Постанова

від 12.11.2013 по справі 804/13769/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р. Справа № 804/13769/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Нарис-Імпекс» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2013 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач має несплачену заборгованість по сплаті пені за порушення термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, яка становить 10 726,30 грн., яку в добровільному порядку не сплачує. За таких обставин, позивач просив суд: стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих суб'єкта господарювання - Приватне ВКП «Нарис-Імпекс» (код ЄДРПОУ 24248124), що знаходиться за адресою: 51600, Дніпропетровська область, вул.Шелепова, 13 на суму податкового боргу в розмірі 10 726,30 грн.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. Позивач до суду надав клопотання, в якому просив подальший розгляд справи проводити без участі його представника в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення повідомлявся належним чином. В своїй заяві відповідач пред'явлені позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначив що дійсно існує податковий борг, які він сплачує в добровільному порядку, а тому просив суд розглядати справу за його відсутності.

Згідно із ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, частина 4 статті 122 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне виробничо-комерційне підприємство «Нарис-Імпекс» зареєстроване Верхньодніпровською районною державною адміністрацією у Дніпропетровській області 17.07.1996 року та перебуває на податковому обліку Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 23.07.1996 року.

Судом також встановлено, що 30.04.2013 року посадовими особами Верхньодніпровської ОДПІ Дніпропетровської області було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства ПВКП «Нарис-Імпекс» код ЄДРПОУ 24248124, згідно повідомлення уповноваженого банку про порушення термінів розрахунків при здійсненні операцій у сфері ЗЕД.

Порушення встановлені під час перевірки знайшли своє відображення у висновках акту перевірки № 405/223-24248124 від 20.05.2013 року, в якому відображені наступні порушення: ст.1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994 року (із змінами та доповненнями) «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті», в результаті чого нараховано пеню за порушення термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі складеного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування пені від 28.05.2013 року за № 0000822230 на загальну суму 14 726,30 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно зі статтею 4 даного Закону, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Разом з цим, статтею 6 Закону передбачено, якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням форс-мажорних обставин, відповідно до частини 5 статті 6 цього Закону, є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно дії умов договору.

В листі ДПА України від 10.08.2007 р. №15183/7/23-5317 визначено, що до форс-мажорних обставин слід відносити надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

Офіційним підтвердженням виникнення форс-мажорних обставин буде оригінал документа уповноваженого органу країни виникнення таких обставин, виконаний на фірмовому бланку організації з відповідними реквізитами: дата, вихідний номер, назва документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка тощо), відповідний текст, підпис посадової особи, зазначення посади особи, що підписала документ, відтиск печатки організації. Крім того, з метою підтвердження періоду дії форс-мажорних обставин, необхідно в зазначеному документі вказувати настання і закінчення дії непереборної сили, та як наслідок, у разі відсутності у документі дати закінчення терміну форс-мажорних обставин зазначений документ не повинен прийматися до уваги органами державної податкової служби.

Лише при дотриманні вищезазначених умов документ про підтвердження дії форс-мажорних обставин є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів розрахунків на період їх дії.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який, згідно пп.14.1.175. ст.14 ПК України, становить: сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу, то така податкова вимога вважається вручена платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин не вручення. У разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п.95.2 ст.95 стягнення коштів з платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст.59 ПК України позивачем була виставлена податкова вимога форми «Ю» №72-19 від 18.06.2013 року на суму 14 726,30 грн., яка була отримана відповідачем 19.06.2013 року.

Судом також встановлено, що відповідачем була частково сплачена заборгованість, а саме: 10.07.2013 р. - 2 500 грн.; 12.08.2013 р. - 1 000 грн.; 19.09.2013 р. - 500 грн.

Таким чином, загальна сума штрафних санкцій на момент звернення до суду становить 10 726,30 грн.

Відповідно до п.п.95.1, 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.18. ст.20 ПК України визначено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідачем у Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області зареєстровані розрахункові рахунки.

В силу ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за можливе стягнути з відповідача податковий борг у сумі 10 726,30 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих суб'єкта господарювання - Приватне виробничо-комерційне підприємство «Нарис-Імпекс» (код ЄДРПОУ 24248124), на суму податкового боргу в розмірі 10 726,30 грн. /десять тисяч сімсот двадцять шість гривень тридцять копійок/.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.