Рішення

від 11.11.2013 по справі 5006/8/142/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 11.11.2013                                                                                               Справа № 5006/8/142/2012                                Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю. розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промінвесттрейд”, м. Запоріжжя до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”,                    м. Краматорськ про: стягнення простроченої заборгованості з оплати за поставлений товар в сумі 35866,80 грн., пені в сумі 2539,37 грн., 3 % річних в сумі 521,79 грн. за участю представників: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ:                         Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Промінвесттрейд”,                 м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”, м. Краматорськ про стягнення простроченої заборгованості з оплати за поставлений товар в сумі 35866,80 грн., пені в сумі 2539,37 грн., 3 % річних в сумі 521,79 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки № 15/477 від 05.04.2011 р. з специфікаціями (додатками), видаткову накладну № 31 від 29.02.2012 р., довіреність № 493 від 28.02.2012 р.,  правовстановлюючі документи тощо. Позивач у судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог. Відповідач у судових засіданнях проти існування заборгованості не заперечував. 31.01.2013 р. на адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків розгляду справи на п'ятнадцять днів, в якому відповідач зазначив про наявність у бухгалтерському обліку ПАТ «Енергомашспецсталь» заборгованості в сумі 35866,80 грн. за договором від 05.04.2011 р. № 15/477. Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і не надання  ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33  та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору. Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ: Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. 05.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промінвесттрейд» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергомашспецсталь» (покупець) було укладено договір поставки № 15/477, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк продукцію у власність покупця, а покупець зобов'язується відповідно до умов договору прийняти та оплатити продукцію. Найменування, сортамент, кількість, якісні та інші характеристики продукції, її ціна, строки та умови постачання зазначаються у специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.3 Договору). Умови поставки сторони визначили в розділі 5 Договору. Відповідно до п. 5.1 Договору строки та умови поставки товару зазначені в специфікаціях. У специфікації № 3 від 28.02.2012 р. зазначено, що товар поставляється покупцю на умовах FCA – склад постачальника. Датою поставки вважається дата вручення продукції покупцю (п. 5.2 договору). Умови та порядок розрахунків визначений сторонами в розділі 9 Договору. Так, відповідно до п. 9.1 договору оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника. Умови оплати зазначаються у специфікаціях. 05.04.2011 р. між сторонами була підписана специфікація № 2 до договору від 05.04.2011 р. № 15/477, де сторони зазначили, що постачальник в квітні 2011 р. постачає  покупцю кокс доменний марки КД – 2  кількістю 10 тн на загальну суму 38  000,00 грн. (в т.ч. НДС).   09.08.2011 р. між сторонами була підписана специфікація № 2 до договору від 05.04.2011 р. № 15/477, де сторони зазначили, що постачальник протягом серпня – жовтня 2011 р. постачає  покупцю кокс доменний марки КД – 2  кількістю 20 тн на загальну суму 77  000,16 грн. (в т.ч. НДС).   28.02.2011 р. між сторонами була підписана специфікація № 3 до договору від 05.04.2011 р. № 15/477, де сторони зазначили, що постачальник протягом лютого-березня 2012 р. постачає  покупцю кокс доменний марки КД – 2  кількістю 15 тн на загальну суму 55  350,00 грн. (в т.ч. НДС).   Договір разом зі специфікаціями до нього підписаний обома сторонами без заперечень та скріплений їх печатками. Зазначені обставини свідчать, що договір від 05.04.2011 р. № 15/477 не припинив своєї дії та був чинним на момент спірної поставки. В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується  передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Спірна поставка вугільної продукції була здійснена на підставі договору та на виконання Згідно п. 1  специфікації № 3 від 28.02.2013 р. до договору оплата покупцем отриманої продукції повинна бути здійснена протягом 7 календарних днів та отримання документів зазначених  в п. 6.1 Договору. За п. 6.1 Договору постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з  продукцією наступні документи: рахунок, сертифікат якості, (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності), накладну, податкову накладну. Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу вугільну продукцію на загальну суму 35866,80 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема видатковою накладною № 31 від 29.02.2012 р., довіреністю № 493 від 28.02.2012 р., що містяться в матеріалах справи. Відповідач факт отримання товару на зазначену суму не заперечував за вказаною накладною не заперечував, однак свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції на суму 35866,80 грн. не виконав. Загальна сума заборгованості складає 35866,80 грн. Оскільки до теперішнього часу відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 35866,80 грн. В пункті 8.2 Договору зазначено, що сторони дають згоду на застосування в процесі приймання продукції що поставляється правил, передбачених Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання  за якістю № П-7 від 25.04.1966 р. та кількістю № П-6 від 15.06.1965 р.        Згідно п. 14  Інструкції  про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 р.         № П-7  приймання    продукції    по   якості   і   комплектності здійснюється в  точній  відповідності зі стандартами, технічними умовами,   Основними   й  Особливими  умовами  постачання,  іншими обов'язковими для сторін правилами,  а також  по  супровідним документам, що  засвідчують   якість і комплектність що поставляється продукції  (технічний  паспорт,  сертифікат,   посвідчення   про якості,   рахунок-фактура,   специфікація   і  т.п.).  Відсутність зазначених супровідних документів  або  деяких  з  них  не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла,  і  в акті вказується, які документи відсутні.      Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р.  №П-6  приймання   продукції   по   кількості здійснюється по транспортним і    супровідним    документам   (рахункові-фактурі, специфікації,  описові,  пакувальним  ярликам  і  ін.)   відправника (виготовлювача).  Відсутність зазначених супровідних документів  або  деяких  з  них  не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла,  і  в акті вказується, які документи відсутні.        Відповідних актів  суду не надано. При отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції. Крім того, згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України). Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань щодо надання відповідачу документів, не надано доказів відмови від цієї продукції та прийняття її у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору від 05.04.2011 р. № 15/477 та  надав разом з товаром документи, зазначені в п. 6.1 договору разом з продукцією. В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату). Згідно матеріалів справи, факт отримання відповідачем вугільної продукції підтверджено відповідним підписом його повноважного представника на видатковій накладній від 29.02.2012 р. № 31 та відповідачем не спростовано. Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати за отриману вугільну продукцію належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 35866,80 грн., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 521,79 грн. за період з 08.03.2012 р. по 31.08.2012 р. Розрахунок 3% річних перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, проте арифметично  не вірно, тому в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 520,36 грн. за період з 08.03.2012 р. по 31.08.2012 р. Відповідно до ст. ст. 216– 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).     Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до п. 10.5 Договору, у разі несвоєчасної оплати поставленої продукції покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2539,37 грн., нараховану у період з 08.03.2012 р. по 31.08.2012 р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті вугільної продукції. Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, умов Договору, арифметично вірний. Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 2539,37 грн. за період з 08.03.2012 р. по 31.08.2013 р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті за видатковою накладною № 31 від 29.02.2012 р. підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 530, 549, 610, 625, 629, 666, 712 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216 - 218 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд В И Р I Ш И В : Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промінвесттрейд” до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про стягнення простроченої заборгованості з оплати за поставлений товар в сумі 35866,80 грн., пені в сумі 2539,37 грн., 3 % річних в сум?і 521,79 грн. задовольнити частково. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (84306, Донецька обл., м. Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Промінвесттрейд” (69120, м. Запоріжжя, вул. Авраменко, 16/353, ЄДРПОУ 36605643), заборгованість в сумі 35866,80 грн., пеню в сумі 2539,37 грн., 3 % річних в сумі 520,36 грн., судовий збір в сумі 1652,94 грн. В залишковій частині позову – відмовити. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України. У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписаний 18.11.2013 р.            Суддя                                                                                                               Ю.В. Бокова