підстави для застосування будь-яких негативних наслідків до осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарської діяльності, у разі недотримання останніми норм земельного законодавства щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок, якщо при цьому дотримано вимоги законодавства податкового. Сільськогосподарська продукція рослинництва, вирощена платником фіксованого сільськогосподарського податку на будь-яких використовуваних ним земельних ділянках, у тому числі орендованих, незалежно від стану державної реєстрації відповідних орендних договорів, не може оподатковуватися за іншими правилами, ніж у режимі фіксованого сільськогосподарського податку.

Крім того, суд зауважує, що чинним податковим законодавством не передбачена методика вирахування податкових зобов'язань з ПДВ у випадку часткової відсутності реєстрації договорів оренди земельних ділянок, і його визначення шляхом співвідношення загальної кількості орендованих земельних ділянок (площ) до площі земельних ділянок, що не пройшли реєстрації.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо заниження ПАФ "Мир" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в декларації по розрахунках з бюджетом в сумі 447287,00 грн, та як наслідок про безпідставність прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0004931602/97 від 25.07.2013.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, останній в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0004931602/97 від 25.07.2013 не довів.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову ПАФ "Мир" щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004931602/97 від 25.07.2013.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Підпунктом 3 частини 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України встановлено, що у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ПАФ "Мир" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2294,00 грн шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватної агрофірми "Мир" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 25.07.2013 №0004931602/97.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (ідентифікаційний код 38742715) на користь Приватної агрофірми "Мир" (ідентифікаційний код 05524802) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2013 року.

Суддя О.В. Гіглава