Постанова

від 13.11.2013 по справі 805/15207/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И              13 листопада 2013 р.                                     Справа №805/15207/13-а приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17         час прийняття постанови:  13 год. 00 хв. Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е., при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу    за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Підприємство Жданівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 3)» про стягнення коштів з розрахункових рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення частини податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 316 046,00 грн. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився   від відповідача: не з'явився                                                              ВСТАНОВИВ:   Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі Шахтарська ОДПІ, позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Підприємство Жданівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 3)» (далі відповідач) про стягнення коштів з розрахункових рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення частини податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 316 046,00 грн.. Правовою підставою стягнення коштів з банківських рахунків представник заявника під час розгляду справи вважає приписи п. 3 ст. 45 Бюджетного кодексу України, ст. 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі поданих ним податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, жовтень, листопад та грудень 2010 року, 2011 року, 2012 року, січень – липень 2013 року. Зазначає, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідачем, в порушення статті 16 ПК України своєчасно не сплачені самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість. Під час судового засідання, яке відбулось 05.11.2013р., позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, при цьому зазначив, що до розрахунку суми боргу було включено борг, стягнутий відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а/0570/18587/2011 на суму 77 993,00 грн. та відповідно до постанови від 23.05.2011р. по справі № 2а/0570/7234/2011 у розмірі 14 332,00 грн. У зв'язку з цим просив суд стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 223 721,00 грн.. (арк.. справи 92, 95-98) Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу без участі представника та зазначив, що проти заявлених позовних вимог не заперечує. За таких обставин, відповідно до положень статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами. Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне. Відповідач – Державне підприємство «Підприємство Жданівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 3)», зареєстроване як юридична особа 15.11.1995 року, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.12.2002р. № 200076131 (арк.. справи 85, том 1) є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Шахтарській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, код ЄДРПОУ 08679824. Позивач - Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, орган державної податкової служби діє на підставі ст.. ст.. 19-1, 20, 95 Податкового Кодексу України. Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом. Згідно із пп. 191.1.15,  191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до ст. 67 Конституції України  кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Згідно із пунктами 203.1., 203.2. ст. 203 Розділу V «Податок на додану вартість»   Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи (арк.. справи 22-84 том. 1) відповідачем до Шахтарської ОДПІ самостійно подано податкові декларації з податку на додану вартість за липень, жовтень, листопад та грудень 2010 року, 2011 року, 2012 року, та січень – липень 2013 року, якими відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання із зазначеного податку на загальну суму 449 509,24 грн. Проте, з урахуванням уточнень позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 223 721,00 грн.. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість відповідач не надав. Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом. Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (був чинним на момент винесення податкових вимог) разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Зазначені норми кореспондуються з нормами Податкового Кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р.. Відповідно до п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що в разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідачу податковим органом було направлено першу та другу податкові вимоги, які направлено відповідачу поштою та вручено, про що свідчать підписи на копіях поштових повідомлень (арк. справи 13-15, том 1). Однак станом на день направлення позову податковий борг відповідачем не погашений. Відповідно до п. 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Стаття 88 ПК України встановлює, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.           Згідно з підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Крім цього, згідно до пункту 96.2 статті 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: - надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; - досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; - ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; - виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України. Як вбачається з матеріалів справи (арк.. справи 19-20, том.1) на виконання вищезазначених норм позивач звернувся до Управління Державного департаменту України з питань виконання пекарень в Донецькій області та Державної пенітенціарної служби України, про що свідчать листи від 12.06.2012р. № 2161/20/19-012 та № 2164/10/19-012. Однак, як вбачається з матеріалів справи вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу. Внаслідок несплати податкового зобов'язання утворилася заборгованість з податку на додану вартість у сумі 223 721,00 грн., яка підтверджується позивачем розрахунками суми позову (арк. справи 5 – 7 том 1). Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Відповідачу були направлені перша та друга податкові вимоги від 24.12.2003р. № 1/77 та 24.01.2003р. № 2/4, які вручені відповідачу особисто, про що свідчать підписи поштових повідомленнях (арк. справи 13-15 том 1). Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Як зазначалось судом раніше відповідач у заяві від 06.11.2013р. визнав позовні вимоги Шахтарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області. Відповідно до положень статті 51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову. Згідно з пунктом 4 зазначеної статті суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси. Як встановлено судом, визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси, а тому суд приймає визнання відповідачем позовних вимог. Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                                                                      ПОСТАНОВИВ: Позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Підприємство Жданівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 3)» про стягнення коштів з розрахункових рахунків в установах банків, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення частини податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 223 721,00 грн.. – задовольнити повністю. Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Підприємство Жданівської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 3)» (код ЄДРПОУ 08679824) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість суму у розмірі 223 721 (двісті двадцять три тисячі сімсот двадцять одна гривня), 00 коп.   Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 листопада 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 15 листопада 2013 року. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.              Суддя                                                                  Абдукадирова К.Е.