Рішення

від 04.11.2013 по справі 922/4355/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р.Справа № 922/4355/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Ремонтно - будівельного кооперативу "Вікторія - М", м. Харків до Комунального закладу "Куп'янська міська лікарня" Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ про стягнення 23175,83 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 23175,83 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 2, укладеного між сторонами 24.05.2013 року. Витрати по оплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. та витрати на юридичну допомогу у розмірі 1000,00 грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

29.10.2013 року до господарського суду від відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.

Зокрема, відповідачем був наданий відзив на позовну заяву в якому він проти позову заперечує та вказує на те, що він виконав свої зобов'язання належним чином, вчасно передавши платіжне доручення до органів державного казначейства, а затримка платежу була здійснена казначейством, а не з вини відповідача. В обґрунтування відзиву надав суду платіжне доручення № 8 від 20.06.2013 року, виписку по рахунку за 15.10.2013 року, лист Куп'янського УДКСУ Харківської області від 16.10.2013 року.

Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

04.11.2013 року до господарського суду від позивача надійшла заява в якій він просить суд залишити справу без розгляду на підставі того, що відповідачем добровільно погашена заборгованість у розмірі 23175,83 грн. Також просить суд повернути сплачений судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Суд, дослідивши заяву, долучає її до матеріалів справи.

Представники сторін правом на участь у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

У 2013 році між сторонами був укладений договір підряду № 2 від 24 травня 2013 р., згідно якого позивач зобов'язався на свій ризик по завданню відповідача з використанням своїх матеріалів виконати роботи по капітальному ремонту холу поліклініки КЗ "Куп'янська міська лікарня" в смт. Ківшарівка м. Куп'янська Харківської області, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 2.1. зазначеного договору, його ціна складає 69077 грн.00 коп.

Згідно п. 4.3. зазначеного договору, строк виконання робіт визначено до повної оплати актів виконаних робіт замовником.

Позивачем роботи за зазначеним договором підряду виконано та здано відповідачу року, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних будівельних робіт до зазначеного договору, підписаного відповідачем в липні 2013 року. Проте, в порушення п. п. 3.1 та 4.2 договору, відповідач повністю не розрахувався з позивачем за виконані роботи.

В рахунок виконання зобов'язань за вказаним договором відповідачем 30.05.2013 року була перерахована передплата в розмірі 45901 грн.17 коп. Залишок суми боргу становить 23175 грн. 83 коп.

Зазначене стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 5 Оглядового листа Вищого господарського суду від 18.02.2013 року № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом)" відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду не може бути підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати. Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором підряду на суму 23175,83 грн.

Як встановлено судом та як зазначає сам відповідач у відзиві на позовну заяву, оплата заборгованості за даним договором була здійснена 16.10.2013 року.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В задоволенні заяви позивача про залишення справи без розгляду у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості, суд відмовляє, як не обґрунтованої .

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн. на юридичну допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як зазначено у п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року "Про судове рішення", господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Позивачем до суду не подано жодного доказу на підтвердження того, що ним було витрачено 1000,00 грн. на юридичну допомогу.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1000,00 грн. на юридичну допомогу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 173, 174, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 23175,83 грн.

Стягнути з Комунального закладу "Куп'янська міська лікарня" Куп'янської міської ради Харківської області (63737, Харківська область, м. Куп'янськ, смт. Ківшарівка, код ЄДР 24272588, р/р 35425008002392 Куп'янське УДКСУ у Харківській області) на користь Ремонтно-будівельного кооперативу "Вікторія-М" (61033, м. Харків, вул. Ісаївська, 55-а, кв.2, код ЄДР 14077897, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) - 1649,33 судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 07 листопада 2013 року.

Суддя Погорелова О.В.