5
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 листопада 2013 року Справа № 812/9065/13-а
о 12 годині 30 хвилин м. Луганськ
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ципко О.В.
за участю секретаря: Гаркуші Ю.О.
представника позивача
Інспекції з питань захисту прав
споживачів у Луганській області: Шкода Н.О., головного спеціаліста юридичного
сектору (довіреність № 26 від 30.09.2013)
відповідач: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
31 жовтня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Луганській області виявлено порушення Закону України "Про рекламу". Так, 17 липня 2013 року на фасадній стороні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зафіксовано ознаки порушення вимог ч.5 ст.8 Закону України "Про рекламу", а саме: у рекламі про зниження цін на продукцію магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» відсутня інформація про співвідношення знижок до попередньої ціни, про що складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 17.07.2013 № 55.
Листом від 05.08.2013 № 1722/1-5/5 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 запропоновано надати документи, підтверджуючи вартість реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. Відповідач на засідання по розгляду справи про порушення законодавства про рекламу не з'явився, необхідні документи не надав, клопотань про перенесення термінів розгляду справи не заявив.
Рішенням від 16.08.2013 № 0055 за порушення ч.6 ст.27 Закону України "Про рекламу", а саме за ненадання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами на відповідача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. Рішення від 16.08.2013 № 0055 надіслано відповідачу рекомендованим листом 27.08.2013.
Відповідачем дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області щодо застосування до нього заходу впливу у вигляді рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу не оскаржувалися, сума штрафу не сплачена.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позові, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся, причини неявки суду не повідомляв, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на надання письмових заперечень не скористався.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Законом України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР "Про рекламу" визначено засади рекламної діяльності в Україні та врегульовано відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про рекламу" зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Частиною 5 статті 8 Закону України "Про рекламу" встановлено, що реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України "Про рекламу", контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, серед іншого, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до ч.6 ст.27 Закону України "Про рекламу" за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 рок № 693 затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (надалі Порядок), який регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).
Абзацом 10 пункту 2 Порядку визначено, що штрафи відповідно до ст.27 Закону України "Про рекламу" накладаються, серед іншого, у таких розмірах: сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.
Відповідно до п.9 Порядку підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Згідно п.18 Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Пунктом 19 Порядку визначено, що рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.
Відповідно до п.20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Судом встановлено, 17 липня 2013 року на фасадній стороні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зафіксовано ознаки порушення вимог ч.5 ст.8 Закону України "Про рекламу", а саме: у рекламі про зниження цін на продукцію магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» відсутня інформація про співвідношення знижок до попередньої ціни, про що складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 17.07.2013 № 55 (а.с.6).
На підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 17.07.2013 № 55 щодо ознак порушення вимог ч.5 ст.8 Закону України "Про рекламу" прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.7).
Листом від 05.08.2013 № 1722/1-5/5 відповідача повідомлено про виявлення та фіксування ознак порушення вимог ч.5 ст.8 Закону України "Про рекламу" разом із запрошенням прийняти участь у розгляді справи про порушення законодавства про рекламу, яке призначено на 16.08.2013 з 09 до 11 години 00 хвилин, та вимогою надати документи, підтверджуючи вартість реклами, а також копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. Крім того, зазначеним листом відповідача попереджено щодо наслідків ненадання документів, підтверджуючих вартість реклами, та застосування до нього фінансових санкцій (а.с.9).
16.08.2013 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на розгляд справи про порушення законодавства про рекламу не прибув, інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області не надала, про що свідчить протокол засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 16.08.2013 № 55 (а.с.10).
Рішенням від 16.08.2013 № 0055 за порушення ч.6 ст.27 Закону України "Про рекламу", а саме за ненадання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами на відповідача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. (а.с.11). Рішення від 16.08.2013 було повернуто Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області за закінченням терміну зберігання (а.с.15).
Суду не надано доказів оскарження відповідачем рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в адміністративному чи судовому порядку.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачем також не надано.
Оскільки відповідач рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області від 16.08.2013 № 0055 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у встановленому законом порядку не оскаржив, внаслідок чого воно на час розгляду справи є чинним та таким, що підлягає виконанню, і за час судового розгляду справи у добровільному порядку штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Щодо питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати судових витрат.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до розгляду адміністративної справи по суті.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що його кошторисом не передбачено витрати на сплату судового збору. Вказана обставина не є підтвердженням тяжкого матеріального стану та підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
Зважаючи, що позивача не звільнено від сплати судового збору, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення з відповідача, суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь Державного бюджету України судового збору у розмірі 1720,50 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету м. Красний Луч (р/р 31115106700039, ідентифікаційний код 37983618, МФО 804013, банк УДКС у Луганській області, код платника 21081100, символ 106) фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
Стягнути з Інспекції з питань захисту прав споживачів у Луганській області (91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 50, код ЄДРПОУ 37991168) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 18 листопада 2013 року.
Суддя О.В. Ципко
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2013 |
Оприлюднено | 21.11.2013 |
Номер документу | 35303198 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
О.В. Ципко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні